Економічні
науки/
10. Економіка підприємства
Асистент Копельчук В.П.,
Слободянюк С.В.
Вінницький
торговельно-економічний інститут
Київського
національно торговельно-економічного університету, Україна
Санація
підприємства як шлях відновлення його платоспроможності
Вступ та постановка
проблеми. В умовах сьогодення економічна криза характеризується спадом
виробництва, зниженням фінансової стабільності та як наслідок збільшенням
кількості підприємств - банкрутів. Найбільш ефективним способом витісненням
неплатоспроможних підприємств є застосування процедури банкрутства, яка
водночас може сприяти й відновлення платоспроможності суб’єкта господарювання. Запобігти
оголошенню банкрутом та вийти з важкого кризового стану підприємство може
шляхом проведення санації.
Актуальність
проблеми. У зв’язку з загостренням фінансової кризи, яка спостерігається в
нашій країні на протязі останніх років, проблема банкрутства та ефективного
виходу підприємства зі стану неплатоспроможності, в Україні актуальна як
ніколи.
Аналіз останніх
наукових досліджень. Свої наукові
праці та дослідження, питанням даної проблеми присвятили такі вітчизняні вчені:
Андрушко О.Б., Бланк І.О., Гук О.В., Коломієць Н.І., Матвійчук А.В, Подольська
О.В., Терещенко О.О., Шапурова О.О., Штангрет А.М. та ін. Проте, питання проведення
процедури санації українськими підприємствами потребує подальшого вивчення.
Метою статті є висвітлення
проблем проведення боржником процедури санації для відновлення
платоспроможності боржника у процесі провадження справи про банкрутство.
Виклад
основного матеріалу. Порядок проведення процедури банкрутства в Україні
визначає Закон України «Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом», який передбачає не лише
визнання боржника банкрутом, задоволення вимог кредиторів, його ліквідацію, а й
відновлення платоспроможності боржника.
Ініціювати порушення справи про
банкрутство можуть не лише кредитори, а й сам боржник. Отже, боржник
може використати своє право на порушення справи про банкрутство для уникнення наслідків звернення примусового стягнення на свої активи чи
застосування до нього будь-яких інших методів примусового впливу для погашення
його заборгованості перед кредиторами.
Необхідною умовою для порушення справи про банкрутства є
наявність незабезпечених вимог кредиторів, сукупний розмір яких складає не
менше 300 мінімальних заробітних плат, що не були задоволені боржником протягом
3-х місяців після спливу строку для їх погашення. Цей розмір станом на 1 грудня
2012 року становить 340,2 тис.грн.
Для боржників порушення справи
про банкрутство є вигідним насамперед тому, що це надає можливість зупинити
виконання всіх зобов'язань, шляхом введення мораторію на задоволення вимог
кредиторів, а також виведення активів боржника в межах процедур санації або
мирової угоди на підконтрольну структуру (філію, інше підприємство).
До боржника застосовуються наступні
процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація
(відновлення платоспроможності) боржника, ліквідація банкрута. Санація є
основною процедурою відновлення платоспроможності боржника. Проведення
процедури санації полегшується існуванням мораторію щодо задоволення вимог
кредиторів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Протягом
дії мораторію забороняється стягнення заборгованості з боржника та не
нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за
невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і обов’язкових
платежів.
Для проведення процедури санації
самим підприємством, при порушенні справи про банкрутство боржнику необхідно
мати вплив на процедуру банкрутства шляхом вирішення питань комітетом
кредиторів, зокрема, у призначенні арбітражного керуючого на стадії процедури
розпорядження майном, який у подальшому й зможе виконувати функції керуючого
санацією.
Комітет кредиторів може прийняти рішення про проведення санації боржника
та запропонувати керуючим санацією розпорядника майна, або керівника підприємства.
При цьому, план санації може містити переведення боргу (частини боргу) на
інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу
кредиторам, інвестором може виступити керівник підприємства. Це дає змогу
відстрочити або розстрочити сплату боргу згідно плану санації та уникнути
фінансових санкцій, оскільки діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.
План фінансового оздоровлення (санації)
складається фінансовими та контролінговими службами підприємства, він складається
зі вступу та чотирьох розділів.
У вступі відображаються загальні відомості про підприємства. Перший
розділ включає аналіз фінансово-господарського стану підприємства, причини фінансової
кризи та наявний потенціал. У ході аналізу оцінюється фінансовий та майновий
стан підприємства (фактичний обсяг реалізації, прибутки (збитки), рівень
заборгованості, коефіцієнти платоспроможності, ліквідності тощо). Оцінюються сильні сторони підприємства,
можливі шанси та наявний потенціал у різних сферах: виробничій, технологічній,
маркетинговій та інших. Ефективність проведення санації можна забезпечити
розвитком та використанням наявного у підприємства потенціалу, на підставі чого
робиться висновок про доцільність санації підприємства.
У другому розділі плану розробляється стратегія санації
підприємства та заходи, спрямовані на покриття поточних збитків, відновлення
платоспроможності та ліквідності підприємства (рефінансування дебіторської
заборгованості, продаж окремих позицій активів, зменшення та збільшення
статутного капіталу, реструктуризація кредиторської заборгованості тощо).
Третій розділ є основною частиною плану санації та являє собою
конкретний план заходів. Він включає в себе план маркетингу та оцінка ринків
збуту продукції, план виробництва та капіталовкладень, організаційний план (можливості
реорганізації), фінансовий план. Також вивчаються можливості злиття, приєднання
чи розукрупнення.
Четвертий розділ містить у собі розрахунок
ефективності санації, а також перелік організаційних заходів щодо реалізації
плану та контролю за ходом реалізації. Він деталізуються очікувані результати
виконання проекту, а також прогнозуються можливі ризики та збитки.
Санація вважається успішною, якщо
за допомогою проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень
підприємство виходить з кризи та забезпечує свою прибутковість та
конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.
Висновки. Отже, враховуючи вище зазначене, можна зробити висновок, що
порушення справи про банкрутство є доволі вагомим інструментом у відновленні
платоспроможності боржника, який може використати й сам боржник, зокрема шляхом
проведення процедури санації.
1.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом:
Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №31.
2.
Ситник Л.С., Бервенова Т.М., Череповська І.Ф. Напрями вдосконалення
механізму банкрутства підприємств в Україні // Вісник Хмельницького
національного університету. – 2010. - №4,Т.3. – С.34-37.
3.
Штангрет А. М. Антикризове управління підприємством: навч. посібник / А. М.
Штангрет, О. І. Копилюк. - К. : Знання, 2007. - 335с.
4.
http://www.grinchuk.lviv.ua/book/11/493.html.