Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Чупілка І. І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Ліцензія як засіб регулювання підприємницької діяльності

Підтримка економічної системи суспільства в ефективному стані передбачає гнучкі засоби впливу держави на економічні процеси. Сучасна економіка має змішаний характер, що полягає в поєднанні механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання. Державний вплив на розвиток економіки обумовлений появою нових економічних потреб, із якими ринок по своїй природі не може справитися.

Загальновідомі прямі та непрямі методи державного регулювання економічних процесів. Методи прямого впливу безпосередньо діють на функціонування суб'єктів ринку. Це можуть бути нормативно-правові акти, цільові комплексні програми, державні замовлення, централізовано встановлені ціни, нормативи, ліцензії, квоти, ліміти і т. д. Методи непрямого регулювання регламентують поведінку суб'єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного економічного середовища, яке змушує їх діяти в потрібному державі напрямку. До методів непрямого регулювання належать інструменти фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної, інноваційної та інших напрямків економічної політики.

Як зазначається в ст. 42 Конституції України, держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт. У свою чергу, статтею 10 Господарського кодексу України регламентовані основні форми та методи державного впливу на розвиток господарських відносин. Господарське законодавство України встановлює певні обмеження та заборони щодо окремих видів підприємницької діяльності.

Одним з методів регулювання підприємницької діяльності є її ліцензування. Шляхом ліцензування держава надає спеціальний дозвіл на здійснення окремих видів підприємницької діяльності. Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Ліцензія є єдиним документом, що дає право на здійснення певного виду господарської діяльності, яка у відповідності до чинного законодавства підлягає обмеженню.

Ліцензування здійснюється з метою контролю і регулювання тих видів підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на життя та здоров’я громадян, навколишнє середовище і безпеку держави. Ліцензування підприємницької діяльності як засіб державного регулювання спрямоване на забезпечення єдиної державної політики в тій чи іншій сфері господарювання та захист економічних і соціальних інтересів громадян. Зокрема, ліцензування покликано захищати інтереси громадян, що виступають безпосередніми споживачами продукції, яка виробляється чи надається суб’єктами господарювання, та недопущення на ринок товарів та послуг, що не відповідають встановленим на рівні держави стандартам і вимогам. Також ліцензування здійснюється з метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів (корисних копалин), створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів. Ліцензування видів господарської діяльності, пов’язаних з використанням обмежених ресурсів, здійснюється за результатами відкритих конкурсів.

Основними принципами державної політики в сфері ліцензування є:

- забезпечення рівності прав і законних інтересів всіх суб’єктів господарювання,

- встановлення єдиного порядку і єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню на території України.

Основними нормативно-правовими документами, що визначають види господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства в сфері ліцензування є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р., а також ряд постанов Кабінету Міністрів України, прийнятих у відповідності до даного Закону. Зокрема, зазначений Закон встановлює єдиний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Крім того, Законом установлено, що ліцензування не може бути використано для обмеження конкуренції в здійсненні господарської діяльності.

На думку авторів, доцільно зменшити кількість видів діяльності, які підлягають ліцензуванню. Це певним чином полегшить умови ведення бізнесу і зменшить бар’єри для входження в бізнес. Одночасно це створить сприятливі умови для надходження інвестицій, забезпечення прискореного економічного зростання, максимального сприяння для розвитку бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку. Відтак, приведення системи ліцензування підприємницької діяльності у відповідність до сучасних потреб економіки сприятиме зростанню обсягів виробництва, впровадженню нових технологій, покращенню якості продукції (послуг) та загалом подальшому розвитку економічних процесів в державі.