Демочка М.В.

Сидоренко О.О.

Харківський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, м. Харків

ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ

Дослідження проблеми державного боргу завжди перебувало в центрі уваги економічної думки. Це спричинено тим, що державний борг стосується глибинних процесів економіки, а також впливає на розвиток національного господарства. Саме тому дане питання є актуальним.

Метою роботи є аналіз стану державного боргу України, визначення проблем та пошук шляхів їх вирішення.

Питанню державного боргу України присвячено багато наукових праць. Дослідженням даної проблеми займаються такі вчені як Г. Асадчий, Т. Вахненко, В. Глущенко, Г. Калач, В. Козюк, В. Корнєєв, Г. Кучер, І. Лютий, М. Макаренко, К. Швабій та інші.

Державний борг – це сума фінансових зобов'язань держави по відношенню до зовнішніх кредиторів та сума заборгованості держави по випущених і не погашених державних внутрішніх позиках.

За даними Мінфіну, рівень державного боргу України у 2011 р. становив: сукупний державний борг України (прямий і гарантований) в 2011 р. зріс на 9,1 % або від 4,918 млрд. дол. до 59,216 млрд дол. Згідно з повідомленням, сукупний внутрішній державний борг зріс за 2011 р. на 11,3 % або від 2,203 млрд дол. до 21,741 млрд дол., зокрема у грудні – на 2,6 % або на 545 млн дол. За даними Мінфіну, сукупний зовнішній державний борг збільшився в 2011 р. на 7,8 % або від 2,714 млрд дол. до 37,474 млрд дол.: у грудні він скоротився на 1,8 % або на 685 млн дол. [1].

В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. До основних причин швидкого зростання державного боргу України можна віднести: необхідність збільшення валютних резервів для забезпечення стабільності національної грошової одиниці; значні обсяги бюджетного дефіциту; залежність від імпорту енергоносіїв; потреби технічного переоснащення більшості галузей національної економіки.

Для зниження боргової залежності України і ефективного використання кредитів доцільно:

-відмовитися від участі держави у збільшенні статутних капіталів фінансово слабких банків, не ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних позичальників;

-вдосконалити механізми і процедури підтримки ліквідності банків;

-відмовитися від практики емісійного фінансування дефіциту бюджету та дотримуватися курсу поміркованої грошово-кредитної політики;

-встановити граничний розмір дефіциту Державного бюджету на рівні, що не перевищує 3 % ВВП;

-посилити роль внутрішніх ринкових позик у процесі фінансування дефіциту бюджету,

-запровадити ОВДП з плаваючою відсотковою ставкою, прив’язаною до темпів інфляції,

-перейти до випуску ощадних облігацій, які розповсюджуватимуться серед фізичних осіб;

-продовжити співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та провадити стриману політику залучення іноземних кредитів від урядів іноземних держав.

Отже, проблема державного боргу є актуальною для України,а тому потребує реалізацію заходів для проведення ефективної бюджетної політики, держави, що безпосередньо впливає на розмір державного боргу і стабільність державних фінансів України.

Щодо шляхів покращення управління державним боргом в Україні, то одним з важливих напрямів удосконалення організаційної структури управління боргом може бути заснування Фонду управління державним боргом. За рахунок коштів цього Фонду пропонується здійснювати операції типу «buy-back» (достроковий викуп), заходи щодо зменшення ризиків, пов’язаних із коливанням валютних курсів та відсоткових ставок. Найбільшою проблемою створення вказаного фонду є пошук джерел фінансових ресурсів, які мають спрямовуватися на його формування. Як можливі джерела можна розглядати відшкодування підприємствами зобов’язань перед державою у зв’язку з покриттям їх боргів перед іноземними кредиторами; кошти, що надійшли як оплата послуг за надання державних гарантій; частину коштів, одержаних від приватизації державного майна, тощо [2, 28].

Також на сьогодні залишається актуальним питання щодо прийняття Закону України «Про державний борг та гарантований державою борг» як комплексного нормативного акта, яким планується врегулювати процес управління державним боргом та гарантованим державою боргом, визначити основні принципи управління ними та особливості ведення обліку і здійснення контролю за їх утворенням, а також операції з активного управління державним боргом.

Література:

1. Державний та гарантований державою борг України // Міністерство Фінансів України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.minfin.gov.ua/file/link/291652/file/ 31.03.2011.pdf

2. Ілясова Ю.В. Шляхи удосконалення управління зовнішнім боргом країн СНД / Ю.В. Ілясова // Решіональний збірник наукових праць з економіки «Прометй». – 2011. - №2. – С. 26-29

3. Статистичні матеріали по стану державного боргу України на 31.12.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/file/link/325766/file/dborg1.pdf