К.с.-г.н. Литвиненко
Т.В.
Національний університет біоресурсів і природокористування України
Оцінка відтворної здатності корів голштинської породи в умовах Лісостепу
України
Відтворна здатність молочних корів є важливою складовою комплексної оцінки
худоби. Регулярні, щорічні отелення стимулюють лактацію, а одержаний приплід дає можливість вести
розширене відтворення стада, підвищити економічну ефективність виробництва
молока за рахунок реалізації племінного молодняку та ін. Відтворну здатність
корів контролюють за багатьма показниками, до яких належить: тривалість
тільності, сервіс-періоду, сухостійного і міжотельного періодів.
Голштинська худоба характеризується
задовільною відтворною здатністю, що зумовлена фізіологічними особливостями
високопродуктивних тварин. Із зростанням рівня продуктивності, понад 7000 кг
молока спостерігається і збільшення міжотельного періоду. Слід відмітити, що
голштини вимогливі до якості годівлі та умов утримання і свої кращі властивості
можуть проявити лише в оптимальних умовах.
Мета
досліджень полягала в аналізі показників відтворної здатності корів
голштинської породи зарубіжної селекції та їх потомства народженого і
вирощеного в умовах Лісостепу України.
Матеріал і методика досліджень. Матеріалом для дослідження була чистопородна голштинська худоба,
завезена в Головний селекційний центр України (ГСЦ) Переяслав-Хмельницького
району із Сполучених Штатів Америки,
Канади, Німеччини і Нідерландів, а також корови отримані від завезеної худоби і
вирощені в умовах господарства. Для аналізу використані дані картки 1412
племінних корів різних вікових груп.
Відтворну здатність корів оцінювали за тривалістю
тільності, сервіс-періоду, сухостійного та міжотельного (МОП) періодів.
Первинні матеріали досліджень опрацьовували на ПЕОМ методом
варіаційної статистики з використанням програми «Statistica» для Windows.
Результати
досліджень. Тривалість тільності як фізіологічний стан корови з моменту
запліднення до отелення, залежно від умов годівлі, утримання та інших факторів,
коливається від 260 до 340 діб і становить у середньому 285 діб [1, 5,6].
Дані таблиці, свідчать, що тривалість
тільності корів голштинської породи в умовах господарства за всіма лактаціями
(1412 періодів тільності) становила 283±0,7 доби, а її коливання в різних
селекційних групах, знаходилось в межах 281-284 доби.
Одержані результати свідчать, що тривалість
тільності у корів американської
селекції (281 день) була меншою, порівняно із коровами німецької, канадської
селекції, а також Головного селекційного центру відповідно на 1 (Р<0,95); 3
(Р>0,999); 3 (Р>0,999) дні. Найтриваліша і однакова за кількістю днів
була тільність у корів із Канади та Головного селекційного центру - 284 дні, що на 2 дні перевищувало цей показник у німецьких
і нідерландських корів із вірогідною різницею (Р<0,95).
Серед
вчених і практиків не існує єдиної думки стосовно термінів осіменіння корів
після отелення або тривалості сервіс-періоду. Після отелення, під час інволюції
в матці відновлюється залозистий епітелій та секреція маткових залоз в чотири
етапи. На першому етапі відторгається епітелій, на другому – відбувається
первинна епітелізація, на третьому – відновлюються маточні залози і на
четвертому – розпочинається секреція маточних залоз. Вважається, що в нормі всі
стадії завершуються протягом 25-30 днів після отелення. Для зародка, який
потрапляє у матку раніше цього строку, створюються несприятливі умови і в
більшості випадків він гине. Тому, як вважає багато авторів, найбільш найкраще
осіменяти і корів на 40-60-й день після отелення [2].
|
Селекційна група, лактація |
n |
Тільність |
Сервіс-період |
Сухостійний період |
Міжотельний період |
|||||||||
|
днів |
Cv |
днів |
Cv |
днів |
Cv |
днів |
Cv |
|||||||
|
За селекційними групами |
||||||||||||||
|
Німецька |
548 |
282 |
2,4 |
159 |
60 |
71 |
58 |
441 |
20 |
|||||
|
Канадська |
218 |
284 |
2,1 |
181 |
69 |
86 |
82 |
465 |
28 |
|||||
|
Американська |
152 |
281 |
2,0 |
186 |
56 |
70 |
40 |
467 |
26 |
|||||
|
Нідерландська |
51 |
282 |
2,0 |
205 |
55 |
65 |
36 |
487 |
25 |
|||||
|
Головного селекційного центру |
443 |
284 |
1,6 |
150 |
63 |
59 |
28 |
434 |
18 |
|||||
|
За лактаціями |
||||||||||||||
|
Перша |
633 |
283 |
2,3 |
183 |
62 |
– |
– |
– |
– |
|||||
|
Друга |
423 |
282 |
1,8 |
172 |
60 |
69 |
53 |
454 |
23 |
|||||
|
Третя |
216 |
282 |
1,9 |
152 |
64 |
90 |
56 |
434 |
19 |
|||||
|
Четверта |
95 |
282 |
1,8 |
146 |
61 |
76 |
42 |
428 |
20 |
|||||
|
П’ята |
36 |
283 |
1,6 |
140 |
51 |
53 |
44 |
423 |
22 |
|||||
|
Шоста |
9 |
283 |
1,6 |
176 |
50 |
51 |
36 |
459 |
17 |
|||||
|
У середньому |
1412 |
283 |
1,8 |
171 |
61 |
72 |
52 |
454 |
21 |
|||||
Відтворна здатність корів голштинської породи, в середньому за групами
та лактаціями, M, Cv
Серед
корів різних селекційних груп найдовший сервіс-період спостерігали у корів з
Нідерландів селекції (205±23 днів): максимальний після першого отелення - 234 дні, а мінімальним – після третього
- 155 днів, найкоротший - у корів Головного селекційного центру (150 днів) і
корів німецької селекції (159 днів): після першого отелення, відповідно 190 і 152 дні, а після п’ятого
отелення – 141 і 108 днів.
При
аналізі даних щодо розподілу корів за тривалістю сервіс-періоду встановили, що
найкоротшим (до 120 днів) він був тільки у восьми корів, що склало 0,6% від
загального поголів’я, найдовшим (290 днів) – у 17, або 1,2%. У 466 голів
(33,0%) сервіс-період становив 150-160 днів, у 317голів ( 22,4%) – знаходився в
межах від 130 до 140 днів, у 322 корів (21,9%)– від 190 до 200 днів, тобто
перевищував оптимальний в середньому на 81 день.
Протягом
сухостійного періоду організм корови готується до отелення і подальшої
лактації. Установлено, що кожний кілограм відкладених у резерв поживних речовин
при використанні у період лактації забезпечує підвищення надою на 15-20 кг. [2,
3].
Численними
дослідженнями і практикою скотарства встановлено, що оптимальна тривалість
сухостійного періоду має становити 45-70 днів, зменшення його до 20, як і його
збільшення до 80-100 днів супроводжується зниженням надоїв у наступну лактацію
[4].
Середня
тривалість сухостійного періоду корів голштинської породи ГСЦ була 72±5 днів з
коливаннями від 51±5 (шоста лактація) до 80±8 днів (третя лактація).
Найкоротший сухостійний період спостерігали в корів нідерландської селекції
(65±5 днів), а найдовший - канадської селекції (86±11 днів). У 38,9% корів
голштинської породи сухостійний період знаходився в оптимальному інтервалі
і становив від 45 до 70 днів, у 61,1% - від 80 до 110 днів, що значно
перевищує встановлену зоотехнічну норму.
Між
тривалістю міжотельного періоду і продуктивністю у ту ж саму лактацію,
встановлена від’ємна кореляція. Тобто подовження проміжку між отеленнями
супроводжується зниженням молочної продуктивності корів [2].
У
господарстві міжотельний період у корів усіх селекційних груп за всіма
лактаціями разом становив у середньому 454±14 дні, що на 70 – 80 днів перевищує
бажану тривалість. При цьому найкоротшим він був у корів ГСЦ і німецької
селекції (434 і 441 день), а найдовшим – у корів нідерландської і американської
селекції (487 і 467 днів).
Отже,
відтворна здатність імпортованих корів з різних країн світу, а також їх
потомків, народжених і вирощених в умовах Лісостепу України, недостатня, тому
увага українських селекціонерів і працівників ветеринарної медицини має бути
зосереджена на максимальному поліпшенні плодючості корів як зарубіжної, так і
вітчизняної селекції.
Література:
1.
Басовский
Н.З.Основные направления дальнейшего развития науки и практики по селекции
сельскохозяйственных животных// Вісн. аграр. науки. – 1993. – №1. – С.60-70.
2.
Винничук Д.Т.
Порода животных как биологическая система. – Киев, 1993. – 70 с.
3.
Зубец М.В.,
Буркат В.П. Преобразование генофонда пород и син-тетические популяции // Породы
и породообразовательные процессы в животноводстве. – К., 1989. – С. 6-16.
4.
Сирацкий И.З.
Воспроизводительная способность и эффективное использование
быков-производителей. Автореф. дис. д-ра
с.-х. наук. – К., 1992. – 48 с.
5.
Gorah L.R. Nutritional development of replacement
heifers // Agri Pract. – 1988. – V. 5-9. – P. 3–6.
6.
Hansen L.B. Consequences of selection for milk yield
from a geneficicsts viewpoit // J. Dairy Sci. – 2000. – Vol. 83, N 5. – P.
1145-1150.