Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

Док-р екон. наук Задорожний Г.В.

cтуд. 5-го курсу економ. факультету Аксьонова В. Ю.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Банківська система США в умовах світової фінансової кризи

Каталізатором світової фінансової кризи 2008 р. став американський ринок іпотеки. Надлишок ліквідності і бум на ринку нерухомості призвели до стрімкого зростання іпотечного кредитування. Нарощуючи іпотечні портфелі, американські фінустанови не поводилися занадто вимогливо стосовно позичальників - значні суми (близько 1,3 трлн. дол. США або 11% ринку) були видані громадянам без підтверджених доходів і з поганою кредитною історією (категорія subprime).

Перші ознаки кризи, що насувалася, з'явилися 15 січня 2006 року, коли відомості про різке скорочення прибутку «Citigroup» - однієї з найбільших фінансових корпорацій у світі призвели до падіння на Нью-Йоркській фондовій біржі. У той день індекс промислової активності «Dow Jones» знизився на 2,2 %. Ресурси дорожчали, оскільки з літа 2004-го по літо 2006-го Федеральна резервна система (ФРС) США підвищила базову відсоткову ставку з 1 до 5,25% річних. Подорожчання кредитів у поєднанні з падінням цін на житло (лопався «ціновий міхур» на ринку нерухомості) привело до масових дефолтів. У листопаді 2007 р. рейтингове агентство «Moody's» заявило, що по багатьом кредитам не було зроблено навіть першого платежу.

Отже, у 2007 році в США почалась іпотечна криза, спричинена масовою безконтрольною видачею високо ризикованих позик, де ймовірність повної виплати нижча ніж в інших категоріях позик, а вже у 2008 році вона переросла у фінансовий колапс. Фінансова система США остаточно заморозилась у вересні 2008 року, коли Lehman Brothers Holdings, Inc., американський інвестиційний банк, оголосив себе банкрутом. Після чого найбільший колапс в економіці США з часів Великої Депресії 1930-х років потяг за собою масштабну кризу світової економіки.

За даними ФРС, у серпні 2008 року грошова маса (агрегат М2) зменшилась вперше за три роки – на 0,2 % (до $7,687 трлн). Однак масштаб зменшення доларової маси, за думкою економістів, був значно більшим. За офіційними даними оцінити його неможливо: з лютого 2006 року США припинили публікацію змін більш широкого монетарного агрегату М3, посилаючись на те, що цей індикатор не є значимим. У любому випадку поки світова економіка без труднощів поглинає випущені долари —інфляція у США залишається негативною і вірогідність ризику зростання цін у найближчі місяці економісти оцінюють як невелику.

За весь 2008 рік, коли розпочалась фінансова криза, у США збанкрутіле 25 банків, у тому числі такі гіганти, як Lehman Brothers и Bear Stearns, викликав паніку на світових ринках. За підсумками першої половини 2008 року у список «проблемних» американських банків FDIC було занесено 117 кредитних організацій. Чистий збиток банків, які застрахували кошти своїх вкладників у FDIC, склав у жовтні – листопаді $26,2 млрд. При цьому кількість кредитно – фінансових установ у «проблемному списку» FDIC зросло у ІV кварталі 2008 на 47%, з 171 до 252 банків. Найкрупніший з банків, що збанкрутів, у 2008 року – IndyMac, активи якого складали 32 млрд. дол. США, а на депозитах було 19 млрд. дол. США [1]. Сукупні фінансові результати американських банків у ІV кварталі 2008 року засвідчили чистий збиток вперше за 18 років, за даними агентства Bloomberg з посилкою на дані Федеральної корпорації страхування депозитів (FDIC) США.

Станом на 21.11.2009 сто двадцять чотири банки зазнали краху. Кількість таких банків зростає постійно. На скільки це критично для банківської системи? Порівнюючи кількість банків-банкрутів під час інших криз, ці цифри не такі вже й вражаючі. У 80-х роках трапилась велика криза збережень та позик – S&L (Saving and Loans) crisis. Тоді провалились, тільки в одному 1989 році, більше п’яти сотень банків.

За останній час у фінансовому секторі США відбулась низка поглинань, причому поглинутими виявились такі крупні ігроки на ринку, як Bear Stearns, Lehman Brothers и Merrill Lynch. В історії цих банків було немало криз, але ніщо не змогло їх розрушити. До загибелі їх привело лише намагання збільшувати свої прибутки ризикованими методами.

Як тільки криза поглибилася в зв’язку з банкрутством інвестиційного банку Lehman Brothers, держава (міністерство фінансів) втрутилася і підвищила гарантування всіх депозитів з 100 тис. до 250 тис. дол. США. Таким чином, основна «офіційна» банківська система була захищена від паніки, але робота «паралельної» банковської системи (інвестиційніх банків, інвестиційних фондів, фондів хеджування і т.д.) повністю завмерла. Оскільки всі фінансові компанії в сучасній світовій економіці глибоко взаємопов’язані, постачання кредиту до всіх установ, фінансових і не фінансових, на якийсь час практично зупинилося. Центральна резервна система (центральний банк США) повинна була втрутитися і вперше, з часів Великої Депресії, напряму фінансувати американську економіку..

Заходи, що були задіяні Урядом США з метою підтримки банків та подальшого зниження ВВП, можуть стати безпрецедентними за масштабом для країн з ринковою економікою. У жовтні 2008 року адміністрація Джорджа Буша домоглась виділення $700 млрд на викуп у приватних компаній і банків неліквідних активів, а 13 лютого 2009 року Конгрес США ухвалив план стимулювання економіки нового президента Барака Обами на суму $787 млрд. І це ще не все: міністр фінансів США оголосив про підготовку ще однієї програми допомоги банкам, з урахуванням якої сума антикризових вливань лише нової адміністрації перевищить$2 трлн.[1] Такі цифри є досить великі навіть за мірками американської економіки.

Література

1. http://www.ft.com/ – Офіційний сайт газети «Financial Times» <05.05.2009>