З. В. Грицай, А. О. Кузьмич

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Інтенсивність цвітіння деревних рослин в умовах дії викидів металургійного підприємства

Прогресуюче техногенне забруднення довкілля продовжує бути провідним фактором деградації й навіть загибелі лісових фітоценозів, особливо тих, які зазнають токсичного впливу викидів промислових гігантів [1,3,4,5,6]. Цвітіння є одним із важливих етапів онтогенезу деревних рослин, від якого значною мірою залежить успіх їх насіннєвого відновлення, а отже – підтримання гомеостазу екосистеми. Тому дослідження показників флоральної сфери деревних рослин за дії промислових викидів представляє суттєвий інтерес для оцінки стійкості й перспективності лісових фітоценозів, розташованих на техногенно забруднених територіях.

Мета даної роботи – дослідити вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на інтенсивність цвітіння деревних рослин.

Об’єкти дослідження – катальпа бігнонієвидна (Catalpa bignonioides Walt.), айлант найвищий (Ailanthus altissima Mill.). Вплив викидів металургійного підприємства досліджували в деревних насадженнях санітарно-захисної зони навколо Нижньодніпровського трубопрокатного заводу ім. К. Лібкнехта м. Дніпропетровськ. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби суцвіть відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Дослідження інтенсивності цвітіння проводили за загальноприйнятою методикою. Отримані результати опрацьовані статистично [2].

Аналіз одержаних результатів свідчить, що в досліджених видів за дії викидів металургійного підприємства знижується показник інтенсивності цвітіння. Як видно з табл. 1, у дерев, що зазнавали впливу викидів металургійного підприємства, зменшується кількість суцвіть на модельній гілці, порівняно з рослинами контрольної ділянки. Серед досліджених порід даний параметр суттєвіше в зоні забруднення знижується в A. altissima (на 48,4% порівняно з контролем), меншою мірою – в C. bignonioides (на 12,1%). В умовах впливу на дерева техногенних емісій також виявлено зменшення кількості квіток у

Таблиця 1. Вплив викидів металургійного підприємства на інтенсивність цвітіння C. bignonioides і A. altissima

Вид	Контроль	Санітарно-захисна зона навколо НТЗ ім. К. Лібкнехта	% до контролю	t
Кількість суцвіть на модельній гілці, шт.
A. altissima	5,70 ± 0,39	2,94 ± 0,22	51,6	6,16
C. bignonioides	2,90 ± 0,11	2,35 ± 0,12	87,9	3,44
Кількість квіток у суцвітті, шт.
A. altissima	29,8 ± 1,12	11,0 ± 0,76	36,9	12,1
C. bignonioides	31,4 ± 1,17	31,4 ± 1,22	100	0
Кількість квіток на модельній гілці, шт.
A. altissima	151,4 ± 4,78	31,9 ± 1,46	21,1	23,9
C. bignonioides	90,7 ± 2,14	72,4 ± 1,83	79,8	6,50

суцвіттях (див. табл. 1). Як наслідок пригнічення процесів детермінації суцвіть і закладання в них метамерів, у дерев, що зростали в сфері дії викидів металургійного підприємства, відмічається зниження загальної кількості квіток на модельній гілці. Серед досліджених порід більшу толерантність до промислового забруднення за даним показником проявляє C. bignonioides, чутливість – A. altissima. Так, у C. bignonioides загальне число квіток на модельній гілці знижується на дослідній ділянці на 20,2% порівняно з контролем, а в A. altissima – на 78,9%.

Таким чином, вплив викидів металургійного підприємства на досліджені деревні породи призводить до зниження показника інтенсивності цвітіння. Це у подальшому може негативно позначитись на насіннєвій продуктивності фітоценозу та його здатності до самовідтворення.

Література:

1. Бессонова В. П. Семенное возобновление древесных растений и промышленные поллютанты (SO₂ и NO₂) / В. П. Бессонова, Т. И. Юсыпива. – Запорожье: Изд-во Запорож. гос. ун-та, 2001. – 193 с.

2. Лакин Г. Ф. Биометрия. Уч. пос. для биол. спец. вузов. – М.: Высш.шк., 1990. – 352 с.

3. Смит У. Х. Лес и атмосфера. – М.: Прогресс, 1985. – 429 с.

4. Стефарук В. П. Біологічна індикація стану наземних екосистем Прикарпаття за умов аеротехногенного забруднення / В. П. Стефарук, А. С. Дмитренко // Питання біоіндикації та екології. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – Вип. 9. – №2. – С. 56 – 67.

5. Юсипіва Т. І. Чутливість анатомо-гістохімічних показників стебла Betula pendula Roth. до дії промислового забруднення / Т. І. Юсипіва, В. С. Заморена // Рослини та урбанізація: Матер. ІІ Міжнарод. наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2011. – С. 99 – 100.

6. Cudin P. Degradation and restoration processes in crowns and fine roots of polluted montane Norway spruce ecosystems / P. Cudin, E. Chmelikova // Phyton. – 1996. – 36. – №3. – P. 69–76.