Экономічні науки/2. Логістика

Шеховцова І.А.

Горбаченко А.С.

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Україна

Інвестиції і ризики в логістичній системі

Логістична система в будь практичній реалізації – від процесу переміщення вантажів до процесу товароруху в ринковому просторі – включає безліч різнорідних елементів, функціонування яких залежить від різних факторів і пов'язане з певним ризиком. Одним із принципів логістики є надійність, причому на мікро- і макрологістичному рівні. Це означає, що ризик функціонування логістичної системи повинен бути зведений до мінімуму або взагалі нейтралізований, особливо ризик повернення фінансових коштів, інвестованих в логістичну систему. [1]

Основні типи інвестицій

Амортизація. Амортизаційні відрахування являють собою найбільш значну частку в загальній сумі інвестицій, направляться на підтримку і розвиток основних фондів. При цьому вибір раціональних способів обліку основних засобів, оцінки їх величини і особливо раціоналізація методів розрахунку амортизаційних відрахувань для організації мають велике значення.

Прибуток. Найважливішими джерелами інвестування на рівні господарюючого суб'єкта є не тільки амортизаційні відрахування, але і частина коштів з прибутку. Амортизаційні відрахування, будучи самим потужним джерелом інвестування на рівні первинної організації, тим не менш призначені тільки для інвестування вибуваючи з основних засобів. З прибутку, що залишається в розпорядженні організації, формуються цільові фонди, у тому числі і фонд нагромадження.

Інвестиції з бюджетних коштів. Бюджетними коштами не інвестуються витрати на підтримку і розвиток виробничого апарату. Ці турботи лягли на плечі підприємців. Тим не менш, залишились сфери інвестування, витрати по яких держава не передає комерційним господарюючим суб'єктам. Так, держава залишає за собою турботи по фінансуванню низки інвестиційних проектів соціальної та екологічної направленості.

Іноземні інвестиції. Основним відштовхуючим чинником залишаються закритість і тіньова структура бізнесу, несплата податків, корупція у вищих ешелонах влади і органах місцевого самоврядування. Це значно гальмує приплив коштів і більш ефективний розвиток бізнесу.

Емісійне інвестування. Емісія цінних паперів (акцій,
облігацій, векселів та ін.) – найважливіший механізм залучення позикових коштів, значна частина яких може використовуватися для інвестування. Цей інструмент інвестування реалізується на фондовому ринку

Змішані інвестиції. Одним із джерел залучених коштів є ресурси колективних інвесторів.

Інвестиційні рішення в умовах ризику

Аналіз економічної літератури, присвяченої проблемі ризику, показує, що серед дослідників немає єдиної думки щодо визначення підприємницького ризику, немає однозначного розуміння його сутності. Це пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, практично повним ігноруванням його нашим господарським законодавством у реальній економічній практиці й управлінській діяльності. Крім того, ризик – це складне явище, що має безліч протилежних засад. Це обумовлює можливість існування кількох визначень ризику з різних точок зору.

Ризик – це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, в процесі якої є можливість кількісно і якісно оцінити ймовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.

Класифікація ризиків представляє досить складну проблему, що обумовлено їх різноманіттям. За характером наслідків ризики можна розділити на два типи: чисті та спекулятивні. Особливість чистих ризиків полягає в тому, що вони практично завжди несуть в собі втрати для бізнесу. Їх причинами можуть бути стихійні лиха, нещасні випадки, недієздатність керівників фірм і т.п. Спекулятивні ризики, які називають також динамічними або комерційними, несуть в собі або втрати, або додатковий прибуток. Їх причинами можуть бути зміни курсів валют, кон'юнктури ринку, умов інвестицій та ін.

За місцем виникнення, в основі якого лежить певна сфера діяльності, розрізняють наступні види ризиків в логістиці виробництва: виробничий ризик, пов'язаний з невиконанням підприємством своїх планів і зобов'язань по виробництву продукції, товарів, надання послуг, інших видів виробничої діяльності в результаті впливу як зовнішнього середовища, так і внутрішніх факторів; фінансовий ризик, що виникає у зв'язку з неможливістю виконання фірмою своїх зобов'язань. Причинами фінансового ризику є зміна купівельної спроможності грошей, нездійснення платежів, зміна валютних курсів і т.п.

В залежності від основної причини виникнення ризики поділяються на такі категорії: природно-природні ризики – це ризики, пов'язані з проявом стихійних сил природи; екологічні ризики – пов'язані з настанням цивільної відповідальності за нанесення шкоди навколишньому середовищу; політичні ризики – це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку, є наслідком державної політики; транспортні ризики – пов'язані з перевезеннями вантажів різними видами транспорту; майнові ризики – це ризики від втрати майна з причин, від власника не залежних; торгові ризики – залежать від збитків через затримку платежів, непостачання товарів, відмови від платежу і т.п. Також можна відзначити групу ризиків, пов'язану з купівельною спроможністю грошей: інфляційні, дефляційні, валютні ризики та ризик ліквідності.

Інвестиційні ризики пов'язані з можливістю недоодержання або втрати прибутку в ході реалізації інвестиційних проектів, вони включають в себе наступні підвиди:

1) ризик упущеної вигоди полягає в тому, що виникає фінансовий збиток в результаті нездійснення деякого заходи;

2) ризик зниження прибутковості пов'язаний із зменшенням розміру відсотків і дивідендів по портфельних інвестиціях;

3) біржовий ризик являє собою небезпеку втрат від біржових угод;

4) ризик банкрутства пов'язаний з повною втратою власного капіталу через його неправильного використання.

Нас в першу чергу цікавить оцінка ступеня ризику, тобто її кількісний аналіз, що припускає чисельне визначення окремих ризиків і ризику проекту в цілому. Аналіз ризику дозволяє отримати картину можливих ризикових подій, визначити ймовірність їх настання і різні наслідки. Після порівняння отриманих значень ризиків з гранично допустимими виробляється стратегія управління ризиком та на цій основі – заходи запобігання і зменшення ризику.

В певний момент господарської діяльності кожен менеджер може зіткнутися з необхідністю оцінити конкретний проект. Для цього йому буде необхідно використати ряд методів, що дозволять оцінити кожен проект, а також зрозуміти, який з них має бути пріоритетним і чи потрібно продовжувати його виконання. Розглянемо деякі методи оцінки інвестиційних проектів, які можуть примінитися для розробки логістичної системи. [3]

Для багатоаспектного обліку ризику використовується ряд методів:

* Метод актуалізаційної ставки, скоректованої на ризик;

* Метод еквівалента певності;

* Метод по дереву рішень;

* Аналіз еластичності;

* Метод машинного моделювання.

В основі методу актуалізаційної ставки при обліку ризику лежить гіпотеза, згідно з якою актуалізаційна ставка не тільки відображає перевагу для справжнього періоду (вартість капіталу), але і враховує майбутній ризик. Проблема полягає у визначенні відповідної актуалізаційної ставки, яка інтегрує і ризик (наприклад, інвестиційні проекти класифікуються по категорії ризику проекту). В інвестиційних проектах, які відносяться до найбільш високої категорії ризику, застосовується більш висока актуалізаційні ставка, тобто підприємство практикує більш високу норму прибутковості для здійснення більш ризикованих інвестицій.

Метод еквівалента певності передбачає коригування очікуваної вартості грошових потоків шляхом їх множення на коефіцієнт ймовірності їх виникнення. Отримані таким чином грошові потоки називаються еквівалентами певності, що означає їх безпечну чи безризикову вартість .[4]

Другий метод для інтеграції обліку ризику – «дерево рішень», яке являє собою діаграми, що дозволяють наочно вивчати різні альтернативи, а також ймовірність їх здійснення. Вони дозволяють особі, що приймає рішення, достатньо просто аналізувати можливий вибір і ілюструють кроки, які здійснюються підприємством при виборі між двома проектами

Метод на основі аналізу еластичності – полягає в послідовному присвоєння змінним деяких значень, що відповідають сприятливою, середньої та несприятливою гіпотезам, а також у вивченні впливу зміни цих значень на чисту реальну вартість або на ставку прибутковості проекту. Цей метод дозволяє краще зрозуміти ефект від можливої помилки при виборі значень змінних

Метод машинного моделювання на основі методу Монте-Карло представляє собою розвиток методу сценарію. Відповідно до цього методу, будується ситуаційна модель, в якій досліджуються окремо чинники, що визначають ставку прибутковості проекту, і аналізується еластичність цієї ставки по відношенню до кожного фактору.

Страхування логістичних ризиків здійснюється за допомогою системи управління безпосередньо процесом товароруху (логістичною системою); системи страхування спеціалізованими страховими компаніями. У першому випадку в системі страхування центральне місце займає управління, метою якого є забезпечення високої надійності функціонування логістичної системи. Керуючі впливи включають в себе: прискорення просування матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів, заміну одних матеріальних ресурсів іншими, зміна траєкторії руху матеріальних потоків, використання резервів оптово-торгових фірм – страхування поставок за рахунок товарних запасів, управління сукупним запасом на основі оперативного маневрування матеріальними ресурсами, дроблення матеріального потоку, регламентацію використання матеріальних ресурсів, оперативні закупівлі матеріальних ресурсів, ешелонування матеріальних ресурсів, консигнацію товарів і вантажів, профілактику та резервування технічних засобів логістичного процесу, сервісний супровід логістичного процесу, попередню комплектацію товарів, поставки «точно в строк» і т.п. В останньому випадку взаємини між учасниками логістичного процесу і страховими компаніями регулюються договором страхування. Слід мати на увазі, що ніяке страхове відшкодування не в змозі повністю відшкодувати збиток, обумовлений тим чи іншим ризиком, бо, крім прямого, неминучий і непрямий збиток. А тому завдання полягає в недопущенні настання страхового випадку – рішення цієї задачі покладається на персонал, зайнятий в даній логістичній системі. [2]

Підводячи підсумок, можна сказати, що при нинішньому стані розвитку економічних відносин між суб’єктами господарювання необхідно використовувати нові методи та підходи до управління підприємством. Логістика сприяє синергічному управлінню фінансовими, матеріальними, інформаційними та багатьма іншими потоками на підприємстві. Для того, щоб ефективно інвестувати в логістику, необхідно враховувати ряд вищезазначених ризиків та використовувати найбільш раціональний метод аналізу ризику, який би дозволив встановити перелік альтернативних рішень по проекту, можливі наслідки прийнятих рішень, переваги кожної з можливих альтернатив, а також визначити рішення, яке б гарантувало найбільший прибуток для підприємства.

Література:

1. Миротин Л.Б., Сергеев В.И. Основы логистики: Учеб. пособие/Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева. - М.: ИНФРА-М, 2000. – 200 с.

2. Мищенко А.В. Методы управления инвестициями в логистических системах: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2009. – 363 с.

3. Неруш Ю.М. Логистика: учеб. – 4е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, 2006. – 520 с.

4. Старик Д. Э. Расчеты эффективности инвестиционных проектов: Учебное пособие. - М.: ЗАО "Финстатинформ", 2001. – 131 с.