Экономические науки/10. Экономика предприятия.

Аспірант, Гураль Н.Р.

Львівська Комерційна Академія, Україна

Працівники торгівлі в контексті розвитку неформального сектору економіки.

Сьогодні, працівники сфери торгівлі все частіше зіштовхуються з проблемами неформальної зайнятості. Заняття торгівлею – це найпоширеніший вид діяльності населення в неформальному секторі економіки.

Зайнятість населення у неформальному секторі торгівлі у першому півріччі 2012 року становила 13,1% від загальної кількості зайнятих у неформальному секторі, що на 0,6 % менше ніж у попередньому році (рис.1).

Рис.1. Зайнятість населення у неформальному секторі торгівлі [Держкомстат]

Однак, незважаючи на таку позитивну тенденцію останнього досліджуваного періоду, частка зайнятих у неформальному секторі торгівлі залишається високою. Крім того, обов’язково слід врахувати те, що значна кількість зайнятих у цій сфері залишається «в тіні» і не включена у загальну статистику. Тому питання неформальної зайнятості залишається актуальним і потребує подальшого дослідження.

Працівниками інституту «Українське суспільство» було проведено моніторингове дослідження, об’єктом якого стало запитання: «Чи відповідає ваша сьогоднішня робота вашому освітньо-професійному рівню?» Результати даного дослідження були наступними: стабільно близько 30% респондентів відповіли, що відповідає; близько 30% це заперечили; 30% вагались з відповіддю, а 10% не дали жодної відповіді. Так, стає зрозуміло, що ті, яким важко відповісти, точно не працюють у відповідності зі своїм освітнім рівнем, однак їм важко в цьому зізнатися. Згодом у моніторинг було включено ще одне  запитання: «Чи працюєте ви за професією?» Позитивну відповідь дали 54,7% опитаних, негативну — 32%, решта ж вагалися з відповіддю [1].

Причин, які стимулюють працівників до такої зайнятості можемо віднайти безліч. Тут варто згадати про недосконалість українських законів, відсутність альтернативи у потенційного працівника, часткову зайнятість, потребу у додатковому доході та ін., крім того, близько половини кожної зарплати зараз з’їдають відрахування до соціальних фондів: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку.

Найбільша кількість нелегальних працівників нині - у сфері торгівлі – на базарах і в торгових точках. Так, відповідна категорія працівників все частіше отримують «чорну» зарплату і не мають соціальних гарантій від працедавців. Головним чином це стосується працівників ринків, діяльність яких не оформлюється ні відповідними трудовими угодами, ні цивільно-правовим договором, ні, тим паче, трудовим договором.

На теперішній час в Україні торгівельний ринок належить до категорії суб’єктів, що виконують не лише власні господарські, а й важливі суспільні завдання. Діяльність ринку об’єктивно залежить від суб’єктів, що на ньому працюють, і такою ж мірою діяльність суб’єктів-продавців залежна від функціонування їхнього ринку [2].

Станом на 1 січня 2012 року в Україні діє 2698 ринків, на яких лише офіційно створено майже 879 тис. робочих місць, з яких більшість за даними статистики припадає на кіоски і криті та відкриті столи (рис.2).

Рис.2. Наявність та використання торгової мережі на ринках [3]

Загальна кількість працівників ринків у 2011 році становила 30355 осіб, що на 1393 осіб менше ніж у 2010 році. У попередніх роках даний показник мав чітку тенденцію до збільшення поряд із збільшенням середньої заробітної плати. Однак, на кінець 2011 року кількість працівників торгівлі зменшилась не зважаючи на збільшення заробітної плати (рис.3).

Рис.3. Динаміка кількості працівників ринку та їх заробітної плати

Здебільшого, на жаль, чимало працівників торгівлі живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». Це не лише серйозна соціальна та економічна проблема, але й проблема, що стосується кожного працівника зокрема. Така ситуація є досить небезпечною, адже саме за умов зайнятості у неформальному секторі, високою є плинність кадрів, і як наслідок, низький рівень кваліфікованих працівників, що призводить до недовикористання та гальмування розвитку трудового потенціалу.

Ні для кого не є секрет, що діяльність окремих підприємств частково або повністю виходить за рамки закону шляхом приховування реальної чисельності працівників, несплатою податків, порушенням стандартів якості продукції, прав інтелектуальної власності тощо.

Однак, торгівлю на ринках можна характеризувати і як частково організовану форму торгівлі, адже в ній можуть брати участь будь-хто із членів суспільства (фізична особа) або група людей (юридична особа), у господарському плані відособлені від підприємства ринків і які будують свої відносини з ним на договірних засадах[4 ].

Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що значна частка працездатного населення не знайшла іншої можливості реалізувати свій трудовий потенціал, окрім як у неформальному секторі. А такий вид зайнятості вкрай негативно впливає на формування та розвиток трудового потенціалу особистості (працівника).

Литература:

1. Кириченко І. Депрофесіоналізація громадян / І. Кириченко // Дзеркало тижня.Україна. 27 жовтня 2012
2. Висновки та рекомендації щодо законодавчого врегулювання функціонування ринків в Україні // Аналітичний Центр Академія. 2012 - Режим доступу: http://www.academia.org.ua
3. Наявність і використання торгової мережі на ринках на 1 січня 2012 року. // Офіційний сайт Держкомстату України. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
4. Апопій Г.В. Внутрішня торгівля: тенденції сучасного розвитку // Торгівля, комерція, підприємництво: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Л.: ЛКА, 2007. – С. 181-186.