Денисенко С. А.

здобувач кафедри обліку і аудиту, Академія муніципального управління

ЦІЛЬОВІ ФУНКЦІОНАЛИ РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТІ

ВІДТВОРЮВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ РЕГІОНІВ

Пріоритетним завданням сталого розвитку регіональної економіки в умовах постійної транснаціоналізації світогосподарської системи є впровадження заходів по виходу із кризи, впровадження високих технологій у соціально спрямованих галузях економіки. Саме тому, нерівномірний економічний розвиток та фінансовий результат діяльності виробничо-економічних систем обумовлює зниження прибутку, темпів загальноекономічного прискорення й нарощення загроз екологічній, зокрема, та економічній безпеці регіонів країни.

На думку автора, визначення категорії «структурна якість розвитку складної системи» повинна базуватися на результатах оцінювання відтворювальних процесів економічних систем на регіональному рівні та їх структурно-динамічних характеристик: виробничо-економічних, промислових та операційних. При цьому, підтримується думка, що якісна поведінка виробничо-економічної системи – це кількісні значення показника здатності субструктурного елементу змінювати параметри та власні прикмети щодо властивостей функціонування у відповідності з відтворювальними процесами до спрямованості змін зовнішнього середовища. Набір обраних та фіксованих, з точки зору дослідника, властивостей, що набувають значень із наперед визначених текстових або ж числових множин, і які подаємо у вигляді кількісного виміру вектора, і можна визначити якісними параметрами функціонування регіональної економічної системи держави. Виходячи з цього, поведінку складної системи можна охарактеризувати як гомеоморфізм якісних станів складної системи з активним регулювання відтворювальних процесів.

Доцільним є зазначити, що процедури регулювання відтворювальних процесів, пов’язані з управлінням поведінкою економічних систем, тобто це процес спрямовування діяльності економічної системи до бажаного або запланованого рівня ефективності функціонування.

При цьому, зміст зазначених управлінських технологій можна розглянути в контексті реалізації управління виробничо-економічними системами, що входять до складу регіонального промислового комплексу, слід спрямовувати на зростання частки високо технологічності та рівня наукоємності основних видів економічної діяльності. Відтак, доцільним є реалізація нагальних (пріоритетних) фунціоналів. А саме:

1) функції планування обумовлює необхідність визначення сутності та змісту заходів по підвищенню обсягів випуску продукції наукоємними галузями. При цьому: а) розвиток наукоємних галузей повинен зберегти свої тенденції та не відчувати утиски; б) основні заходи визначатимуться по перерозподілу масштабів інвестицій та їх спрямуванні у точки докладання зусиль;

2) функції прогнозування – це обумовлює те, що основні заходи по нарощуванню обсягів випуску продукції наукоємними галузями промисловості вбачатимемо у перерозподілі інвестицій та направленні їх у точки прикладення зусиль. Для цього необхідно попередньо спрогнозувати обсяг інвестицій для досягнення запланованого результату. Застосуємо для цього алгоритми задачі керування. Зазначимо, що хоча термін «керування» є синонімом функції «управління», вважаємо за доцільне відрізняти ці поняття, а також саму «задачу керування» від процедури «управління».

3) функції організовування. Перш ніж вирішувати напрями провадження реструктуризації й визначити об’єкти трансформації у межах регіонального промислового комплексу, слід з’ясувати: за рахунок яких резервів можна забезпечити конкурентоспроможність на міжнародному ринку; як забезпечити фінансування цих процесів та стимулювання цільових програм впровадження прогресивних технологій і продукції;

4) функції регулювання. Це підвищення ефективності функціонування певного виду економічної діяльності та регіонального господарського комплексу в цілому для розроблення концептуальної моделі забезпечення адаптивності поведінки економічної системи фінансово-економічним інструментаріям реагування на загрози .

5) функції координації. Цей функціонал полягає в узгодженні різних аспектів управління. Обов’язковим є екологічна безпека. Пропонуємо до використання концепцію нарахування розмірів відшкодування збитків по навантаженню на зовнішнє середовище (НЗС), що дозволить визначити екологічну окупність наслідків господарської діяльності підприємств;

6) функції обліку і контролю. Визначимо зміст інформації, яку необхідно зібрати для обліку управління якісною поведінкою економічних систем. А за отриманими результатами здійснили порівняльну характеристику макроекономічних параметрів розвитку. На думку автора, доцільним в дослідженні є використання методу фрактальних графів для абстрактного опису взаємодії внутрішніх та зовнішніх зв’язків між потенціально-факторними ознаками якісної поведінки виробничо-економічних систем та її структурно-динамічних характеристик.

Тому, враховуючи базові положення концепції управління якісною поведінкою виробничо-економічної системи та параметрів економічного регулювання відтворювальних процесів регіонів в умовах ресурсних обмежень можна за рахунок реструктуризації промислових комплексів з подальшим встановленням об’єктів докладання зусиль та обсягів інвестиційних вкладень.