Черненко Микола Ілларіонович, Ткаченко Юлія Василівна

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна.

ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ З РІЗНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ.

У складних економічних та екологічних умовах сьогодення найважливішим питанням стоїть збереження життя і здоров’я людини. До того ж постійно зростаючий рівень вимог, що висуваються до сучасної людини, політичні, економічні, культурно-соціальні трансформації вимагають надзвичайної мобілізації її життєвих ресурсів, примушуючи на граничній межі працювати її когнітивні, емоційні та особистісні ресурси, вводячи тим самим пересічну людину в стан постійної психологічної напруги задля необхідності знаходження у стані постійної готовності до вирішення складних умов життя і заважає її оптимальному функціонуванню у змінюваних умовах сучасності. Все це призводить до того, що у суспільстві спостерігається тенденція до підвищення кількості та тяжкості захворювань різної етіології та патогенезу, що зумовлює необхідність психодіагностичного обстеження задля ефектичної психологічної допомоги цим хворим.

У цій статті ми зробимо спробу порівняти деякі результати психодіагностичного дослідження одних з найпоширеніших захворювань сьогодення, а саме: розсіяного склерозу та гіпертонічної хвороби.

Розсіяний склероз є найбільш розповсюдженим неврологічним хронічним захворюванням нервової системи, що набуває розвитку у віці приблизно 18-45 років. Кількість хворих на це захворювання і в світі, і, зокрема, в Україні постійно неухильно зростає: вcьoго у світі нараховується більше 2,5 млн. хворих на розсіяний склероз, а в Україні зареєстровано 18,5 тис. хворих. Розсіяний склероз – імунопатологічне захворювання, що характеризується демієлінізацією білої речовини центральної нервової системи. Довгостроковий прогноз цього захворювання неблагоприємний, бо через 15 років після початку захворювання більше 80% пацієнтів мають обмеження функцій, більше 50% – не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, більше 70% – мають труднощі при самообслуговуванні. Ця проблема займає провідне місце не тільки з гуманістичних позицій, а й як вагома соціально-економічна проблема, бо з трудової діяльності випадають молоді, енергійні та перспективні громадяни у найбільш сприятливий для трудової діяльності час.

Іншою категорією для порівняння нами було обрано хворих на гіпертонічну хворобу (артеріальну гіпертензію), яка у структурі серцево-судинних захворювань займає одне з провідних місць, так як вона призводить до тяжких ускладнень, сприяє розвитку мозкового інсульту та ішемічної хвороби серця, що нерідко стає причиною непрацездатності та смертності населення. Численні дослідження підтвердили роль артеріальної гіпертонії, як основного фактору ризику в розвитку серцево-судинних захворювань (ішемічної хвороби серця, мозкового інсульту, гострого інфаркту міокарда (ГІМ), серцевої та ниркової недостатності, гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ). Рання діагностика та профілактика серцево-судинних захворювань залишається однією із соціально значущих проблем сучасної медицини та охорони здоров'я у зв'язку з її великою поширеністю, високою питомою вагою в структурі загальної смертності населення та первинної інвалідності працездатного населення. Особливу тривогу викликає широке поширення АГ серед працездатного населення, рання інвалідизація таких хворих і зниження тривалості життя, як і у випадку з хворими на розсіяний склероз.

Таким чином основними критеріями, яким ми користувалися для комплектації вибірок для порівняння, були: розповсюдженість і поширеність захворювання, рання інвалідизація, хронічний перебіг тощо.

Психодіагностичне обстеження проводилось на базі стаціонарних відділень клінічних лікарень Дніпропетровської та Запорізької областей. У загальній кількості було обстежено 59 хворих, з яких 32 особи – хворі на розсіяний склероз, 27 осіб – хворі на артеріальну гіпертензію. Вибірки не мали значимих відмінностей за показниками віку, статі та освіти.

У процесі дослідження було використано такі методи і методики: Клінічне інтерв’ювання, Особистісний Опитувальник Бєхтєрєвського інституту (ЛОБІ) (для діагностики типів ставлення до хвороби), Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник у адаптації Ф.Б. Березіна и М.П. Мірошнікова, Методика дослідження тривожності (опитувальник Спилбергера), Торонтська алекситимічна шкала.

Таким чином, серед результатів психодіагностичного обстеження хворих на гіппертонічну хворобу та розсіяний склероз є відмінності і деякі спільні риси. За результатами Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника у хворих на розсіяний склероз відмічалися високі показники за шкалами депресивності, істерії, а у хворих на розсіяний склероз більшість високих показників охоплювала шкали депресії, іпохондрії, психастенії. За результатами Торонтської алекситимічної шкали, як і передбачалося, нами було отримано високі показники серед хворих на гіпертонічну хворобу (21 особа, що складає 77% хворих цієї групи), адже високий рівень алекситимії є критерієм психосоматичних захворювань до яких і відноситься гіпертонічна хвороба. Що стосується хворих на розсіяний склероз, то тут нами було отримано неочікувані результати: 20 осіб (63%) мають підвищений рівень алекситимії. Це можна пояснити або недостатньою кількістю обстежуваних, або через відсутність точних даних про етіологію захворювання, і, як гіпотеза, можливим критерієм психологічної складової у виникненні захворювання. За результатами дослідження особистісної та ситуативної тривожності (опитувальник Спілбергера) групи мали не значимих відмінностей за j-критерієм Фішера.

	Високий рівень ситу-ативної тривожності			Високий рівень особи-стісної тривожності
1 група (хворі на розсіяний склероз) N=32	12 осіб	38%	jемп = 0,57	17 осіб	53%	jемп = 1,44
2 група (хворі на артеріальну гіпертонію) N=27	13 осіб	48%		15 осіб	56%

Таким чином розпочате нами дослідження є актуальним та досить інформативним і у майбутньому планується проведення більш глибокого подальшого дослідження цих контингентів хворих.