Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Криштовка О.М.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Культура підприємницької діяльності як соціально-економічна категорія

Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватись і розвиватись за умови належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціально-духовного та політичного характеру. Культура підприємництва має привертати увагу передовсім до етичного та поведінкового начал у діяльності підприємця як засобів легітимізації підприємницької влади. Вона є важливим чинником гуманізації сучасного бізнесу.

Сучасне цивілізоване підприємництво є визначальною і необхідною умовою досягнення не лише економічного успіху, а й суспільного визнання соціальної значущості й корисності будь-якої господарської розумової та фізичної діяльності. Постать підприємця як основного суб’єкта ринкових відносин є ключовою в конструкції ринку. Його небезпідставно вважають центральною фігурою в бізнесі. Сучасна підприємницька діяльність може ефективно здійснюватися і розвиватися за умов належного дотримання вимог не тільки економічного, а й соціального та політичного характеру. У своїй діяльності підприємець має обов’язково керуватися усталеними в усіх цивілізованих країнах нормами поведінки. Професійна культура бізнесової діяльності безпосередньо впливає на підприємницький успіх.

На сьогоднішній день поняття "культура підприємницької діяльності" в науковій літературі не має точного та єдиного визначення, бо є порівняно новим у колі гуманітарно-економічних наук, воно не має цілісного підходу та повної характеристики як явища і категорії. У практичній діяльності підприємця великого значення набувають неформальні контакти між бізнесменами, створення особливої атмосфери довіри, чесності та порядності у ділових стосунках, вірність слову, поважання замшів і традицій, тобто тих неписаних правил поведінки і дій, котрі становлять суть поняття "етика підприємництва".

Культура підприємництва являє собою систему знань, цінностей, символів та традицій, що забезпечують мотивацію та регуляцію підприємницької діяльності, визначаючих форму її здійснення, а також сприйняття суспільством. Культура підприємництва охоплює: культуру технології виробництва, культуру управління та організації, культуру умов праці, культуру обміну та розподілу, культуру проведення переговорів та ін. Підприємницька діяльність зазнає на собі вплив економічної культури на всіх етапах свого існування. В економічній літературі культура підприємницької діяльності часто ототожнюється з економічною культурою або з культурою управлінської діяльності тому, що в обох видів культур подібні основні ознаки і функціональна спрямованість. Проте підприємницька культура має свою специфіку, вона відрізняється від економічної та управлінської культури метою, характером та змістом.

Підприємницька культура охоплює широкий спектр питань ділової етики та етикету. Варто звернути увагу на те, що ділова етика (етика бізнесу) одночасно і духовною, і економічною категорією. Існують певні усталені етичні норми бізнесу, котрих треба обов'язково дотримувати. Основні з них такі:

- найвища продуктивність і найбільший прибуток не повинні досягатися за рахунок завдавання шкоди довкіллю;

- конкуренція має здійснюватися чесно, за встановленими правилами;

- необхідно, щоб техніка слугувала людині, а не навпаки;

- морально-етичні норми завжди мають перевагу перед економічними інтересами.

В умовах оновлення соціально-економічної системи найважливішим компонентом політико-ідеологічної регуляції є забезпечення легітимності нового вигляду господарської діяльності, її виправдання в очах традиційної більшості. Розглядаючи інституційний рівень легітимізації, найважливішим проявом легітимізації господарського і підприємницького успіху, який виконує економічна культура, є легітимізація бізнесу як соціального інституту, тобто формування відносин «бізнес-суспільство».

Взаємодія бізнесу і суспільства стосується інституту підприємництва, тоді як його духовна легітимізація відбувається на особовому рівні. Природно, що інституційний і особовий рівні легітимізації підприємництва взаємопов’язані: чим стійкіші духовні передумови підприємницької діяльності індивіда, тим швидше організовується гармонійна взаємодія між інститутом бізнесу і суспільством.

Таким чином, економічна культура в сукупній системі соціальної регуляції підприємницької діяльності виконує функції мотивації господарської (виробничої, трудової, підприємницької, фінансової, комерційної, споживчої і т.ін.) активності; духовної і етичної легітимізації економічного успіху за допомогою засвоєння на особовому рівні цінностей і норм господарської етики та формування на інституційному рівні системи відносин між суспільством в цілому і підприємництвом як його підсистемою, елементами якої є меценатство, добродійність, концепції соціального служіння бізнесу, а також «піар»; регуляції відносин усередині системи господарства за допомогою формування систем менеджменту, ділової культури і етики. Висока культура підприємницької діяльності є неодмінною умовою досягнення великого господарсько-комерційного успіху підприємства.