Римарева Л.М., Здрилюк І.С.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

Ласкаво просимо: демпінг

 

                        Актуальність теми. У конкурентній боротьбі на світовому ринку замість торгових обмежень усе ширше використовуються засоби просування товару на закордонні ринки. Одним із таких засобів є демпінг — найяскравіший прояв цінової конкуренції. Активно і в масовому порядку демпінгова практика стала використовуватися вже у 20—30-ті роки, тобто у період найбільш серйозної економічної кризи, загострення на світовому ринку конкурентної боротьби та проблеми збуту. Україна у сучасному аспекті також стикається з проблемою демпінгування, своєрідною формою цінової дискримінації.

                   Демпінг заборонений як міжнародними правилами в рамках СОТ, так і національними антидемпінговими законами багатьох країн, що дозволяють застосовувати антидемпінгове мито у разі відкриття факту демпінгу.

                   Небезпека демпінгу викликана його спрямованістю на завоювання ринку шляхом витіснення з нього конкурентів з числа місцевих виробників, за рахунок низької ціни з подальшою монополізацією ринку і встановленням новою, значно вищої монопольної ціни [2].

                   Проблеми демпінгу та антидемпінгового регулювання розглянуті у працях С. Осика, В. Пятницького, І. Бураковського, Б. Ліндсея, К. Стігміна та інших.

                   Мета статті – розкрити сутність понять «демпінг» та «антидемпінгове регулювання», їх природу та правовий аспект.

                   Виклад основного матеріалу. Відповідно до Антидемпінгового кодексу України, демпінг – ввезення за митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику подібного товару [3].

                   Відповідно до економічних канонів демпінг — це міжнародна дискримінація в цінах, за якої фірма, що експортує, продає свій товар на одному закордонному ринку дешевше, ніж на іншому, зазвичай вітчизняному. Передбачається, що це завдає збитків внутрішньому виробникові країни, що імпортує. Втім, якщо при розслідуванні виявляється, що ціна експортованої продукції вища, ніж її собівартість, антидемпінговий процес припиняється.

                   Це означає, що відсоток, наприклад завдяки підвищенню продуктивності праці або запровадженню нових технологій, зміг знизити собівартість продукції, а отже і його ціну.        В основі демпінгу лежить ринкова ситуація, за якої еластичність попиту по ціні на внутрішньому ринку нижче, ніж на зовнішньому. Це дозволяє фірмам, що мають відносно монопольне становище на внутрішньому ринку, продавати свої товари за більш високими цінами, ніж на зовнішньому ринку, де попит більш еластичний по ціні і де конкуренція вище. Необхідними умовами для здійснення демпінгу також є:

-  ситуація недосконалої конкуренції, що дозволяла б виробнику встановлювати і диктувати ціни;

- сегментованість ринку, тобто спроможність виробника відокремити внутрішній ринок, де він продає товар за високими цінами, від зовнішнього ринку, де він це робить за більш низькими цінами. Звичайно цьому сприяють високі транспортні витрати і встановлені державою торговельні бар'єри.

                   Вже після Другої Світової війни фахівці з міжнародної торгівлі чітко відокремлювали чотири основних види демпінгу:

 - ціновий демпінг, тобто реалізацію товару на зарубіжних ринках дешевше, ніж на внутрішньому ринку;

 - демпінг у сфері послуг, тобто зниження ціни експортного товару за рахунок отримання транспортних послуг на пільгових умовах;

 - валютний демпінг, в основі якого лежить маніпулювання валютним курсом та використання множинних валютних курсів з метою отримання переваги над виробниками країни-імпортера даного товару;

 - соціальний демпінг, який має місце тоді, коли низькі ціни на імпортовані товари обумовлені використанням у виробництві праці в’язнів або експлуатації робітників.

                   За методами дискримінації світових цін демпінг поділяється на прямий, зворотний і валютний.

                   Прямий демпінг — це продаж товару однієї країни на ринку іншої країни за вартістю меншою, ніж нормальна вартість цього товару. При цьому згідно із ст. VI ГАТТ слід вважати, що товар потрапляє на ринок імпортуючої країни за вартістю, меншою за нормальну, якщо ціна товару, що експортується з однієї країну в іншу: нижча за порівнянну ціну при звичайному ході торгівлі на аналогічний товар, призначеного для споживання в експортуючій країні; або за відсутності такої внутрішньої ціни нижча за найвищу порівнянну ціну на аналогічний товар, призначений для експорту до будь-якої третьої країни при звичайному ході торгівлі;

                   Зворотний демпінг — закупівля (скупівля) іноземним покупки (імпортерами) товару за цінами вищими, ніж можуть заплатити внутрішні покупці.

                   Валютний демпінг — продаж на зовнішньому ринку товару за заниженою ціною внаслідок значнішого падіння курсу національної валюти, ніж зменшення її купівельної спроможності всередині країни. Прийнятий у рамках ГАТТ Міжнародний антидемпінговий кодекс передбачає можливість застосування санкцій (підвищеного мита, штрафу тощо) при доведенні наявності валютного демпінгу.

                   Демпінг може здійснюватися як за рахунок фірми-експортера, так і за підтримки держави, тобто шляхом субсидування (прямого чи опосередкованого) експортних поставок. Але в будь-яком разі втрата частини прибутку у зв’язку з продажем за заниженими цінами повинна бути скомпенсована. Таке відшкодування можливе за рахунок завищення цін на інші товари фірми або на ці ж товари, але на інших ринках, в т.ч. внутрішньому. За такої ситуації демпінг називають самостійним. Якщо витрати від демпінгування компенсує не сама фірма, а держава, то демпінг називають субсидиційним, тобто за рахунок державних експортних субсидій.

                   За мотивами і термінами застосування демпінг поділяється на спорадчий, хижацький та постійний.

                   Спорадчий демпінг – реалізація товару на закордонному ринку за цінами, нижчими за внутрішні або видатки виробництва, упродовж дуже короткого проміжку часу. Такий демпінг, як правило, не може заподіяти суттєвої шкоди або її дуже важко довести.

                   Хижацький демпінг – реалізація товарів на закордонних ринках за цінами, нижчими за видатки, з метою витіснення з ринку національних виробників. У такий спосіб іноземні фірми намагаються завоювати ринок конкретного товару та, посівши пріоритетні позиції на ньому, підняти в майбутньому ціни.

                   Постійний (стійкий) демпінг – реалізація товарів за цінами. нижчими за цінами, нижчими за внутрішні або видатки виробництва упродовж тривалого періоду. Цей вид демпінгу може досить серйозно вразити певну галузь, тому виробники цієї галузі активно вимагатимуть захисту від іноземної конкуренції.

                   Крім того, демпінгом вважається також така торговельна практика експортерів, для якої не характерна суттєва різниця відповідних внутрішніх та зовнішніх цін, але її наслідки аналогічні "класичному" демпінгу. Можна виділити декілька таких видів демпінгу:

 - прихований демпінг - має місце тоді, коли імпортер реалізує товар дешевше, ніж придбав його в експортера, з яким він має тісні зв’язки, та дешевше порівняно з його ціною в країні-експортері.

-  непрямий демпінг - коли товар імпортується через третю країну, в якій його ціна не вважається демпінговою;

 - вторинний демпінг - коли йдеться про експорт товару, при виробництві якого використані компоненти, імпортовані за демпінговими цінами.

                   Відповідно демпінг, як своєрідне порушення, регулюється відповідними законами та органами в кожній країні. Антидемпінгове регулювання будь-якої країни регулюється за допомогою власного законодавства у цій сфері. У 1946 році 23 країни розпочали переговори щодо стимулювання лібералізації торгівлі та поступового зниження митних бар’єрів. Результатом стало прийняття системи міжнародних торговельних правил під назвою Генеральна Угода з тарифів і торгівлі ( ГАТТ). Положення її стали обов’язковими для всіх країн-засновників.

         Антидемпінговий кодекс має на меті захист внутрішнього ринку від імпорту товарів, які продаються нижче так званої нормальної вартості [1.].

                   Згадана "нормальна ціна" — це ціна аналогічного товару, за якою він реалізується у країні виробництва (експорту) при нормальному розвитку торгових операцій.

        

Країна -

імпортер

Товар

Термін дії

антидемпінгового мита

Російська

Федерація

Плити деревно-волокнисті (ДВП)

з 08.2006 по 08.2009 р. (за

результатами перегляду) 

з 02.2010 по 02.2015 р.

Листи азбестоцементні гофровані

з 05.2007 по 05.2012 р.

Абразивні інструменти

з 03.2008 по 03.2013 р.

Нітрат амонію (аміачна селітра)

з 06.2008 по 06.2013 р.

Стрілкові переводи

з 11.2008 по 11.2013 р.

КНР

Лампи розжарювання електричні

з 11.2009 по 11.2014 р.

Побутова холодильна та морозильна техніка

з 07.2009 по 07.2014 р.

Вироби, виготовлені з чорних металів, без 

електричної ізоляції

з 07.2009 по 07.2014 р.

Молочна кислота

з 08.2008 по 08.2013 р.

Полотно трикотажне ворсове (включаючи довговорсове полотно) та полотно махрове

з 03.2008 по 03.2013 р.

Шприци

з 10.2007 по 10.2012 р. (за

результатами перегляду).

Корея

Полотно трикотажне ворсове (включаючи довговорсове полотно) та полотно махрове

з 07.2009 по 07.2014 р.

Білорусь

Гвинтові компресорні установки

з 10.2005 по 10.2010 р.

ЄС

Гвинтові компресорні установки з Італії, Бельгії,Фінляндії

з 10.2005 по 10.2010 р.

Туреччина

Побутова холодильна та морозильна техніка

з 03.2008 по 03.2013 р.

 

Рис.1. Чинні антидемпінгові заходи щодо імпорту товарів в Україну. За  даними:  офіційного  сайту  Міністерства  економіки України. – Режим доступу: <http//:www.me.gov.ua>

                   Країна, яка скаржиться на демпінг, є відповідальною за проведення розслідування, що виявляє факт існування демпінгу та матеріальну шкоду, яку наносить або загрожує нанести демпінг, необхідність застосування антидемпінгового мита та його розмір. Численні процедурні вимоги щодо проведення антидемпінгового розслідування та застосування антидемпінгового мита викладені в Угоді про застосування Статті VI ГАТТ 1994, яка серед фахівців відома під назвою Антидемпінговий кодекс, або Угода про антидемпінгові заходи [4.].

                   Висновки. Наприкінці, доцільно зауважити, що демпінгові процеси, що виникають між країнами світу є результатом розвитку як світового ринку в цілому так і торговельних відносин, які еволюціонують разом з інституціональною основою світової торговельної системи. Демпінгову практику не слід розглядати як тільки негативний процес порушення конкурентного середовища зарубіжного ринку, адже антидемпінгові заходи на нинішньому етапі розвитку міжнародних торговельно-економічних відносин є найбільш поширеним інструментом державного регулювання зовнішньої торгівлі, спрямованим на захист національного виробника від демпінгового імпорту.

                  

Література:

 

1. Герасим Ю. Й. Сучасна антидемпінгова політика у світі, ЄС та Україні // Зовнішня торгівля і право. – 2009. - №3. – С. 5-10.

2. Циганкова Т.М. Розвиток системи регулювання міжнародної торгівлі. - Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія /За ред. д-ра екон. наук, проф. Д.Г.Лук'яненка. - К.: КНЕУ, 2001. 501с.

3. .Закон України “Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту” №330-XIV від 22 грудня 1998 року.

4. Покрещук О.О. Правовк регулювання міжнародної торгівлі у контексті норма і правил ГАТТ. – К: Зовнішня торгівля, 2003. – 512 с.