Єфременко О.М., Антоненко Д.С.

Донецька академія автомобільного транспорту

Проектування логістичної системи транспортування великогабаритних великовагових вантажів

Нормально функціонуюча транспортна система повинна бути пристосована до умов експлуатації як за вантажем та інфраструктурою транспорту (насамперед, дорожньої складової), так і по обмеженнях практики. Тому існують особливі вимоги при формуванні та реалізації маршрутів перевезення великогабаритних великовагових вантажів (далі ВВВ), неврахування яких може привести до важких наслідків.

Великогабаритні великовагові вантажі більшою мірою, чим інші вантажі, повинні відповідати підвищеним вимогам, пропонованим при проектуванні систем транспортування. Це пов'язане з їхніми габаритами і масою, неможливістю зберігання в будь-яких умовах і в шляху проходження, підвищеною вартістю, одноразовим замовленням на перевезення, що часто передбачає жорстко обмежені строки доставки і т.д. Більшість ВВВ застосовують у будівництві, і строки їхньої доставки звичайно пов'язані із критичним шляхом мережного будівельно-монтажного графіка, тобто з монтажем першочергових будівельних елементів, без яких не можна монтувати інші. Тому несвоєчасна доставка таких елементів самим несприятливим чином відображається на строках і вартості об'єктів, які будуються.

У будь-якій транспортній системі головної є завдання маршрутизації, Звичайний принцип формування маршрутів транспортування практично всієї номенклатури вантажів, крім розглянутої, складається в пошуку найкоротшого шляху проходження. Правда, в умовах ринку всі частіше використають пошук найкоротшого часу транспортування. При складанні маршрутів перевезення ВВВ головним є забезпечення безпеки для дороги і її штучних споруджень. Цей момент є специфічним, тому допуск до перевезення даної групи вантажів здійснюють за дозвільною системою, тобто обмовляють спеціальними документами. Цими документами регламентують основні показники, значення яких важливі для підтримки в нормальному стані шляхово-транспортної мережі та інженерних споруджень на ній, а також особливі умови перевезення вантажу, склад організацій, що беруть участь в узгодженні маршруту та нагляді над транспортним процесом.

Взаємодія бінарної системи з дорогою і її спорудженнями складна й не завжди адекватна. Маршрут повинен бути складений таким чином, щоб зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Багаторазове перевезення дорожніми мережами важких вантажів веде до швидкого зношування дорожніх одягів і псуванню штучних споруджень, навіть при дотриманні особливих правил перевезення цієї специфічної групи вантажів. [1]

Оскільки мова йде про можливості гарантовано безпечного проїзду автомобіля-ваговоза з вантажем або без вантажу мережами певних габаритів і з обмеженнями за масою, то вірніше здійснювати пошук раціонального маршруту. Тим більше, що далеко не всі відрізки загальної транспортної мережі можуть пропустити певну бінарну систему «вантаж - транспортний засіб» без шкоди для вантажу, дороги або її штучних споруджень. Тому маршрут для ВВВ проектують за фізичною можливістю проїзду, але при цьому вплив окремих факторів може виявитися таким, що лімітує і тому проїзд виявиться неможливим.

Загальна транспортна мережа нашої країни не завжди придатна для провозу розглянутої групи вантажів, але відмова споживачеві в умовах ринку чреватий втратою замовника та може обернутися важкими наслідками для всіх учасників транспортного процесу

У зв'язку із зазначеною складністю формування маршруту становлять проект перевезення, у який закладають вибір оптимальної транспортно-технологічної схеми на основі альтернативних варіантів з урахуванням виникаючих ситуацій, сполучень видів транспорту (змішане повідомлення), технологій перевізних і навантажувально-розвантажувальних робіт.

Кожна ситуація, що складається при проектуванні перевезення, вимагає детального аналізу дорожньої мережі, що гарантує безпека і економічну доцільність. Маршрут потрібно формувати для вантажу, габарити і маса якого найбільш відповідають вимогам транспортної організації. Таке сполучення, як показує практика, не завжди можливо, тому застосування логістики як методу детального розрахунку безлічі варіантів є необхідною й достатньою умовою при формуванні маршрутів такого специфічного за габаритами і масі вантажу.

Маршрути із ВВВ проходять у різних умовах експлуатації одночасно з перевезенням інших вантажів і пасажирів, тобто в загальному транспортному потоці з його характеристиками і особливостями руху різних транспортних засобів.

Наявність ваговоза часто порушує ритм загального процесу через знижені швидкості, які характерні для перевезення розглянутих вантажів.

До 70% таких перевезень проходять на міських мережах, що сполучено з багатьма труднощами через планування міст, вузьких вулиць і пріоритетності пасажирського транспорту. Міжміські й міжнародні перевезення проходять на позаміських дорогах, що не мають найчастіше альтернативних варіантів проїзду. Окремі ділянки міжміських доріг не завжди високої категорії характеризуються підвищеною часткою вантажного руху та високою інтенсивністю.[2]

Дислокація вантажовласників визначає регіон транспортування, вибір виду повідомлення і місць перевантажувальних робіт (місць підвищеного ризику). Якщо, як сказано раніше, для міста характерна достатня стабільність дислокації вантажовласників (залізничні станції, річкові й морські порти, промислові підприємства) і розкидана по території мінлива дислокація будівельних об'єктів (основних споживачів ВВВ) з разовим або тимчасовим попитом, то в міжміському і міжнародному сполученні ситуація інша.

Все відзначене вище відрізняє методику проектування логістичної системи транспортування ВВВ. У такій системі необхідно на стадії проектних рішень розрахувати й економічно обґрунтувати варіанти для пошуку прийнятного.

Особливе місце в проекті приділяють вибору місць навантаження-розвантаження й перевантаження на інший вид транспорту, тому що часто через габарити й масу вантажу потрібне облаштованість (аж до реконструкції) наявних перевантажувальних площадок або будівництво нових з іншими параметрами.

На перевантажувальні роботи створюється окремий проект із техніко-економічними розрахунками залежно від критерію, що влаштовує замовника за вартістю або часом, необхідному для перебудов.

Комплексний проект перевезення містить у собі окремі розділи облаштованості маршруту, виробництву перевантажувальних робіт, дообладнуванню транспортного засобу, розробці нестандартного встаткування під дану конфігурацію вантажу й т.д. Різні розділи проекту розробляють фахівці різних відомств, у результаті чого потрібні узгодження проектних рішень і затвердження їхнім замовником і виконавцями.

При розробці проекту і здійсненні перевезення враховують час для підготовки траси та перевантажувальних робіт, одержання дозволів на основі узгодження з організаціями, чиї об'єкти перебувають на маршруті, а також з Державною автомобільною інспекцією (ДАІ). Тому заявку на перевезення необхідно подавати заздалегідь.

Ситуація на дорожній мережі з її масогабаритними обмеженнями й дорожніми знаками, установлюваними ДАІ з метою регулювання руху, приводить до необхідності розробки двох варіантів транспортної мережі: денного та нічного. Транспортні мережі з обмеженнями денного часу мають більш тверді параметри. У нічний час значення параметрів може бути розширено, по-перше, через перерву в русі міського пасажирського транспорту; по-друге, через поширення дії деяких дорожніх знаків на певні години денного часу; по-третє, через можливість при супроводі перевезень автомобілями ДАІ тимчасового (на момент перевезення вантажу) зміни організації дорожнього руху. Так, практика показала, що при супроводі автомобілями ДАІ допускаються виїзд на зустрічну смугу, проїзд на ділянці з однобічним рухом у зворотному напрямку, проїзд під заборонним знаком і т.п.

Враховуючи відзначене послідовність проектування логістичної системи представлена на рисунку 1

Рисунок 1 - Схема проектування логістичної системи транспортування ВВВ

Виниклі ситуації і їхні варіанти на кожному кроці побудови маршруту аналізують, і, якщо проїзд із вантажем можливий, отриманий маршрут оформляють при узгодженні його окремих елементів з організаціями, підприємства які перебувають на трасі маршруту. Узгодження обов'язково по ПДД і Інструкції. При оформленні пропуску для перевезення розглянутих вантажів ДАІ дає рекомендації із часу здійснення перевезень на основі інформації про інтенсивність і організацію руху на даній мережі.

Як бачимо, процес формування маршруту відбувається за законами логістики, тобто з перебором ситуацій і їхнім розрахунком, і дозволяє врахувати основні принципи логістики: безпеки, ефективності, загальній відповідальності, економії ресурсу споживача, активної та пасивної безпеки.

Література:

1. Бенсон Д., Уайтхед Дж. Транспорт и доставка грузов. М.: Транспорт, 1990.

2. Гуджоян О.П., Троицкая Н.А. Перевозка специфических грузов автомобиль-ным транспортом: учебник. М.: Транспорт, 2001