Економічні науки/10.Економіка підприємства

Багрій Тетяна Василівна Хачатрян Валентина Валентинівна

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

ЕФЕКТИВНІСТЬ УПРАВЛІННЯ ОБІГОВИМИ АКТИВАМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

У статті здійснено аналіз організації ефективного управління оборотними активами на вітчизняних підприємствах. Обґрунтовано підхід щодо розробки механізму стратегічного управління оборотними коштами, який базується на критеріях, що дозволяють враховувати пріоритетні напрямки стратегічного розвитку потенціалу підприємства.

В статье осуществлен анализ организации эффективного управления оборотными активами на отечественных предприятиях. Обоснован подход по разработке механизма стратегического управления оборотными средствами, который базируется на критериях, позволяющих учитывать приоритетные направления стратегического развития потенциала предприятия.

This article by analysis of the effective management of current assets to domestic enterprises. Approach to develop a mechanism of strategic management of working capital, which is based on criteria that enable to take into account the priorities of the strategic potential of the company.

Питання управління оборотними активами підприємств стають все більш актуальними. Сучасна господарська практика потребує прийняття як зважених так і нетрадиційних рішень, які базуються на глибокому синтезі досягнень сучасної фінансової теорії та досвіді фінансового управління.

Ефективно управляючи оборотними активами можна достатньо швидко досягти позитивних результатів у фінансовому оздоровленні підприємства. Розробка стратегії фінансового оздоровлення організацій обов’язково включає розробку принципів управління оборотними активами як найбільш мобільною частиною майна.

Незважаючи на це, в даний час принципи управління оборотними активами в повній мірі не пророблені у вітчизняній науковій та методичній літературі, що відбивається на практиці: комплексної політики управління оборотними активами немає у переважної більшості українських підприємств.

Поєднання всіх складових в системі управління оборотними коштами дає можливість комплексно досліджувати і управляти елементами оборотного капіталу і підприємства в цілому. Кожна система при створенні повинна формуватися з урахуванням сучасних факторів впливу і особливо галузевої належності, зміни факторів зовнішнього середовища, потенційного формування фінансових ресурсів, темпів економічного розвитку, форм організації виробничої та фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства. Важливо не тільки оцінювати сучасний стан діяльності організації і робити висновки, але і моделювати майбутні кроки її діяльності. Формування оцінки впливу функціональної моделі управління оборотним капіталом на фінансовий стан підприємства надасть можливість підвищити ефективність її використання на підприємствах України.

Ефективність роботи промислового підприємства залежить, як відомо, від багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її конкурентоспроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо. Поряд з цим, проблема стратегії управління активами підприємства займає одне з першорядних місць в його діяльності.

Активи підприємства – це економічні ресурси підприємства у формі сукупних матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Управління активами підприємства – це система принципів і методів розробки, реалізації управлінських рішень, пов`язаних з їх формуванням, ефективним використанням в різних видах діяльності підприємства і організацією їх обороту. [1]

Управління активами включає:

- формування та управління фінансово-експлуатаційними потребами в обігових коштах;

- управління дебіторською заборгованістю;

- стратегію фінансування поточних активів;

- управління джерелами формування оборотного капіталу;

- управління необоротними активами;

- управління фінансуванням необоротних активів;

- управління грошовими коштами і короткостроковими фінансовими вкладеннями.

Ефективність використання оборотних коштів залежить від багатьох чинників: зовнішні чинники, що роблять вплив незалежно від інтересів і діяльності підприємства, і внутрішні, на яких підприємство може і повинно активно впливати. До зовнішніх чинників відносяться: загальна економічна ситуація, особливості податкового законодавства, умови отримання кредитів і процентні ставки по ним, можливість цільового фінансування, участь в програмах, що фінансуються з бюджету. Враховуючи ці і інші чинники, підприємство може використовувати внутрішні резерви раціоналізації руху оборотних коштів.

Підвищення ефективності використання оборотних коштів забезпечується прискоренням їх оборотності на всіх стадіях кругообігу. Значні резерви підвищення ефективності використання оборотних коштів закладені безпосередньо в самому підприємстві. У сфері виробництва це відноситься, перш за все, до виробничих запасів. Запаси відіграють важливу роль в забезпеченні безперервності процесу виробництва, але в той же час вони представляють ту частину коштів виробництва, яка тимчасово не бере участь у виробничому процесі. Ефективна організація виробничих запасів є важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних коштів. Основні шляхи скорочення виробничих запасів зводяться до їх раціонального використання; ліквідації наднормативних запасів матеріалів; вдосконаленню нормування; поліпшенню організації постачання, зокрема шляхом встановлення чітких договірних умов постачань і забезпечення їх виконання, оптимального вибору постачальників, налагодженої роботи транспорту.

Серед основних принципів управління обіговим капіталом варто виділити такі: наукова обґрунтованість процесу управління; комплектність реалізації стратегічної та тактичної мети діяльності, врахування внутрішніх та зовнішніх чинників функціонування обігового капіталу, управління об’єктами обігових активів та джерелами їх фінансування; альтернативність варіантів розроблення управлінських рішень; відповідальність кожного менеджера за результати управлінської праці; безперервність процесу управління відповідно до стадій кругообігу обігових коштів.

Методологія управління обіговими коштами торговельного підприємства полягає у комплексному застосуванні економічних та адміністративних методів управління. Економічні методи базуються на врахуванні економічних законів розвитку; адміністративні методи ґрунтуються на адміністративній владі керівництва і поділяються на розпорядчі (обмежувальні) та примусові. Різноманітність застосовуваних методів під час управління обіговими активами і поточними зобов’язаннями зумовлена диверсифікацією цілей, об’єктів та функцій управління.

При управлінні оборотними коштами важливо також правильно вибрати метод оцінки матеріально-виробничих запасів, що у підсумку впливає на розмір прибутку підприємства. Функціонування оборотних коштів розпочинається з моменту їх формування і розміщення. Раціональне розміщення як складова управління оборотним капіталом має певні особливості не лише в різних галузях, а навіть і на різних підприємствах однієї галузі. Визначальними тут є такі чинники: вид господарської діяльності, обсяг виробництва; рівень технології та організації виробництва; термін виробничого циклу; система постачання необхідних товарно-матеріальних цінностей і реалізації продукції. Залежно від розміщення, умов організації виробництва й реалізації продукції оборотні кошти мають різний рівень ліквідності, а отже, і ризику використання. [2]

Визначення стратегії управління оборотними коштами повинно відповідати стратегічним цілям підприємства, наприклад, максимізації прибутку підприємства, забезпеченню інвестиційної привабливості, фінансової стійкості підприємства, збільшенню обсягів діяльності або розширенню ринку збуту, формуванню максимальної вартості підприємства тощо. Залежно від вибору основної стратегічної цілі торговельного підприємства формується відповідне коло завдань управління, а також визначаються основні фактори, що впливають на ймовірність досягнення бажаних результатів та відповідні ризики. Поряд із цим визначається базова стратегія управління оборотними коштами, що направлена на досягнення стратегічної мети і відповідно визначається тип стратегії управління як ефективним формуванням, так і використанням оборотних коштів торговельного підприємства.

Разом з тим, існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними як на рівні системи в цілому, так і на рівні її окремих галузей. До них потрібно віднести проблеми класифікації оборотних активів, оцінки ефективності їх використання, вдосконалення системи контролю, системи обліку оборотних активів, нейтралізації впливу кризових явищ на їх формування. Враховуючи зазначене та враховуючи те, що наукове вирішення проблеми організації ефективного управління оборотними активами на вітчизняних підприємствах далеко від завершення і відстає від потреб практики необхідно з'єднати загальнотеоретичний аспект дослідження з конкретними економічними пошуками шляхів вдосконалення управління оборотними активами на рівні підприємств, щоб, з одного боку, раціоналізувати використання оборотних активів підприємства, а з іншого - нейтралізувати негативний вплив на них кризових явищ вітчизняної економіки.

Література:

1.Габрук О. Поворотна фінансова допомога як інструмент поповнення обігових коштів суб'єктів господарювання / О. Габрук // Вісник податкової\ служби України : Офіційне видання державної податкової адміністрації України. - 2011. - № 36. - С. 39-43.

2.Токунова А. Факторинг та система матеріально-технічного постачання / А. Токунова // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 3. - С. 148-151.