Економічні науки/11. Логістика
Кулик Ю.М.
Луцький
національний технічний університет
Способи зниження ризику та їх
застосування на логістичних системах підприємств
Сьогоднішні
реалїї, з якими стикаються підприємства вимагають специфічного підходу до аналізу.
Ситуація загострюється ризиками, котрі підривають стабільність роботи як самого
підприємства, так і його логістичних систем (ЛС). Виникає необхідність
розробки комплексу управлінських рішень з метою уникнення чи мінімізації
ризиків, задля задоволення основної мети ЛС – доставки у потрібне місце готової
продукції за мінімальних витрат.
Аналізу
проблем прийняття рішення за умов невизначеності та ризику і методам його
зниження приділяли свою увагу такі вчені як В. Вітлінський, О.Герасименко,
В.Геєць, О.Іващук, О.Корольов, В.Ситник, О.Ястремський та ін. Що ж стосується
методів оцінки ризиків у ЛС, то результати досліджень можемо зустріти у працях
таки вітчизняних науковців – О.Гаджинський, О.Кальченко, В.Романова та ін.
На
сьогоднішній день існує значна кількість підходів до зниження ризику. Частина з
них є унікальними, так як відображають специфіку тої чи іншої сфери чи галузі.
Основними інваріантними способами зниження ризику є диверсифікація, розподіл
ризику, страхування, створення запасів та резервів, здобуття додаткової
інформації. В окремих випадках вони можуть перетинатись чи мати спільну
теоретичну базу, маючи переваги та недоліки. Та нашим основним завданням є
дослідження можливості їх впровадження на ЛС підприємств, беручи до уваги її
особливості.
ЛС – це
сукупність елементів і ланок, що спеціалізуються на певних видах діяльності,
взаємопов’язаних в єдиному процесі управління. Другою особливістю є система
взаємозв’язків між учасниками ЛС, яка базується на принципах взаємодопомоги, взаємної вигоди. Третя особливість пов’язана
зі складністю організаційно-функціональної структури системи. Четверта особливість полягає в тому, що ЛС має соціальну спрямованість. П’ятою особливістю є мета управління в ЛС – забезпечення
надійності діяльності системи [1].
Основними
етапами процесу управління ризиками є [2; 3]:
1. Аналіз
ризику, метою якого є отримання необхідної інформації про структуру,
властивості об’єкта та ризики, якими він характеризується.
2. Аналіз альтернативних методів
управління ризиком. Управління ризиками має різні
тлумачення. У широкому розумінні управління ризиками включає в себе
аналіз, оцінку і мінімізацію ризиків. У вузькому значенні управління ризиками –
це тільки процес їх мінімізації (ліквідації).
3. Етап
прийняття рішень. Це етап, коли визначаються необхідні фінансові та трудові
ресурси, здійснюється постановка та розподіл задач серед працівників,
проводяться консультації зі спеціалістами.
4. Виконання
обраного методу управління ризиком. Зміст даного етапу полягає у використанні
прийнятих на попередніх етапах рішень щодо реалізації методів управління
ризиком.
5. Моніторинг
результатів та вдосконалення системи управління ризиком.
Управління
ризиком є складним, багатостадійним процесом, основною метою якого є уникнення
несприятливих подій, або їх зменшення. Алгоритм, що запропонований нами вище
може задавольнити ці вимоги, якщо це стосується проміжного підприємства.
Однак
об’єктом нашого дослідження є ЛС підприємства, котра є складним механізмом з
безліччю елементів, з рядом притаманних їй особливостей. Тому застосування
даного алгоритму є не зовсім правильним рішенням.
Основними
методами управління ризиками ЛС є або його уникнення, або зниження негативної
дій. Оскільки не завжди вдається оминути ситуацію, коли ризик впливає на
стабільність функціонування ЛС підприємств, то було б логічно розробити
комплекс дій, котрі б могли послабити його негативну дій (табл. 1).
Таблиця
1
Способи зниження ризику
та їх застосування на логістичних системах підприємств*
|
|
Характерні особливості
|
Переваги/недоліки
|
Можливість застосування на логістичних системах підприємства
|
Диверсифікація
|
У широкому сенсі – розширення діапазону економічної діяльності, вихід
на нові ринки, у вузькому – розподіл капіталу інвестора в різні типи цінних
паперів різних емітентів.
|
Із диверсифікацією загальний ризик знижується, але і прибутковість
також зменшується, хоча при значній спеціалізації можна досягти великих
прибутків, отримання яких обтяжено додатковим ризиком.
|
Диверсифікація номенклатури товарів та послуг, ринків збуту, джерел
фінансування діяльності підприємства за допомогою різних фінансових
інструментів, постачальників, створення дистриб’юторської мережі.
|
Розподіл ризику
|
Розподіл проекту на складові елементи і закріплення ризиків кожного
елементу за виконавцем.
Варіанти вибору розподілу ризику у вигляді функції:
1.
|
Даний спосіб зниження ризику використовується при реалізації
комплексних проектів з декількома учасниками. Найбільш ефективна
імплементація у сфері інвестування та кредитування.
|
Розподіл
ризику між елементами логістичної системи. Розрахунок коефіцієнта рівномірності,
який приймає значення від 0 до 1, показує, наскільки рівномірно розподілений
ризик між усіма підсистемами.
|
Страхування
|
Купівля-продаж ризику (хоча правильніше буде говорити про
купівлю-продаж визначеності, тому що ризик для більшості є антиблагом).
|
Уникнення ризику втрати, як правило, тільки матеріальних благ.
Обмеженість галузей, де надаються страхові поліси.
|
Страхування окремих елементів логістичної системи, н-д транспорт,
складські приміщення, дороговартісна техніка та обладнання, страхування
фінансових ризиків і т.д.
|
Створення запасів
та резервів
|
Створення страхових (резервних) фондів на самому підприємстві
(об’єкту ризику) – самострахування. При існуванні ризику великих втрат
використовують зовнішнє страхування.
|
Створення великих запасів тягне за собою значні витрати. Такий спосіб
є ефективним для покриття відносно малих збитків та ризиків, не пов’язаних з
прямими матеріальними наслідками.
|
Побудова моделі управління запасами з метою виявлення доцільності їх
створення (пошук оптимального рівня). Це можуть бути – запаси готової
продукції, запаси сировини та ресурсів і грошових засобів.
|
Здобуття додаткової інформації
|
Купівля-продаж визначеності. Тобто додаткова інформація дозволяє
зробити більш точний прогноз та суттєво знизити ризик.
|
Додаткова інформація може дозволяє зробити більш точний прогноз та
суттєво знизити ризик. Водночас – значні витрати.
|
Споживча вартість інформації визначається як різниця між очікуваним
доходом результатів комерційної діяльності за її наявності та очікуваним
доходом приїї відсутності.
|
* - узагальнено та доповнено на основі джерела 4.
Ризик, як
економічне явище, присутній у діяльності будь-якого підприємства, будь-якої
сфери, на будь-якому етапі розвитку. Комплекс рішень повинен бути направлений
на його уникнення або зменшення негативного впливу. Саме від цього залежатиме
надійність роботи підприємства та його ЛС. А темпи розвитку логістики та
розширення її функціональних меж вимагають ефективних методів та моделей
управління ризиками, що робить тему актуальною та готовою до подальших досліджень.
Список використаних
джерел
1. Пузанова И. А. Управление рисками для
обеспечения надежности логистических систем : Дис. ... канд. экон. наук : 08.00.05. – экономика и управление народным хозяйством.
Государственный университет управления. – М. : РГБ, 2005. – 132 с.
2. Останкова
Л.А. Аналіз, моделювання та управління економічними ризиками: навч. посібник / Останкова
Л.А., Шевченко Н.Ю. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 256 с.
3. Мєшко О.І.
Основні етапи процесу управління ризиками / О.І. Мєшко, М.В. Поленкова, В.А.
Мєшко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія
«Економічні науки». – 2011. – №3(52). – 387 с. [Електронний ресурс].
– режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vcndtu/2011_52/index.htm.
4. Камінський
А.Б. Моделювання фінансових ризиків / А.Б. Камінський. – К. : Київський ун-т,
2006. – 303 c.