Экономика предприятия

Кандидат економічних наук, доцент

Даценко Г.В. Кайнар О.В.

Необхідність та основні методи визначення оцінки виробничо-майнового потенціалу підприємства

Постановка проблеми. На сьогоднішній день, в умовах стрімкого економічного розвитку, перед учасниками економічного процесу постає ряд питань, які є проблематичними і потребують нагального вирішення. Оскільки, дослідження подібних питань має свій вагомий вплив фактично на всіх рівнях діяльності підприємства. Однією з таких проблем являється питання щодо визначення оцінки виробничо-майнового потенціалу підприємства.

Актуальність. В сучасних динамічних умовах господарювання, виробничо-майновий потенціал підприємств не знаходиться в статичному стані, його обсяги постійно змінюються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Саме тому, сьогодні значно зростає потреба в розгляді питання щодо оцінки виробничо-майнового потенціалу. Вагомий внесок стосовно дослідження та вирішення даного питання зробили такі вітчизняні та іноземні вчені, як Бланк І.А., Донец Ю.Ю., Симионов Р.П., Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І., Лапін Є.В., Пушкарь О.І., Тридєда О.М., Горемикіна В.А., Богомолова О.А., Данілова-Данилян В.І., Лосева К.С. та інших.

Мета. Оцінка виробничо-майнового потенціалу завжди підпорядкована певній меті, вирішенню якого-небудь конкретного завдання. Оцінювач має добре знати це завдання, заради якого здійснюється оцінка, щоб правильно вибрати потрібний методичний інструментарій.

Основна частина. При оцінці виробничого потенціалу і ефективності його використання, необхідно визначити найважливіші структурні складові потенціалу, та дати характеристики складових його елементів [1].

З усієї різноманітності методів визначення вартості потенціалу відокремлюють три традиційні підходи: витратний, порівняльний та результатативний (дохідний) [4].

Стисло економічну суть трьох указаних підходів до оцінки майна підприємства, з огляду на необхідність врахування можливостей його ефективного використання, можна пояснити так: витратний (майновий) — визначає вартість об’єкта за сумою витрат на його створення та використання; порівняльний (ринковий) — визначає вартість на базі зіставлення з аналогами, що вже були об’єктами ринкових угод; результатний (дохідний) — оцінює вартість об’єкта на засаді величини чистого грошового потоку економічних результатів від його використання.

Слід зазначити, що кожен з указаних підходів реалізується з допомогою специфічних методик, які залежать від об’єкта оцінки [2].Оцінка виробничого потенціалу підприємства не повинна закінчуватись на етапі визначення системи основних показників оцінки та отриманні фактичних результатів [3]. Для вирішення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємства основною метою управління виробничим потенціалом підприємства, насамперед, повинно бути виявлення основних проблем в розвитку та розробка рекомендацій по їх усуненню. Тому рекомендується застосовувати графоаналітичний метод для оцінки розвитку виробничого потенціалу підприємства.

Потреби в оцінці вартості всього майнового комплексу підприємства виникають у випадках: купівлі-продажу акцій підприємства на ринку цінних паперів; реорганізації або ліквідації підприємства; здійснення інвестиційного проекту підприємства; одержання кредиту під заклад всього майна підприємства.

Оцінка вартості машин і обладнання проводиться при: продажу деяких машин, одиниць обладнання, приладів та остатків; оформленні закладу під частину рухомого майна для одержання кредиту; страхуванні рухомого майна підприємства; передачі машин і обладнання в оперативну оренду; організації лізингу машин і обладнання; визначенні бази оподаткування для основних засобів при нарахуванні податку на майно. Оцінка вартості нематеріальних активів необхідна: при їх придбанні іншою фірмою; при визначенні збитку, нанесеною діловою репутацією підприємства незаконними діями зі сторони інших підприємств; при використанні їх як внеску в статутний капітал новостворюваного товариства; при визначенні гудвіла для загальної оцінки вартості підприємства [5].

На основі дослідження оцінки виробничо-майнового потенціалу, можна зробити висновок, що виробничий потенціал суб'єкта господарювання – комплексне поняття, що характеризує здатність підприємства забезпечити досягнення цілей при певному рівні прибутковості і стійкості ринкового стану.

Таким чином під виробничим потенціалом підприємства розуміються відносини, які виникають на підприємстві з метою досягнення максимально можливого результату при найбільш ефективному використанні виробничих фондів, матеріальних ресурсів, ресурсів управління і організації виробництва, промислово-виробничого персоналу, науково-технічної інформації.

Література:

1. Бланк И.А. Управление активами. – К.: «Ника –Центр» ,2008.- 720 с.]

2. Донец Ю.Ю. Эффективность использования производственного потенциала.-Киев.: Знание, 2010. - 123 с.

3. Симионов Р. Анализ конкурентных преимуществ строительного предприятия в рыночной среде // Проблемы теории и практики управления. - 2011. - № 12.

4. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 2010. - 316с.

5. Лапін Є.В. Економічний потенціал підприємств промисловості: формування, оцінка, управління: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.07.01 [Електронний ресурс] — http://www.dlib.com.ua