Савенкова Д.Б., науковий керівник: Волкогон Ю. Г.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені Михайла Туган – Барановського, Україна

Шляхи вдосконалення управління витратами банку

Функціонування банку в умовах динамічної зміни економічної ситуації потребує використання прогресивних підходів у сфері управління банківським бізнесом. Це у першу чергу стосується застосування заходів фінансового менеджменту, об’єктом якого виступають параметри, за допомогою яких можна проаналізувати, спланувати та проконтролювати процеси надання банківських послуг. Одним із таких параметрів є витрати банку, що безпосередньо впливають на формування прибутку банку. У зв’язку з цим витрати потребують постійного дослідження і управління.

На сьогоднішній день у теорії та практиці фінансового менеджменту недостатньо уваги приділяється проблемам комплексного управління витратами банку, реалізація заходів якого має забезпечувати ефективне використання всіх наявних ресурсів банку з найменшими втратами для нього.

Метою даної статті є аналіз необхідності управління витратами банку та категорії «оптимізація банківських витрат».

Питанню управління витратами банку присвячені праці таких вітчизняних вчених, як Н. Андрущенко, І. Боярко, Д. Гладких, В. Лень, В. Ольхова, Н. Шандова, Н. Шульга та інші. Серед зарубіжних авторів – Д. Атамано, О. Ашкінадзе, О. Віхров, Р. Ісаєв, В. Керимов та інші[1].

В працях цих вчених висвітлювались такі питання як[2]:

- дослідження поняття «витрати» з позиції банківської діяльності;

- визначення основних видів банківських витрат;

- виявлення чинників впливу на витрати банку;

- підходи до управління витратами банку

- розгляд місця і ролі планування в системі управління витратами.

Однак недостатньо уваги було приділено саме питанню про раціональний підхід щодо досягнення оптимізації витрат.

Управління поточними витратами банку може базуватися на одному з двох підходів[3]:

- оптимізація поточних витрат, що передбачає здійснення будь-яких витрат, які визнані доцільними з позиції їх окупності;

- мінімізація поточних витрат, що припускає економію на будь-яких можливих статтях планованих витрат і попередню диференціацію їх за рівнем пріоритетності та необхідності.

Проте, на нашу думку, оптимізація є більш ефективною, ніж мінімізація витрат, оскільки припускає якісне зниження витрат із збереженням можливостей перспективного розвитку. Вона являє собою процес формування витрат таким чином для банку, що задовольняє заданим критеріям, які виражають стратегію розвитку банку[2].

Що стосується поняття оптимального управління витратами, то його можна визначити як вибір управлінських параметрів, які б забезпечили найкращий спосіб, з точки зору заданого критерію, формування витрат банку.

Таке управління передбачає, що всі його інструменти, тобто планування, аналіз і контроль витрат, співпрацюють таким чином, щоб інтереси кожного підрозділу узгоджувались із загальною стратегією банку і направлялись на вибір оптимальних шляхів реалізації плану використання ресурсів [1].

Виділемо основні методи оптимізації витрат банку[3]:

- планування витрат;

- управління тарифною політикою;

- пряме скорочення витрат;

- проведення банківського моніторингу;

- оптимізація податкової бази шляхом планування.

Оптимізація витрат банку може бути досягнута за допомогою таких прийомів[1]:

1. Перегляд існуючої технології надання послуг. Насамперед – це перегляд технологічного циклу з метою скорочення часу, впровадження повністю автоматизованих форм надання послуг; аналіз і оцінка роботи персоналу тощо.

2. Дослідження структури витрат та її оптимізація шляхом підвищення питомої ваги витрат, на які менеджер може впливати − так званих контрольованих витрат;

3. Заміна технологічного устаткування. Внаслідок такої заміни прискорюється обслуговування клієнтів, підвищується якість послуг, розширюється їх асортимент;

4. Розробка нових видів послуг і вдосконалення ринкової стратегії, яка базується на поліпшенні основних процесів банківської діяльності: формуванні продукту, цін, системи збуту і комунікаційної політики [3].

Досить актуальним завданням із позиції забезпечення ефективного управління витратами є впровадження системи моніторингу витрат. Існуюча система банківського моніторингу в частині прибутковості діяльності банків акцентована переважно на відслідковуванні динаміки та структури доходів, що свідчить про однобокість сучасної практики фінансового менеджменту. Оптимізувати прибутковість неможливо, спираючись на дослідження лише одного фактора її формування[2].

Удосконалюючи систему банківського моніторингу, можна запропонувати диференціювати його на такі самостійні етапи[1]:

- ретроспективний аналіз структури витрат в розрізі окремих підрозділів банку;

- вивчення та оцінка ефективності витрат у порівнянні із показниками дохідності окремих операцій.

При цьому головним завдання цієї підсистеми банківського моніторингу має бути пошук ефективних шляхів подолання несприятливих ситуацій на основі використання методів і способів оптимізації витрат у процесі наступного прогнозування поточних і перспективних витрат банку.

Економічну доцільність деяких різновидів банківських витрат не завжди можна прорахувати, тому ми рекомендуємо вводити в технологію управління ними такі елементи[1]:

- для комерційного та технічного напрямів - попередній аналіз аналогічної роботи банків-конкурентів з метою підтвердження їх рентабельності;

- для витрат із забезпечення власної безпеки банку - постійне зіставлення ресурсів, що виділяються на ці цілі, із потенційно можливими втратами в разі реалізації можливих загроз;

- для витрат невиробничого характеру - використання жорстких лімітів за відповідними статтями;

- для поточних витрат регіональних підрозділів банку - здійснення централізованого фінансового контролю з використанням служби внутрішнього аудиту.

Оптимізуючи свої витрати банк може з більшим ступенем вірогідності реалізувати головну мету управління витратами - досягти необхідних результатів діяльності банку найбільш економічним способом.

Таким чином, на основі проведеного аналізу необхідності управління витратами банку та категорії «оптимізація банківських витрат», ми можемо зробити висновок, що з існуючих підходів до управління поточними витратами банку, найбільш ефективним є оптимізація поточних витрат, що передбачає здійснення будь-яких витрат, які визнані доцільними з позиції їх окупності. На нашу думку, оптимізація витрат банків полягає у встановленні прозорих і ефективних механізмів фінансового менеджменту, спрямованих на підвищення ефективності діяльності банку.

Література:

1.Вдосконалення методів оптимізації витрат банку [Текст] // Банківський менеджмент. – 2009. - №2. – С. 20-23.

2. Лисянська, О.О. Деякі аспекти управління доходами і витратами банку [Текст] / О.О. Лисянська // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Вип. 22. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2007. - C. 99-104 .

3. Боярко, І.М. Розвиток системи управління витратами банків [Текст] / І.М. Боярко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: у 2 т. - Суми : ДВНЗ "УАБС НБУ", 2008. - Т. 1.