Ковальчук Г. Л., Горбань Д. Ю.

Національний університет державної податкової служби України, Україна

КОНТРОЛЬ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ МІСЦЕВИМИ ФІНАНСАМИ:

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Контроль має забезпечувати належне (тобто законне, економічне, ефективне, результативне та прозоре) управління місцевими фінансами. На сьогодні система контролю у сфері місцевих фінансів України та управління ними ще не має достатнього правового, наукового, інформаційно-технічного та кадрового забезпечення в частині впровадження в практику сучасного вітчизняного та зарубіжного досвіду, розроблення та реалізації новітніх інформаційно-програмних проектів, задоволення потреб у підготовці кадрів та підвищенні їх кваліфікації.

Окремим питанням контролю та управління місцевими фінансами присвячено праці О.Б. Заверухи, О.А. Музики-Стефанчук, О.П. Орлюк, Л.А. Савченко, В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяка, А.А. Коваленка, В.К. Колпакова, Д.М. Лук’янця, Л.О. Нікітіної, О.Д. Василика, О.П. Кириленко, В.І. Кравченка, О.О. Сунцової та інших науковців. Проте проблема управлінської діяльності та контролю за місцевими фінансами залишається актуальною (зважаючи хоча б на прагнення України адаптувати вітчизняне законодавство у цій сфері до європейських стандартів).

Мета цієї статті полягає у розгляді теоретичних і практичних питань контролю та управління місцевими фінансами; формулювання окремих пропозицій стосовно поліпшення відповідних відносин.

Функціонування будь-якої системи управління засноване на прямому та зворотному зв’язку між суб’єктом та об’єктом. Таким чином, контроль відображає, реалізує зворотний зв'язок у контурі управління фінансовими потоками. Зворотний зв'язок є основою для вироблення рішень відносно оптимізації функціонування об’єкта контролю, а також стосовно вдосконалення діяльності самих суб’єктів контролю [1, с. 103].

Контроль у галузі управління місцевими фінансами складається з таких напрямків:

1) контроль за надходженням коштів до місцевих бюджетів;

2) контроль за витрачанням коштів із місцевих бюджетів;

3) контроль за формуванням та використанням коштів інших місцевих бюджетних фондів;

4) контроль у сфері міжбюджетних відносин і трансферів;

5) контроль за ефективністю використання об’єктів комунальної власності;

6) контроль за обігом бюджетних та інших місцевих фінансів у банках та інших фінансово-кредитних установах;

7) контроль за ефективністю надання та законністю використання податкових пільг;

8) попередження зловживань у фінансовій сфері на державному і місцевому рівнях.

Потрібно зазначити, що завдання контролю у сфері управління місцевими фінансами полягають у такому:

1) забезпечення дотримання законодавства, що регулює сферу місцевих фінансів;

2) забезпечення правильності ведення бухгалтерського та податкового обліку і подання звітності;

3) забезпечення правильності складання, розгляду, затвердження та виконання рішень про місцеві бюджети;

4) перевірка правильності та ефективності використання місцевих фінансових ресурсів;

5) перевірка майнового стану бюджетних установ і тих установ, що отримують кошти та фінансуються з місцевих бюджетів.

Контроль у сфері місцевих фінансів поділяється на внутрішній і зовнішній фінансовий контроль. Основою внутрішнього контролю є відповідальність керівника за управління та розвиток органу в цілому. Внутрішній контроль є важливим інструментом управління, це так званий управлінський контроль, який дає змогу керівництву відповідного органу чи установи перевірити стан виконання завдань, що стоять перед ним.

Необхідно розрізняти місцевий фінансовий контроль і контроль у сфері управління місцевими фінансами [2, с. 34]. Перший здійснюється виключно місцевим органами влади, а другий – і органами державної влади, і органами місцевого самоврядування, і безпосередньо територіальними громадами та іншими суб’єктами. Хоча існують і інші точки зору.

Поняття «контроль в управлінні місцевими фінансами» розглядати у таких аспектах:

1. Контроль як систематична та конструктивна діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією з основних управлінських функцій.

2. Контроль як завершальна стадія процесу управління місцевими фінансами (тобто тут акцентується увага на процесуальній характеристиці контролю).

3. Контроль як невід’ємна складова процесу прийняття і реалізації управлінських рішень у сфері місцевих фінансів.

Для того щоб система контролю (внутрішнього та зовнішнього) у галузі управління місцевими фінансами діяла ефективно, вважаємо за доцільне провести такі заходи:

1) регулярне проведення обговорень і консультацій за участю представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості з метою забезпечення належного сприйняття, розуміння та відповідального ставлення до розвитку системи державного фінансового контролю. Важливо, щоб відповідна інформація передавалася до органів, які створюють нормативно-правову базу;

2) створення на державному рівні координаційного органу, який би займався питанням реформування системи контролю та управління місцевими фінансами, спираючись на зарубіжний досвід, який би співпрацював з європейськими та світовими експертами і до якого б прислухалися державні діячі;

3) забезпечення належного навчання майбутніх фахівців у сфері контролю та управління місцевими фінансами, а для працюючих фахівців – проведення тренінгів, курсів підвищення кваліфікації і, як це не банально звучить, створення фінансових умов для роботи з метою зниження кількості зловживань із їхнього боку;

4) забезпечення відкритості і прозорості діяльності суб’єктів контролю та управління місцевими фінансами, посилення їх взаємодії із громадськістю та засобами масової інформації;

5) запровадження щорічного звітування у засобах масової інформації про стан управління місцевими фінансами, про контрольні заходи, які відбулись, та їх наслідки.

Очевидно, що процес реформування контролю та управління місцевими фінансами потребує певного часу та значних зусиль усіх його учасників. Зволікання із розпочинанням відповідних реформ можуть призвести до активізації корупційних дій, зловживань та фінансових порушень і основне – до втрати довіри громадськості до системи державного фінансового контролю взагалі. Про це також наголошується у згадуваній вище Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю.

Звичайно, будь-які реформи, зокрема у фінансовій системі, вимагають значних фінансових витрат, проте у майбутньому, коли стануть очевидними позитивні наслідки таких дій, держава лише виграє, і з часом ці витрати не лише компенсуються, але й окупляться.

Література:

1. Музика О. А. Фінансове право: Навчальний посібник – 2-е видання, доповнене і перероблене – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – С. 260.

2. Коваленко А.А. Поняття та види фінансового контролю щодо місцевих фінансів // Актуальні проблеми юридичної науки: м. Хмельницький, : У 4-х ч. – Ч. 2: «Конституційне право».