Башнянин Г. І., Сельський А. А., Турянський Ю. І., Кундицький О. О.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЙНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Економічна ефективність функціонування будь-яких господарських систем (незалежно від їх функціонально-системного, формаційно-системного, ринкового, динамічного та іншого типу) значною мірою залежить від такого специфічного економічного і соціально-економічного фактора як лібералізація, що втілюється у відповідних лібералізаційних процесах.

Якщо економічну ефективність функціонування та розвитку господарських систем визначати в найзагальнішому вигляді, то слід вказати на те, що вона виступає як функція двох узагальнених факторів. По-перше, лібералізації як певного економічного процесу. По-друге, всіх інших факторів, які узагальнено можна позначити як нелібералізаційні. З огляду на зазначене, найзагальніша функція економічної ефективності, може бути представлена як функціональна залежність трьох змінних: власне економічної ефективності (Е^е), яка є залежною змінною; нелібералізаційних факторів (Н-Л), які виступають як незалежна змінна; власне лібералізаційних факторів (Л), що також є незалежною змінною, тобто:

Е^е = f (Н-Л, Л). (1)

Щоб окремо дослідити вплив лібералізації на економічну ефективність, слід спочатку елімінувати вплив нелібералізаційних факторів або розглядати їх як такі, що на певний проміжок часу є незмінними, а змінюються лише масштаби лібералізації:

Е^л = f (Л). (2)

Зауважимо, що загальна формула лібералізаційної ефективності може бути представлена у двох варіантах: інтегральному і диференціальному.

При інтегральному способі представлення ми співставлятимемо абсолютні значення економічної ефективності (ТЕ^е) і масштаби лібералізації (ТЛ), тобто:

Е^л = ТЕ^е : ТЛ. (3)

А при диференціальному способі представлення слід співставляти диференціальні значення приросту зазначених вище параметрів – економічної ефективності (dE^e) і лібералізації (dЛ), тобто:

Е^л = dE^e : dЛ. (4)

Практична реалізація дослідження в розрізі вказаних вище формул вимагає розглядати лібералізацію як фактор формування, а не зміни рівня економічної ефективності функціонування певних господарських систем. Тобто необхідно брати до уваги лише чисту лібералізаційну економічну ефективність, яка виникає чи формується виключно внаслідок розвитку процесів лібералізації і в ній ще не акумульований вплив усіх інших факторів зміни рівня економічної ефективності, як економічних, так і позаекономічних.

До сказаного вище додамо, що, по-перше, такий чистий вплив процесів лібералізації на формування рівня економічної ефективності функціонування тих чи інших економічних систем можна виявити лише теоретично, а не емпірично. По-друге, для теоретичного виявлення чистого впливу лібералізації на економічну ефективність функціонування певних економічних систем слід припустити, що всі інші фактори ніяк не впливають на зміну цього параметру, тобто слід виходити із передумови існування так званої чистої екстенсифікації.

Передумова чистої екстенсифікації вказує на те, що ніякі інші фактори зміни (формування) рівня економічної ефективності, крім тих, що аналізуються в даному випадку, не діють, вони або відсутні, або незмінні. В останньому випадку будь-який приріст рівня, наприклад, лібералізації, свідчитиме про її чистий вплив на рівень економічної ефективності. Тобто в теоретичному аналізі вказаної проблеми ми маємо виділити два типи (різновиди) лібералізаційної ефективності: чисту лібералізаційну ефективність, валову лібералізаційну ефективність. Якщо науковий аналіз обмежується виявленням чистої лібералізаційної ефективності, тоді для його практичної реалізації слід співставляти масштаби лібералізації і лібералізаційний ефект. Під лібералізаційним ефектом слід розуміти загалом той вплив, який має лібералізація на економічний чи соціально-економічний розвиток. Тобто, ми повинні виділити, принаймні, три типи лібералізаційного ефекту.

По-перше, це економічний лібералізаційний ефект. В економічній частині лібералізаційний ефект – це та частина загального чи диференціального рівня економічної ефективності функціонування певних систем, яка формується під впливом розвитку лібералізаційних процесів. Він може бути, з одного боку, чистим і валовим, з іншого – інтегральним і диференціальним. В економічному науковому аналізі головним повинен бути саме цей економічний лібералізаційний ефект, який виступає як результат дії особливої продуктивної сили, втіленої чи реалізованої в лібералізаційних процесах.

По-друге, це соціально-економічний лібералізаційний ефект як певний вплив лібералізації на соціальний розвиток основних суб’єктів господарської діяльності, їх соціально-матеріальне становище. Дослідження цього соціального впливу лібералізації в певних господарських системах також повинно проводитися в економічній науці, однак, лише настільки, наскільки цей соціальний вплив матеріалізується в новій (додатковій) продуктивній силі. Та “частина” цього впливу, що матеріалізується в фізіологічному чи інтелектуальному розвитку основних суб’єктів господарської діяльності в економічному дослідженні повинна виноситися “за дужки”.

По-третє, це соціально-духовний лібералізаційний ефект, який проявляється в духовному чи інтелектуальному розвитку людини. Цей вплив лібералізації в економічній теорії досліджується, коли матеріалізується в додатковій продуктивній силі суб’єктів господарської діяльності. А частково – в соціологічній науці. Її предметом він виступає тоді, коли матеріалізується в духовному і інтелектуальному розвитку людини як вищій меті будь-якого економічного розвитку.

Лібералізація двояко впливає на економічний розвиток. З одного боку, прямо – вона виступає як безпосередня (але все-таки опосередкована розвитком процесів капіталізації) продуктивна сила і як безпосередня чи пряма економічна цінність. З іншого боку, опосередковано впливає на економічний розвиток. Під зворотнім впливом лібералізації ми розуміємо те, що соціальний і духовний розвиток людини (і суб’єктів певної господарської діяльності) врешті-решт матеріалізується у відповідному зростанні продуктивної сили, чи у формуванні нової продуктивної сили.

Керуючись сказаним, можна виділити прямий лібералізаційний ефект і зворотній. У сучасному науковому аналізі більше уваги приділяється виявленню переважно прямого ефекту, а зворотній – поза увагою. І це тому, що перший проявляється швидше, ніж другий. Другий значно віддаленіший в часі від першого, тому його важче “зафіксувати” теоретично. Хоча слід відзначити, що і лібералізація загалом проявляється із значним “запізненням”, значно більшим, ніж інші економічні процеси. Тому ми рідше розглядаємо її, як економічну цінність, частіше – як соціально-духовну.

Отже, рівень економічної ефективності функціонування господарських систем формується під впливом двох груп факторів – лібералізаційних і нелібералізаційних. Вплив лібералізації на процес її формування характеризується новим науковим поняттям “лібералізаційна ефективність”. З кількісного боку цей вплив відображається за допомогою функції лібералізації, в якій незалежною змінною виступають масштаби лібералізації, а залежною – рівень економічної ефективності. Важливу методологічну роль в дослідженні лібералізаційних процесів відіграє емпіричний і теоретичний факт віддаленості соціально-економічних наслідків лібералізації від моменту їх здійснення, що є причиною невірного уявлення про характер їх впливу на економічний розвиток. Однак в окремих випадках проміжок часу між початком лібералізаційних процедур і їх соціально-економічними ефектами є незначним або практично відсутній. Негативно і майже раптово реагують на лібералізаційні процеси суспільні і квазісуспільні системи, позитивно і через певний час – приватні і квазіприватні системи.