Економіка / 10. Економіка підприємства

К.е.н., доц. Поліщук Н.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Інфраструктура управління інноваційною діяльністю переробних підприємств АПК

Складний, комплексний характер інноваційних процесів, високий рівень технічних, виробничих, комерційних та інших ризиків інноваційної діяльності роблять неможливим успішне функціонування інноваційних переробних підприємств АПК без формування спеціальної підтримуючої інфраструктури управління інноваційною діяльністю, створення сприятливого середовища для суб’єктів інноваційної діяльності. У відсутність елементів такої інфраструктури успішне здійснення інноваційної діяльності стає випадковим виключенням, що найнесприятливішим чином позначається на інноваційному кліматі.

Нині найперспективнішими центрами інноваційної діяльності вважаються технопаркові структури. Саме вони повинні виконувати найважливіші функції щодо формування національної інноваційної системи. Тому ми пропонуємо створення агротехнопарку у Вінницькій області, метою якого є проведення та впровадження науково-інноваційних розробок на переробних підприємствах АПК, організація виробництва наукомісткої, конкурентноспроможної, інноваційної продукції, насичення нею внутрішнього ринку, збільшення експортного потенціалу області, збереження довкілля, створення системи сільськогосподарської технології, зорієнтованої на Подільський регіон на основі концепції кластерів.

Таким чином, спостерігається складна ситуація, що існує у переробній галузі АПК, що потребує негайного поглибленого аналізу для подолання існуючих перешкод у фінансуванні інноваційних розробок і технічному переозброєнні переробних підприємств АПК.

Створення Агротехнопарку Вінницької області, згідно з Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» [1], ми пропонуємо проводити у 3 етапи.

На першому етапі визначається ряд підприємств, навчальних та наукових закладів, для яких розробляється програма, на основі якої будуть відпрацьовуватися регіональні схеми розвитку. У нашому випадку – це 3 групи переробних підприємств. Порядок роботи агротехнопарку на цьому етапі забезпечується угодою про створення технопарку і спільну діяльність підприємств-учасників за пріоритетами технопарку.

Здійснення структурних перетворень слід проводити на основі кластерних об’єднань, які можуть стати одним із заходів розвитку в управлінні та здійсненні інноваційної діяльності переробних підприємств. На особливу увагу заслуговують інноваційні можливості об’єднання підприємств, оскільки в рамках таких структур полегшується фінансування інноваційної діяльності.

На другому етапі доцільно сформувати кластерну структуру інноваційного розвитку. На цьому етапі створюється юридична особа, що являє собою підприємство, якому передаються функції управління технопарком і ряд функцій підприємств та організацій засновників.

В умовах обмеженості ресурсів високої якості, необхідних для науково-технологічного та інноваційного розвитку, можна виходити з концепції кластерів. Під кластером ми розуміємо галузево-територіальне добровільне об’єднання підприємств, що тісно співпрацюють з науковими установами та органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоспроможності власної продукції та економічного зростання регіону.

Спираючись на концепцію кластерів нами запропоновано модель інноваційного розвитку переробних підприємств АПК Вінницької області, яка включає в себе ключовий сектор переробки сировини, сектор виробництва сільськогосподарської продукції і сектор просування плодоовочевої та консервної продукції на ринок, що дає змогу сформувати ефективний процес виробництва і реалізації, орієнтований на кінцевого споживача.

Кластер, як інтегрована форма взаємодії підприємств з виробництва продовольства, основним своїм завданням ставить створення інновацій та впровадження їх у практичну діяльність. До складу кластеру входять агропідприємства-постачальники сільськогосподарської сировини, що забезпечують діяльність переробних підприємств. Від результатів діяльності постачальників залежить ефективність всього кластеру в цілому.

Основна ідея формування агропродовольчого кластеру полягає в тому, що на основі науково обґрунтованих і технологічно-реалізованих комплексних рішень, а також комерційних механізмів забезпечується створення умови для переоснащення переробних підприємств та залучення інвестицій. Саме переробні підприємства стають ключовим сектором кластеру і забезпечують його економічний успіх. Вони повинні зайняти стійку конкурентну позицію на галузевому ринку і сприяти розвитку інших підприємств кластеру, в першу чергу агропідприємств.

На третьому етапі на базі кластеру та вищого навчального закладу за підтримки місцевої влади слід створити повноправний агротехнопарк у вигляді ВАТ і на його основі сформувати ряд екополісів територіального забезпечення сталого агропромислового розвитку.

Таким чином, на відміну від інших концепцій агротехнопарків які намагаються створити в Україні, перед Вінницьким агротехнопарком буде ставитись триєдине завдання, що передбачає подальший розвиток сільського господарства як сировинної бази переробних підприємств, інноваційний розвиток суб’єктів господарювання та захист довкілля від забруднення.

Література:

1. Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків : Закон України від 16 липня 1999 р. № 991-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40.

2. Інноваційний менеджмент: навчальний посібник / І.М. Школа, І.В. Бутирська. – Чернівці.: "Книги-ХХІ", 2010. – 386 с.