Економічні науки/10.Економіка підприємства

Шалига Анастасія Павлівна Хачатрян Валентина Валентинівна

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

 

ПОНЯТТЯ «ТОВАРНІ ЗАПАСИ» ТА ЇХ МІСЦЕ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 

        

    У статті розкрито сутність товарних запасів та їх місце у системі управління діяльністю торговельного підприємства.  Охарактеризовано основні етапи процесу управління товарними запасами.

    В статье раскрыта сущность товарных запасов и их место в системе управления деятельностью предприятия. Охарактеризованы основные этапы процесса управления товарными запасами.

    The article disclosed the nature of stock and their place in the management of  commercial enterprises. Characterize the main stages of the management of stock.

         На сьогодні становище ринкових відносин, розвиток конкуренції, виникнення різноманітних організаційно –правових форм спричинили пошуки нових підходів до управління товарними запасами на торговельних підприємствах. Внаслідок цього виникає необхідність покращення методів і організацій контролю, аналізу та обліку товарних запасів. Важливу роль у рішенні цих питань відіграє дослідження сутності товарних запасів.

         Поліпшення використання товарних запасів є одним з головних факторів, що впливають на прогрес в економіці, від якого залежить зростання обсягів виробництва і загального прибутку підприємства. Формування необхідних розмірів запасу товару дозволяє торговельному підприємству забезпечити здійснювати власну цінову політику,  стійкість асортименту товарів, підвищувати рівень задоволення попиту споживачів. До того ж необхідно відмітити, що низка питань щодо сутності товарного запасу є недостатньо дослідженою і потребує детального вивчення.  Щоб забезпечити безперервність реалізації товарів та обслуговування покупців потрібно створити на підприємстві певний обсяг товарних запасів.

         Метою статті є дослідження сутності товарних запасів і визначенні їх місця у системі управління торговельною діяльністю. Дослідженнями сутності товарних запасів займалися такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як  А. А. Мазаракі, Ф. Ф. Бутинець, В. Д. Базидевич, Д. Міддлтон, П. Самуельсон.

         Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» товарні запаси – це товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу» [1].

         Запаси є складовою частиною оборотних засобів. Оборотними їх називають тому, що вони одночасно перебувають на різних стадіях процесу виробництва та реалізації, протягом якого повністю переносять свою вартість на вартість вироблюваної продукції.

         До запасів відносять предмети праці (це всі речові елементи виробництва, до яких прикладається людська праця), які призначені для використання у виробництві для виготовлення продукції та господарських потреб, придбані для подальшого перепродажу або використовуються для обслуговування виробництва, виконання робіт чи надання послуг і потреб управління. А також засоби праці (це річ, або комплекс речей, яку працівник розміщує між собою і предметом праці так, щоб вона була провідником його дій на цей предмет), які служать не більше одного року чи нормального операційного циклу (операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та одержанням коштів від реалізації виробленої з них продукції, товарів, робіт чи послуг), якщо він триває більше року. До таких засобів праці відносяться малоцінні та швидкозношувальні предмети.

         Запаси товарів на підприємстві можуть створюватися з різними цілями, основними з яких є:

-         забезпечення стійкості асортименту та ритмічності здійснення торгово – технологічного процесу на підприємствах торгівлі;

-         запобігання знеціненню наявних вільних грошових активів в умовах інфляційної економіки;

-         накопичення товарів сезонного попиту, сезонного виробництва та цільового призначення.

         Ефективність управління товарними запасами підприємства обумовлюється багатьма чинниками – як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може і повинно активно впливати. До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування. Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів.

         Управління товарними ресурсами має два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства товарними запасами в достатній кількості, у визначенні терміни та в потрібному місці. Другий аспект пов’язаний з витратами на підтримання певного рівня запасів. Виходячи з цих положень, рівень товарів на підприємстві необхідно регулювати. Тому управління товарними ресурсами слід розглядати через призму потреб управління товарообігом.

         Система управління товарообігом включає чотири етапи управління, які повинні виконуватись у певній послідовності:

         Перший етап – оцінка та прогнозування кон’юнктури споживчого ринку, в основному базується на вивченні кон’юнктури ринку, попиту та пропозиції.

         Другий етап процесу управління товарообігом  - планування структури обсягу реалізації товарів, який передбачає: вибір пріоритетних цілей розвитку товарообігу на підприємстві; аналіз обсягу та структури реалізації товарів у передплановому періоді; визначення планового обсягу реалізації товарів; визначення планової структури реалізації товарів; оцінка розробленого плану реалізації товарів та розробка заходів щодо здійснення плану реалізації товарів.

         У системі управління товарними запасами центральне місце відводиться нормуванню та плануванню їх обсягу, що є призначенням третього етапу процесу управління товарними запасами. Його завданням є визначення такої величини запасів та їх розміщення, що в плановому періоді й при даному обсязі товарообороту й можливостях матеріально – технічної бази забезпечували б безперервне задоволення попиту населення з найменшими сукупностями витрат щодо постачання та зберігання товарів. Реалізація цього етапу етапу передбачає: визначення цілей формування товарних запасів на підприємстві; аналіз розміру, складу та обертання товарних запасів у перед плановому періоді; розробка нормативів товарних запасів; визначення планової суми товарних запасів; оцінка ефективності розробленого плану товарних запасів; забезпечення постійного контролю за станом товарних запасів на підприємстві.

         Четвертий етап процесу управління товарними запасами – етап планування надходження та закупівлі товарів на підприємство, що передбачає: аналіз надходжень товарів на підприємство у перед плановому періоді; визначення планового обсягу та структури надходжень товарів на підприємство; визначення планового обсягу та джерел закупівлі необхідних товарів; забезпечення ритмічності надходжень товарів на підприємство.

         Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розрахункових нормативів створення запасів поточного зберігання, а також, виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів: сезонного збе­рігання, дострокового завозу, цільового призначення. При контролі операцій з товарними запасами центральне місце посідають два основних способи перевірки: фактична і документальна перевірки, які охоплюють систему органолептичних, розрахунково-аналітичних, докумен­тальних прийомів контролю та процедур узагальнення і реалізації його матеріалів. Тому важливе значення має правильне використання процедур, пов’язаних з перевіркою товарних запасів і розрахунків з постачальниками та перевірка документального обґрунтування операцій щодо надходження, використання та іншого вибуття товарних запасів.

         Ефективність управління товарними запасами підприємства обумовлюються багатьма факторами. Вивчення характеру факторів є необхідною передумовою для обґрунтування оцінки стану запасів, планування їх розміру, розробки та прийняття конкретних заходів щодо їх регулювання. Всі фактори можна поділити на зовнішні та внутрішні.

         Найважливішими зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних запасів торговельного підприємства є: співвідношення між попитом та пропозицією, ритмічність та стійкість споживання окремих товарів, ритмічність виробництва окремих товарів, стан конкуренції на ринку товарних ресурсів, добросовісність постачальників щодо виконання постачання то­варних ресурсів, стан дисципліни постачань. Чим доб­росовіснішими є постачальники підприємства, чим ритмічніше та безпе­рервніше організоване їх власне виробництво, тим нижча ймовірність невиконання графіка завозу товарів, а відповідно і потреба в створенні товарних запасів.

         Щодо внутрішніх факторів, то до них належать: місцезнаходження торгового підприємства, обсяг товарообороту торгового підприємства, спеціалізація підприємства та структура товарообороту, організація та частка завозу товарів, площа торговельного залу та форма торгового обслуговування, стан складського господарства, організація комерційної роботи, фінансове становище підприємства.

         Велике значення для правиль­ного визначення потреби в створенні товарних запасів та оперативного регулювання їхнього розміру мають кваліфікація й компетентність кадрів та рівень керівництва торговельним процесом, організація дієвого конт­ролю за надходженням, реалізацією та залишками товарів, маневруван­ня товарними ресурсами [2].

         Основною метою управління товарними запасами є формування й підтримка їх величини на такому рівні, який дозволяє забезпечити безперебійну торгівлю кожним товаром за умов мінімальних витрат. Для досягнення цієї мети керівники або менеджери підприємства повинні вести облік товарних запасів, визначити, скільки треба зберігати запасів, коли розміщувати замовлення та скільки замовляти одиниць товару за один раз. Від керівників і менеджерів торговельного підприємства потрібне вміння не лише визначати необхідну величину запасів, але й розробляти графіки постачань, розраховувати оптимальні партії нових замовлень, добиватися ув'язки обсягу продажів із величиною запасів, за необхідності організовувати складування запасів, брати до уваги вимоги логістики та маркетингу, постійно проводити фінансовий аналіз потреб у запасах, розраховувати витрати, пов'язані із запасами, та враховувати політику у сфері цін .

         Отже, управління товарними запасами є дуже важливим на підприємстві. Адже саме завдяки йому ми можемо оцінити забезпеченість підприємства товарними запасами, створити ритмічний та безперебійний продаж товарів, здійснити майбутні прогнози прибутковості. Правильне управління товарними запасами суттєво впливає на фінансовий стан торговельного підприємства. Присутність або відсутність товарних запасів веде за собою як доходи, так і витрати. Кожне підприємство вибирає форму управління товарними запасами, виходячи з особистих потреб і поточного стану споживчого попиту.

Література:

1. Положення  (стандарт)  бухгалтерського обліку 9  «Запаси»:  Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246.

2. . Економічна теорія:  Політекономія:  Підручник /  За ред.  В.Д.Базилевича. – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2008. – 719 с.