Тарасенко О.М., к.е.н.
Даценко Г.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Проблематика та шляхи удосконалення
державного фінансового контролю в Україні
Державні
фінанси є основним засобом впливу на
формування, розподіл і використання централізованих і децентралізованих фондів
грошових коштів, а також забезпечення умов розширеного відтворення.
Фінансові ресурси вимагають суворого
обліку і контролю, організація та правове забезпечення
фінансового контролю потребують удосконалення.
Основною метою
статті є оцінка сучасного стану державного
фінансового контролю та виявлення проблем контролю з метою забезпечення
ефективного використання фінансових ресурсів держави у подальшому та
висвітлення шляхів удосконалення державного
фінансового контролю в Україні.
Проблематикою
державного фінансового контролю в Україні займались такі відомі фахівці як:
Алісов Є.О., Бєлобжецький І.А., Білуха М.В., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т.,
Кінащук Л. та ін.
Теперішній стан справ
у сфері державного фінансового контролю не може задовольняти суспільство,
оскільки економіка держави несе значні збитки в результаті недотримання
фінансово-бюджетної дисципліни підприємствами, установами й організаціями.
Державний фінансовий контроль реалізується
державною фінансовою
інспекцією через проведення державного
фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування [1].
Впродовж
січня-липня 2012 року проведено контрольні заходи в результаті яких на понад
5,4 тис. підприємств, установ і
організацій всіх форм власності виявлено фінансових порушень, що призвели до
втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на загальну суму майже 2,7 млрд
гривень. При цьому, виявлено незаконне і нецільове витрачання загальнодержавних
і комунальних ресурсів, їх недостачі, а також недоотримання бюджетами всіх
рівнів, бюджетними установами, державними і комунальними підприємствами
фінансових ресурсів загалом на 2,6 млрд гривень.
Зокрема,
внаслідок неправомірних дій окремих керівників, безоплатного надання в оренду
природних і матеріальних ресурсів тощо бюджетами усіх рівнів, бюджетними
установами, державними і комунальними підприємствами втрачено можливість
отримати належні їм доходи в сумі понад 457,6 млн грн (з них бюджетами – 189,9
млн грн), що складає 17,8 % від загальної суми порушень при використанні державних
і комунальних ресурсів. Незаконне витрачання ресурсів при виконанні державних
цільових програм, оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей,
ремонтно-будівельних робіт, спожитих комунальних послуг, виплаті заробітної
плати тощо встановлено на суму майже 1,8 млрд грн (в тому числі бюджетних
ресурсів – 782,6 млн грн), що складає 68,6 % від виявлених порушень при
використанні ресурсів держави.
Нецільове
витрачання державних ресурсів виявлено у сумі 92 млн грн (з них 11,5 млн грн –
кошти державного бюджету та 50,7 млн грн – кошти місцевих бюджетів), що складає
3,6 % від виявлених порушень за операціями з бюджетними коштами, державним і
комунальним майном.
Виявлено
недостачі фінансових і матеріальних ресурсів держави на загальну суму 255,8 млн
грн, що складає майже 10 % від виявлених порушень при використанні державних і
комунальних ресурсів [3].
Кількість
фінансових порушень з кожним роком не
зменшується також через відсутність жорсткої адміністративної відповідальності
за бюджетні правопорушення та не відшкодування спричинених збитків,
неможливість притягти винних осіб до кримінальної відповідальності, або
робиться це вибірковим методом.
Необхідно впровадити жорсткіші санкції за
бюджетні правопорушення та унеможливити уникнення кримінальної відповідальності
винних осіб.
Основними причинами такого положення в країні є відсутність діючих
механізмів контролю за бюджетними коштами, недосконалість діючої законодавчої
бази з питань державного фінансового контролю.
Система ж
державного фінансового контролю має бути цілісною тому, що її основою повинні
бути єдині принципи, норми та нормативи побудови та функціонування і
розв'язання проблем, що стоять перед нею з чітким визначенням контролюючих
органів та їх прав, обов'язків і повноважень, основним принципом діяльності
кожного контролюючого органу в системі повинен бути принцип незалежності та
об'єктивності [2].
На даний
момент часу недостатньо налагоджена співпраця органів державного відомчого та незалежного
фінансового контролю та координація їх дій. Діяльність органів державного фінансового
контролю ускладнюється внаслідок
недосконалості та суперечливості чинного законодавства і нормативно-правових
актів, які дають змогу по-різному трактувати та розцінювати фінансові операції,
показники господарської та бюджетної діяльності, а також надто низького рівня
належного попереднього та поточного контролю як з боку органів управління, так
і розпорядників бюджетних коштів усіх рівнів.
На даний час державний фінансовий контроль в Україні знаходиться
у критичному стані, держава щороку втрачає мільярди гривень. Потрібно негайно посилити адміністративну
відповідальність за здійснені правопорушення. Проблеми удосконалення державного фінансового контролю залишаються не розв’язаними й сьогодні у зв'язку з невирішеністю ряду, як теоретичних , так і практичних питань.
Література:
1. Про Положення про
Державну фінансову інспекцію України; Указ, Положення від 23.04.2011 № 499/2011
2. Грінчук М.С. Реформування системи державного фінансового контролю.//
Вісник ЧТЕІ.- 2008.- №4.-С.317-322