Економічні науки/11.Логістика

К.е.н. Слободяник Н.П., Гижевська А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Логістичний підхід організації електронних закупівель

Електронна торгівля як поняття має багато авторських та кілька офіційних визначень. Якщо узагальнити офіційні визначення (європейської комісії, організації економічної кооперації та розвитку, світової організації торгівлі СОТ), то електронна торгівля — це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів.

Електронна торгівля є однією зі сфер застосування інформаційно-комунікаційних технологій, розвиток яких в даний час являє собою нагальну необхідність. Адже в умовах постіндустріальної економіки інформаційно-логістична діяльність забезпечує повний замкнутий цикл закупівель (замовлення товару, проведення платежів, участь у контролі доставки товару) на основі електронного документообігу, є важливою конкурентною перевагою
сучасного підприємства.

В цілому, електронна торгівля та електронні закупівлі виконують як
задачу поширення сучасних способів передачі інформації і впровадження електронного документообігу з метою скорочення трансакційних витрат у цілому, так і роль інноваційної стратегії досягнення глобальної конкурентоспроможності підприємства [1, ст.36].

В 2000 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», проте цей закон не передбачав використання в Україні електронної торгівлі і лише внесені зміни і нова редакція 2003 р. цього закону передбачають використання досвіду країн Західної Європи в організації електронних торгів державних закупівель, що буде сприяти інтеграції України в ЄС [2, ст.13].

Обсяги дистанційної торгівлі в Україні ростуть на 20-30% щорічно, але
незважаючи на це ми поки не спостерігаються серйозні обороти на цьому ринку. Національна федерація роздрібної торгівлі США опублікувала статтю, в якій говориться, що обсяг ринку роздрібної торгівлі в Мережі в 2011 р. подвоїлась і досягла $363 мільярди. Зростання в Європі відбувається за рахунок збільшення числа користувачів, які роблять покупки через Інтернет, зі 100 млн до 174 млн чоловік. З країн ЄС в області Інтернет-покупок лідирує Великобританія. Так, за прогнозом Forrester Research, обороти онлайн-закупівель ростуть з $ 55,6 млрд в 2007 р. до $ 98 млрд в 2011 р. Тим не менш, в Україні досвід цих країн по створенню умов для електронної торгівлі, належним чином не узагальнено, практично відсутні серйозні рекомендації по використанню корисних для нашої національної економіки методів побудови електронних платформ [3, ст.98].

Хоча український електронний ринок представлений різними організаційними формами, серед яких компанії є операторами системи електронних торгів, галузеві і міжгалузеві інформаційно-торгівельної системи, інформаційно-аналітичні портали, офіційні сайти органів влади, суб'єктів і муніципальних утворень.

Отже, електронні закупівлі є новим комунікативним засобом,
який забезпечує передумови інтеграції внутрішніх і зовнішніх процесів
підприємства та інтеграцію знань, що є основою комерційного та інноваційного ефекту електронних закупівель [4, ст.76].

Інноваційний елемент електронних закупівель полягає у
використанні нового виду комунікацій, ефективність і якість якого
забезпечується за допомогою взаємодії. Під терміном – «закупівля», або «постачання» розуміється як разова операція, так і весь процес діяльності, включаючи закупівлі і організацію зовнішніх постачань матеріалів,
виробничих компонентів або готових продуктів від постачальника на
підприємства, склади промислових або торгових підприємств. У даній
роботі під терміном «електронні закупівлі» будемо розуміти інформаційно-логістичну діяльність, що забезпечує повний замкнутий цикл закупівель (замовлення товару, проведення платежів, участь у контролі доставки товару) на основі електронного документообігу.

Традиційна та електронна логістика мають єдину змістовну і
структурно-функціональну основу. Так, до базових функцій закупівельної діяльності, характерним для традиційних і електронних закупівель, можна віднести:

1) визначення необхідного обсягу, асортименту і найбільш ефективного режиму закупівлі та постачання матеріальних ресурсів;

2) вибір постачальників і узгодження умов договору поставки, заключення договору поставки, контроль якості продукції та термінів;

3) дотримання та контроль якості продукції;

4) управління запасами, забезпечення кожного робочого місця необхідними виробничими ресурсами;

5) контроль економічних характеристик процесу постачання та підвищення якості обслуговування виробництва.

Традиційні закупівлі виконують такі функції як планування ресурсів, процесів і способів закупівлі на основі прогнозу, підготовка кошторису витрат для здійснення окремих закупівель, звісно розсилка запрошень до подання котирувань, укладання контрактів з урахуванням необхідних вимог та формування системи гнучкості закупівель, виходячи з найбільш вірогідних оцінок майбутніх подій і «на всяк випадок» та звичайно коригування закупівель на основі зворотного зв'язку.

До електронних закупівель можна віднести: формування технологічної платформи швидкого реагування, перехід від планування закупівель на основі прогнозування до організації закупівель на основі реагування, формування системи закупівель як системи реагування на будь-які товари, а не тільки ймовірність стану ринку та взаємодія з постачальником (спільне користування (володіння) активами, мережею збуту, технологічними та концептуальними розробками, вироблення інтегрованих рішень про закупівлі та постачання) [5, ст.73].

Отже, впровадження системи електронних закупівель дозволяє збільшити прибутки, при цьому більш знизити витрати, оптимізувати внутрішні інформаційні потоки, пов’язані з процесами збереження виробничих запасів, виробництвом продукції, процесами розподілу готової продукції, а також фінансами та розрахунками. Для зовнішніх інформаційних потоків приймаються рішення про потреби у сировині та матеріалах, закупівельні ціни, відстань перевезень, транспортні тарифи, також оптимізації управління матеріальним потоковим процесом, який переміщується від виробника до споживача. Також сприяє значному прискоренню бізнес-процесу (постачання, виробництво, продаж, обслуговування клієнтів), набуті нові канали маркетингу та дистрибуції, підвищення якості обслуговування клієнтів і ефективність роботи з дистриб'юторами.

Список використаної літератури:

1. Райнов М.В. Оптимізація постачання підприємства на основі електронних Закупок / М.В. Районов / / Вісник державного університету управління. 2006.

- № 5 (18).

2. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 36. – С. 275.

3. Крикавський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підручник. – Львів: Львівська політехніка, 2011. – 416 с.

4. Алесинская Т.В. Основы логистики. Функциональные области логистического управления. (ч. 3). – Таганрог: Изд-во ТТИ ЮФУ, 2010. – 116 с.

5. Харрисон А., Ван Хоук Ремко. Управление логистикой. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 368 с.