Халілова-Чуваєва Ю.О.,Шевлякова Ю.Є.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
Імені Михайла Туган-Барановського
Політичний
конфлікт та технологія його запобігання
На початку XXIстоліття перед людством постала майже безальтернативна проблема: або
оволодіти наукою і мистецтвом розв'язання чи попередження конфліктів, або
втратити перспективи мирного співіснування через чисельні конфлікти. Політичні
конфлікти попередніх століть стали головною причиною загибелі людей внаслідок
терору тоталітарних режимів, заколотів і бунтів, революцій і контрреволюцій.
Сьогодні українське суспільство залишається політично неорганізованим,
неструктурованим, розколотим регіонально, а тому зберігає небезпеку виникнення
деструктивних конфліктів. Практичний досвід останніх подій наочно демонструє,
як загострилася боротьба за владу. Протиборство конфліктуючих сторін набуває
безкомпромісних форм, переростає в політичні перевороти. Саме ця проблема
обумовлює актуальність обраної теми.
Аналізуючи ситуацію
в Україні в контексті теорії конфлікту, бачимо, що спроби пояснення,
запобігання або вирішення конфліктів у рамках традиційних раціональних моделей
та схем наштовхується на серйозні труднощі. У зв'язку з цим постає необхідність
переосмислення нагромадженого світового та вітчизняного досвіду , дослідження
політичних конфліктів, пошуку нових шляхів їх запобігання, що і являється метою
даної статті.
Серед українських
дослідників цієї проблеми необхідно назвати М.Панова, Л.Герасіну, А.Пойченко та
ін. В їхніх працях досліджуються етнічні конфлікти, причини виникнення, шляхи
запобігання і розв'язання політичних
конфліктів. Вивченням конфліктів займаються в Інституті соціології НАН України,
в інституті досліджень проблем молоді, Інституті стратегічних досліджень та в
інших наукових центрах.
Політичний конфлікт
як і інші соціальні конфлікти, це особливий вид суспільних відносин, які
здійснюються стосовно політичної влади та її функціонування. Опираючись на
численні визначення конфлікту , можна дати універсальне його визначення: політичний
конфлікт - зіткнення, протиборство політичних суб'єктів, що обумовлене
протилежністю їх політичних інтересів, цінностей, цілей і поглядів. Це різновид
і результат конфліктної взаємодії двох і більше сторін( політичних партій,
фракцій, коаліцій, політичних лідерів, держав), які сперечаються між собою щодо
розподілу владних повноважень і ресурсів.
На жаль, розв'язання
політичних конфліктів спирається не лише на цивілізовані засоби – норми
міжнародного права, демократичні принципи управління державними і міжнародними
справами. Як і раніше істотне місце в цьому процесі займають найбільш гострі
конфронтаційні методи , у тому числі з використанням збройного насильства.
Різке зростання числа і масштабів локальних і регіональних політичних збройних
конфліктів не виключає можливості переростання їх за певних умов у нову світову
кризу. Сучасний період розвитку нашого суспільства характеризується значним
посиленням напруженості, зростанням протиріч, виникненням численних конфліктів
у різних сферах суспільного життя.
Суттєвою причиною
виникнення політичного конфлікту є зіткнення цінностей і норм суперників. Кожен
із суперників політичної діяльності відкрито проголошує власну систему
цінностей і норм суспільного устрою. Таким чином виносячи на розсуд громадській
думці свою позицію, ідеологію. Ідеологічна конкуренція за вплив на суспільну
думку є однією з передумов політичного конфлікту[3, с. 67].
Суб'єктами
управління конфліктом можуть виступати як одна з його сторін, так і, умовно
говорячи, третя сила, що не бере участь у ньому, але зацікавлена в його
врегулюванні. Ефективно поставлена робота по запобіганню політичних конфліктів
забезпечує скорочення їх числа і виключення можливості виникнення деструктивних
конфліктних ситуацій. Запобігання політичного конфлікту являє собою такий вид
управлінської діяльності, який містить попереднє розпізнання, усунення або
ослаблення конфліктних факторів і обмеження таким шляхом можливості їх
виникнення або деструктивного розвитку в майбутньому.
Ефективність такої
діяльності залежить від наступних складових [2, с.22] :
-необхідно володіти
інформацією щодо соціальної структури регіону чи території, де існує можливість
виникнення політичного конфлікту, оскільки однією з головних причин виникнення
конфлікту є соціальна напруженість;
-наявність даних про
потреби, інтереси кожної соціальної групи і про те, які з інтересів не
задоволені;
-приділення уваги
національній структурі, потребам, інтересам, сподіванням кожної національної
меншини;
-володіння
інформацією про взаємовідносини між соціальними чи національними групами, з
одного боку, і ними та центральною чи місцевою владою-з іншого;
-пошук даних про
прихильність населення до тієї чи іншої політичної ідеології, партії, руху;
-на передконфліктній
стадії важливо знати безпосередньо конфліктуючі
сторони, тобто хто є дійовими особами, що перебувають у конфронтації;
-володіння певними
можливостями для запобігання конфлікту,зокрема: фінансовими, матеріальними, людськими.
Перераховані
складові елементи будуть важливими компонентами у розробці конкретної програми дій для запобігання політичних
конфліктів. Програма повинна передбачати : роз'яснювальну роботу серед
невдоволеного населення, використання при цьому засобів масової інформації,
особливо авторитетних джерел, безпосередні зустрічі з політичними лідерами,
яким довіряють, якщо є така можливість, та заходи по задоволенню потреб,
інтересів, сподівань соціально-політичних груп. Дає певний результат
переключення уваги населення на інші актуальні проблеми суспільства, зокрема
соціально-економічні проблеми. В Україні в певні періоди такий акцент робився
на наслідки сталінських репресій, голодомор, чорнобильську катастрофу, справи
Лазаренко, Гонгадзе.
Серед засобів
усунення суб'єктивної причини конфлікту сьогодні існує досить поширений -
компрометація, підрив репутації, оголошення інформації, яка зменшує довіру до
протилежної сторони конфліктуючого. Такий метод має право на існування, але
якщо в його основі будуть лежати реальні факти [1, с.13].
Отже, оскільки
політичні конфлікти являються досить поширеними у світовій практиці, то це
обумовлює підвищену увагу до цього політичного явища. Труднощі запобігання
політичних конфліктів пов'язані із самим їх характером. Вибір засобів щодо їх
запобігання досить широкий. Для
досягнення стабілізації в Україні головними принципами повинні бути задоволення
інтересів країни, уподобань народу.
1.І.П. Станкевич. Політичний конфлікт
та технологія його запобігання // Вісник.- 84-86/2009.
2.А.В. Глухова. Шляхи та способи
розв'язання політичних конфліктів // Поліс. – Вип. 29.- К, 2009.
3.Кульчар К. Политический конфликт // Политология вчера й сегодня. - Вип. 3.
- К, 2008.
4.Небоженко В.С. Соціальна напруженість
і конфлікти в українському суспільстві. - К., 2007.