УДК:159.944 Чернявський Мічеслав Мічеславович
Швець Наталія Анатоліївна
Вінницького національного аграрного
університету
Психічні стани та їх вплив на працездатність
інженера-механіка
Стан здоров’я і рівень працездатності працівників великою мірою залежить
від виробничого середовища, в якому відбувається трудова діяльність. Виробниче
середовище безпосередньо впливає на продуктивність праці. У несприятливих
умовах виробничого середовища працівник не тільки виконує трудові дії, але й
зазнає додаткового навантаження. Дослідження про рівень працездатності
займались Е.А. Климов, який стверджував, що продуктивність праці залежить від
психічного стану людини, Крушельницька Я.В. відокремлювала, що фактори
виробничого середовища мають прямий і опосередкований вплив на стан,
продуктивність та якість роботи працівника. Прямий вплив шуму виявляється у
створенні перешкод для спілкування працівників, прийому звукових сигналів, а
також у пониженні гостроти слуху. Опосередкований вплив шуму виявляється в
погіршенні пам’яті і концентрації уваги, зниженні швидкості реакцій, негативних
емоційних станах працівників.[2]
Вплив
факторів виробничого середовища інженера-механіка залежить від їхньої фізичної
суті, сили і тривалості дії. Якщо дія фактора триватиме понад допустимий час,
то у стані здоров’я працівника наступить погіршення і знизиться його працездатність.
Звідси випливає необхідність нормування факторів виробничого середовища і
підтримання їх на належному рівні, тобто створення сприятливих умов праці.
На сучасному етапі відмічається загострення проблем у сфері умов праці. Це
зумовлено тим, що робота інженера-механіка передбачає зайнятість у шкідливих
умовах, або фізичною важкою та монотонною працею. Обслуговування складної
техніки та об’єктів підвищеної небезпеки збільшує психофізіологічне напруження
працівників, що виявляється у збільшенні серцево-судинних та психічних
захворювань. Впровадження виробничих систем, що працюють під контролем
електронно-обчислювальних машин, дисплейної
техніки, супроводжується підвищенням інтенсивності та монотонності праці і, як
наслідок, захворюваннями м’язової, нервової, серцево-судинної систем,
психічними розладами, лазерним та ін. опроміненням.
Часто робота
механіка проходить в умовах теплового випромінювання і високих температур
викликає різко виражені фізіологічні зрушення в організмі працюючих. Їхня
працездатність в таких умовах знижується на 50 %..Наявність у виробничих
приміщеннях холодних поверхонь також негативно впливає на працівника, оскільки
збільшує віддачу тепла з поверхні його тіла. В таких умовах теплоутворення не
компенсує втрату тепла і у працівника знижується температура, з’являється
слабість і сонливість.
Насичення виробництва
машинами і механізмами в яких працює інженер-механік, супроводжується
інтенсивними шумом та вібрацією, які справляють негативний вплив на
працездатність і його здоров’я.. Інтенсивний виробничий шум призводить до часткової
або повної втрати слуху. Зміни слуху наступають при дії шуму більше 80 дБ і
відбуваються протягом 3—5 років залежно від фізичного стану працівника. З часом
такі розлади слуху у працівників кваліфікуються як незворотні. Негативний вплив
шуму на нервову систему працівника виявляється у головних болях, безсонні,
швидкій стомлюваності, підвищеному роздратуванні, порушеннях пам’яті і уваги.
Залежність між інтенсивністю шуму і концентрацією уваги
рис. 
Рис. 1. Вплив шуму на концентрацію уваги
(1 — до впливу шуму; 2 — одразу після впливу; 3—5 — через 30, 60 і 120 хв
впливу; інтенсивність шуму: а — 60
дБ, б — 70 дБ, в — 80 дБ, г — 90 дБ, д — 100 дБ)
Також
небезпечними і шкідливими для здоров’я працівників є такі виробничі фактори, як
забрудненість і загазованість повітря, найбільш поширеною виробничою
шкідливістю є забруднення повітря пилом мінерального або органічного
походження. Пил, що міститься у повітрі робочої зони, осідає на шкіру і слизову
оболонку очей, зумовлюючи дерматити, екземи, кон’юнктивіти. Забруднюючи шкіру,
пил забиває проходи потових залоз і утруднює потовиділення, а значить негативно
впливає на процеси терморегуляції працівників.
У повітрі
виробничого приміщенням крім пилу, містяться інші шкідливі домішки — хімічні
речовини, промислові отрути. Вони можуть бути у вигляді газів, парів.
Найпоширенішими промисловими отрутами є цинк, окис вуглецю, марганець, хром,
бензол, свинець, ртуть, ефіри оцтової кислоти та ін.
На багатьох
виробництвах, де працють інженери-механіки працівники зазнають впливу
електричного поля, наслідком чого можуть бути функціональні порушення в
організмі (зміни кров’яного тиску, пульсу, порушення обміну речовин). Негативно
впливають на організм працівника інфрачервоне, ультрафіолетове, іонізуюче випромінювання.
Освітлення на
робочих місцях справляє багатоплановий вплив на працівника, зокрема на його
емоційний стан, працездатність, мотивацію, продуктивність і безпеку праці.
Погане
освітлення не тільки негативно впливає на зорову працездатність, яка
виявляється болями очей та голови, а й викликає загальну втому. Втома зорового
аналізатора призводить до погіршення уваги, порушення координації рухів,
роздратування працівника.
Створення сприятливих умов праці забезпечує збереження високої працездатності і
здоров’я працівників, сприяє розвитку творчої ініціативи та підвищенню
ефективності праці.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Крушельницька Я.В. Фізіологія і психологія праці. К., Либідь.-2000.
2.
Климов Е. А.
Введение в психологию труда. Учебник для
ВУЗов. — М.: Культура и спорт,
ЮНИТИ, 1998.
Відомості про авторів
1.
Швець Наталія Анатоліївна
2.
старший викладач кафедри історії України та філософії
3.
м. Вінниця , вул.. Свердлова 168 кв 44
1Чернявський Мічеслав Мічеславович
2. студент-магістр факультету
механізації сільського господарства Вінницького національного університету.
3. с. Куманівка Козятинського
району Вінницької області, вул.. Леніна 15
4. micheslav@inbox.ru