Буряк Л.І., Третинко В.М., Асонкіна Н.І., Щудро С.А., Акулова Л.В., Добринь О.Г., Сладков М.І., Фомічова К.В., Заярська О.П.

Дніпропетровська державна медична академія

ДИНАМІКА ЗАХВОРЮВАНОСТІ ШКОЛЯРІВ-ПІДЛІТКІВ ПЕТРОПАВЛІВСЬКОГО РАЙОНУ

Впродовж останніх років демографічна ситуація в районі залишається складною. Жоден із демографічних процесів не характеризується сталою позитивною динамікою.

Аналіз основних демографічних показників свідчить про тенденцію до зниження народжуваності, високий рівень смертності та малюкової смертності зокрема, від’ємний природний приріст (табл.1).

Таблиця 1

Демографічні показники по району:

	2001	2002	2003	2004	2005
Народжуваність	7,7	6,9	7,3	8,2	6,5
Малюкова смертність	14,7	12,3	-	12,2	28,2
Смертність	17,4	19,3	19,8	18,8	21,5
Природний приріст	-9,7	-12,4	-12,5	-10,6	-15

Як наслідок цього, продовжує зменшуватися як кількість дитячого населення, так і кількість підлітків у віці від 15 до 17 років (мал.1.)

Чого не можна сказати про темп зросту захворюваності, який в динаміці за 5 років залишається позитивним і знаходиться на високому рівні.

Результати поглиблених медоглядів свідчать про неблагоприємну тенденцію – зменшення кількості здорових дітей (мал.2)

Медичне обслуговування підлітків здійснюється ЦРЛ (2 лікаря-педіатра, 2 медсестри), 1 дільничною лікарнею (1 лікар-педіатр, 2 медсестри), 9 амбулаторіями (1 лікар-педіатр, 2 лікаря загальної практики, 5 медсестер) та 19 фельдшерсько-акушерськими пунктами. Радіус обслуговування 40 км.

Особливої уваги заслуговує якість проведення профілактичних медоглядів. Діти із вперше виявленою патологією, особливо соматичною, не направляються для інструментальних і лабораторних досліджень, на консультації до вузьких спеціалістів. Відмічається не повне охоплення спеціалізованою консультативною допомогою при проведенні профоглядів.

По території захворюваність розподіляється таким чином (мал.3):

Викликає обґрунтовану тривогу хронізація патології. Якщо у 2001 році поширеність хвороб серед підлітків становила 1661,9 (на 1000 осіб) то в 2005 році – 2229,7 . За 5 років поширеність хвороб серед підлітків зросла на 34,2 %. Кількість підлітків, що перебували під диспансерним наглядом в 2001 році зросла із 345 (на 1000 осіб) до 557,1 в 2005 році (на 61%).

Протягом 5 років простежується зріст як загальної кількості хвороб, так і окремих нозологій. Так, найбільший приріст був за класами: інфекційних та паразитарних хвороб - з 23,3 випадків в 2001 році до 109,9 в 2005 році - в 4,7 рази (на 372%) ; хвороб сечостатевої системи – з 70,6 до 205,4 – в 2,9 рази ( на 191 %); хвороб органів дихання - з 516,5 до 1030,4 – в 2 рази( на 100%) із них хронічних хвороб мигдаликів та аденоїдів - з 35 до 120,9 - в 3,4 рази ( на 245%); хвороб шкіри та підшкірної клітковини – з 37,0 до 62,6 – в 1,7 разів ( на 69%); міопія з 33, до 50,7 – в 1, 5 рази ( на 51%); хвороб органів травлення – із 77,5 до 109 – в 1,4 рази ( на 41 %) із них гастрит та дуоденіт – з 37 до 54, 9 – в 1,5 рази ( на 49%); анемії – з 35,7 до 49,9 в 1,4 рази ( на 40%); хвороб крові, кровотворних органів і окремі порушення із залученням імунного механізму – з 37 до 49,9 – в 1,3 рази ( на 35%); хвороби ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну речовин – з 46 до 57,7 – в 1,2 рази ( на 25%).

Ранговий розподіл захворювань показує, що І місце та найбільшу питому вагу серед всіх захворювань має бронхо-легенева патологія – 46,2 % від усієї захворюваності, із них хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів – 5,3%. ІІ місце - хвороби сечостатевої системи – 9,1%, ІІІ місце - хвороби ока та придаткового апарату - 7,6%, ІУ місце хвороби кістково - м’язової системи та сполучної тканини – 6,4%, далі йдуть інфекційні та паразитарні хвороби – 4,9%, хвороби органів травлення 4,9%, хвороби нервової системи 4,1% та інші захворювання, на які припадає 11,5%.

Серед багатьох факторів, які постійно діють на організм та значною мірою впливають на його ріст, розвиток, формування реактивних можливостей, першочергове значення має повноцінне харчування .

Харчування, збіднене білками, жирами, вуглеводами, вітамінами, мікроелементами призводить до зниження імунобіологічної реактивності організму, до підвищення сприйнятливості до захворювань. При білковій чи вітамінній недостатньості у дітей погано виробляється стійкий імунітет після профілактичних щеплень. Недостатність білків у харчуванні веде до глибоких змін в різних органах і тканинах, адже вони беруть участь у побудові клітин та тканин, входять до складу імунних тіл, гормонів, ферментів. Недостатність білків вповільнює ріст, порушує формування скелету і м’язів, призводить до анемії та порушенню обміну речовин.

Виникненню залізодефіцитних анемій також сприяють дефіцит у раціоні заліза, вітаміну С, який бере участь у засвоєнні заліза. Засвоєнню вітаміну С сприяють протеїни. Тому раціони, збіднені м’ясом, рибою, плодово-овочевою продукцією та відсутність С-вітамінізації прямо сприяють розвитку анемій у дітей.

Крім харчового фактору, значний вплив на стан здоров’я підлітків мають умови навчання: порушення повітряно-теплового режиму, невідповідність шкільних меблів зросту дитини, недотримання норм освітлення в навчальних закладах, значні навчальні навантаження.

Тому особливу увагу керівників навчальних закладів слід звертати на організацію повноцінного, збалансованого харчування учнів, дотримання повітряно-теплового режиму, забезпечення шкільними меблями, забезпечення достатнього освітлення робочих місць, відповідність навчальних навантажень віковим особливостям дітей.