Экономические науки/10.Экономика предприятия

Зубков Д.О.

Національний технічний університет України «КПІ»

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ КОНТРОЛІНГУ

Визначення проблеми в загальному вигляді та її взаємозв’язок із важливими науковими та практичними задачами. Тема є актуальною на сучасному етапі розвитку економіки нашої країни, оскільки нестійкість і постійні ризики, загострення конкурентної боротьби між підприємствами, зниження прибутковості реалізації продукції і послуг, змушують впроваджувати в управлінську практику методи й інструменти сучасного менеджменту, що дозволяють не тільки в короткостроковій, але й у довгостроковій перспективі володіти достатньою ліквідністю, фінансовою стабільністю, одержувати оптимальний прибуток, розширювати свою діяльність.

Формулювання цілей роботи. Ціллю дослідження визначено вивчення теоретичних та практичних рекомендацій науковців щодо управління витратами підприємства на засадах контролінгу з подальшою розробкою заходів удосконалення інструментарію управління підприємством.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Марченко Д. М., Яровенко Г. М. стверджують, що «обліком витрат на сучасних підприємствах України займається саме відділ контролінгу, який визначає різні витрати для різних цілей, модель калькулювання або групування витрат. Актуальність проблеми обумовлюється формальним характером або відсутністю організованого процесу контролю витрат на високому рівні на великих і середніх підприємствах та практичною повною його відсутністю на малих підприємствах» [1, с. 163].

Давидович І. Є. зазначає, що «впровадження контролінгу на українських підприємствах — винятково ефективний метод ринкового господарювання, якщо його застосовувати з урахуванням конкретних вітчизняних умов. Основний принцип контролінгу — «уже сьогодні робити те, про що інші завтра будуть тільки думати» — дозволяє використовувати сучасні методи менеджменту набагато раніше конкурентів.

Основний матеріал дослідження з обґрунтуванням отриманих результатів. Сучасні методи управління і контролю за витратами підприємства характеризуються різноманітністю, наявністю декількох методик використання окремого методу як у межах підприємства, так і галузі, а також можна виділити тісний взаємозв’язок, перш за все, між функціями управління та методами управління. Тобто управління і контроль витрат на сьогодні вийшли за межі традиційного впливу на витрати лише в процесі виробництва та поширилися на всі можливі витрати, які виникають або потенційно можуть з’явитися у фінансово-господарській діяльності підприємства» [2, с. 101].

На сьогоднішній день в умовах розвитку сучасного ринку, результати роботи підприємства залежить від правильно сформованої системи управління витратами, що забезпечує його економічну самостійність, конкурентоспроможність, незалежність від інших факторів, що можуть негативно вплинути на його стабільне становище на ринку. Саме удосконалення системи управління витратами на базі контролінгу є актуальним за рахунок вирішення проблем ефективного розвитку й економічного зростання підприємств України, адже відомо, що витрати є основним ціно твірним критерієм.

Тому перед підприємствам українського ринку у після кризовий період стоїть важливе завдання розробки ефективної системи управління витратами, яка б чітко відповідала принципам єдності підходів на всіх рівнях управління, планування, калькулювання і обліку, розкривала можливості управління витратами на різних стадіях життєвого циклу товарів і послуг, дозволяла максимально оптимізувати витрати і виготовляти одночасно високоякісну продукцію.

Необхідно відзначити, що у сучасних економічних відносинах контролінг не обмежується проведенням лише внутрішнього контролю і ефективного управління витратами, хоч часто саме витрати є основним його об’єктом, контролінг – це інформаційна, аналітична, контролююча і координуюча система, що забезпечує органічну сполуку інформаційної бази і всіх джерел інформації: аналізу, моніторингу, плануванню і контроллю. При цьому контролінг у системі управління витратами спрямований на ефективне корегування і синтезування управлінських рішень, націлених на досягнення кінцевих цілей підприємства. Тому для підвищення ефективності управління витратами, на підприємствах України, необхідне впровадження сучасних систем контролінгу і їх використання [3, с.191].

Сучасний стан контролінга в Україні характеризується явним ухилом в оперативний контролінг, який в методичному і інструментальному плані добре розроблений. В оперативному контролінгу самими розвинутими складовими є контролінг витрат і результатів. Практично всі сучасні програмні засоби інформаційної підтримки систем управління включають блоки «Контролінг витрат», «Контролінг фінансів», «Контролінг показників ефективності». Головною метою оперативного контролінгу є створення такої системи управління, яка ефективно допомагає досягати поточної мети підприємства, а також оптимізує співвідношення «витрати-прибуток» [4, с. 519].

В даний час контролінг як концепція економічного управління підприємством, направлена на виявлення всіх можливостей, пов'язаних з оптимізацією фінансового результату, широко застосовується в зарубіжних країнах. У нашій країні контролінг тільки зароджується, і в основному застосовується тільки оперативний і диспозитивний контролінг в управлінні фінансами і виробництвом [5].

Висновки дослідження та перспективи подальшого розвитку в цьому напрямі. Отже, контролінг, в сучасних умовах управління підприємством, є важливим засобом його успішного функціонування, оскільки оперативно забезпечує керівництво підприємства інформацією для прийняття управлінських рішень, управління ресурсами шляхом інтеграції процесів збирання, обробки, аналізу та інтерпретації інформації, забезпечує виживання підприємства на рівнях тактичного і стратегічного управління; сприяє оптимізації залежності “виручка – витрати – прибуток”. Створення єдиної служби (підрозділу) контролінгу має такі переваги:

— забезпечення керівництва повною, достовірною економічною інформацією і реалізація можливостей формування альтернативних підходів для прийняття управлінських рішень, оптимізація управлінської діяльності;

— попередження, оперативне виявлення та усунення недоліків у роботі окремих структурних підрозділів підприємства;

— визначення резервів зниження собівартості продукції й удосконалення процесів управління витратами підприємства, їх своєчасний контроль;

— удосконалення мотиваційних підходів та процесів управління персоналом.

Динамічні зміни в навколишньому середовищі, глобалізація ринків і поступове підвищення конкурентного тиску вимагають від менеджменту вітчизняних підприємств застосування найсучаснішого інструментарію для виявлення існуючих у системах управління резервів результативності. Підприємство як система є певний набір функцій і взаємозвязків між ними, своєчасна формалізація яких належить до першочергових завдань керівництва. Саме функціонально зорієнтований підхід до управління стає безсумнівною гарантією збереження конкурентоспроможності підприємств України в умовах поступового зниження рівня рентабельності в бізнес-середовищі.

Унаслідок порушення системного підходу до управління не контролюються окремі сфери діяльності, що негативно впливає на процес досягнення підприємством поставлених цілей. На виробничих підприємствах управління оборотний капітал, який є складовою загальної системи управління, характеризується наявністю численних міжфункціональних взаємозвязків, зокрема, між функціями маркетингу, збуту, виробництва, постачання. Врахування наявних взаємозвязків формує конкурентні переваги підприємства, підвищує якість прийняття релевантних управлінських рішень та створює потенціал в управлінні на довгострокову перспективу.

Контролінг як поза функціональний інструмент управління дає можливість уникнути неузгодженості під час прийняття управлінських рішень і дозволяє своєчасно виявити прихований потенціал у системі управління витратами.

В даний час існує необхідність впровадження контролю на багатьох українських підприємствах, оскільки зберігаються проблеми в області управління: низька оперативність інформації; складнощі з розділенням змінних і постійних витрат; відсутність контролю за досягненням цілей підприємства.

Отже, впровадження системи контролінгу управління необхідно здійснювати на всіх етапах організації і функціонування підприємницької діяльності.

Література:

1. Марченко Д. М., Яровенко Г. М. Удосконалення організації внутрішнього фінансового контролю підприємств // Актуальні проблеми економіки. — 2005. — С. 163–171.

2. Давидович І. Є. Управління витратами: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 320 с.

3. Пушкар М.С., Пушкар P.M. Контролінг - інформаційна підсистема стратегічного менеджменту. Тернопіль: Карт-бланш, 2004, 370 с.

4. Петрусевич Н.Ю. Особливості інституціонального розвитку контролінгу в Україні // Економіка: проблеми теорії та практики. - Випуск № 187.- 2004.- с.866-874.

5. Цигилик І.І. Внутрішній економічний механізм підприємства: навчальний посібник / І.І. Цигилик - Івано-Франківськ. ІМЕ, - 2000. - 104с.