Особливості банківського кредитування експорту в зарубіжних країнах

Одним із провідних чинників розвитку економіки будь-якої країни в умовах глобалізації є здійснення її суб’єктами господарювання ефективної експортної діяльності.

Метою статті є визначення та аналіз світової практики банківського кредитування експорту зумовлена необхідністю визначення особливостей такого кредитування, його видів та тенденцій розвитку в зарубіжних країнах з метою подальшого використання результатів дослідження для удосконалення вітчизняної практики кредитування експортів.

У зв’язку з недостатністю розробки зазначеної проблеми та її важливістю для вітчизняної практики здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає потреба у дослідженні зарубіжного досвіду банківського кредитування експорту ( на прикладі США) та тенденцій його розвитку в зарубіжних країнах, що і визначає мету статті.

Кредитування експорту передбачає надання банком суб’єкту зовнішньоекономічної діяльності кредитних коштів для фінансування виробництва та продажу товарів і послуг.

Такі кредити надаються як експортам, так і імпортерам, а також банкам країн-імпортерів. При цьому імпортери та їх банки можуть використовувати кредитні кошти виключно в країні надання кредиту. Кредиторами можуть виступати приватні комерційні банки або їх об’єднання, державні або напівдержавні експортно-імпортні банки, а також спеціальні міжнародні банківські установи.

Кредитування експорту почало активно практикуватися після Другої світової війни. Кредити надавалися в таких основних формах:

·         Кредити постачальників;

·         Кредити покупців ( або так звані фінансові кредити)

Кредити постачальників надавалися експортерами імпортерам на середньостроковій або довгостроковій основі. У зв’язку з тим, що більшість експортерів не мали достатніх ресурсів на весь період кредитування імпортерів, вони фінансували ці кредити шляхом отримання позик від кредитних установ, зокрема комерційних банків.

Кредити покупців надавалися безпосередньо імпортерам фінансовою установою або консорціумом фінансових установ країни-експортера з тим, щоб дати йому можливість закупити засоби виробництва або послуги у експортерів за готівку , при цьому уряд країни-експортера гарантував погашення позик відповідно до офіційної системи страхування експортних кредитів.

Досліджуючи практику кредитування експорту в зарубіжних країнах в той період, можна виділити три основні типи систем кредитування. До країн з першого типу можна віднести Данію, США, Швейцарію та Сполучення Королівство, де ресурси валютного ринку вважалися відповідними вимогам середньострокового або довгострокового кредитування, і комерційні банки були готові надавати кредитування такого виду. Інша система кредитування функціонувала в Австралії, Італіі та Франції, де фінансування та повторне фінансування середньострокових кредитів постачальників та довгострокових експортних кредитів було покладено на існуючі установи середньострокового та довгострокового кредиту. А в таких країнах, як Бельгія, Канада, Норвегія, Японія та ін. при формуванні системи кредитування експорту необхідно було доповнити апарат банківського кредиту та його можливості фінансування за рахунок створення спеціальних установ кредитування.

У той період кредитування експорту все частіше здійснювалось на умовах, що мало відрізняти торгівлю від допомоги країнам, що розвиваються. У зв’язку з цим виникла гостра необхідність розробки та впровадження ефективних міжнародних заходів, які б регулювали практику кредитування експорту. З цією метою у 1961 р. була створена Організація економічного співробітництва і розвитку, яка основну увагу зосередила на заходах з обмеження державного фінансування експорту.

Для більш поглибленого дослідження зарубіжного кредитування експорту розглянемо системи кредитування експорту в окремій країні, а саме в США.

В США в 1934 р. міністерством фінансів країни був створений і дії донині Експортно-імпортний банк США, що здійснює свою діяльність від імені американського уряду. Основним завданням Ексімбанку США є допомога національним експортерам у розширенні їх можливостей на міжнародних ринках, особливо мали та середнім підприємствам.

Експортно-імпортний банк США надає такі послуги:

-         гарантії за позиками для формування оборотного капіталу національних експортерів;

-         прямі кредити імпортерам;

-         гарантії за кредитами експортерів США;

-         страхування експортних кредитів.

Найбільша частка в структурі послуг банку належить гарантіям.

Гарантії за позиками для формування оборотного капіталу національних експортерів надаються Ексімбанком США з метою полегшення отримання комерційних кредитів для фінансування експорту товарів та послуг.

Для отримання такого виду послуги позичальник – експортер має бути резидентом, здійснювати свою діяльність не менш ніж один рік та обов’язково приносити певний прибуток. Обмежень щодо мінімальної або максимальної суми гарантії угоди немає. Ексімбанк США зазвичай гарантує 90 % заборгованості за банківськими кредитами, у тому числі основної суми та відсотків. як правило, гарантії надаються і для кредитів строком до трьох років.

Прямі кредити надаються Ексімбанком США кредитоспроможним іноземним покупцям як приватного, так і державного сектору для придбання американських товарів та послуг, а також власним експортерам для здійснення великомасштабних проектів.

Діяльність Ексімбанку США спрямована на збільшення обсягів експорту капіталомістких та високотехнологічних товарів, а також на допомогу експортерам і постачальникам у створені до додаткових робочих місць, що має позитивний вплив на економіку країни.

Проведене дослідження практики банківського кредитування експорту в зарубіжних країнах ( на прикладі США) дозволяє зробити такі висновки.

По – перше, кредитування експорту може здійснюватись як прямо, тобто кредитні кошти можуть надаватися безпосередньо тим суб’єктам, які мають потребу в них, так і опосередковано. Позичальниками можуть бути не лише експортери, а й імпортери, банки імпортерів та держави загалом. Таким чином, банківське кредитування експортної діяльності передбачає кредитування як експортерів, так і імпортерів.

По – друге, у процесі кредитування експорту важливу роль відіграє страхування експортних кредитів. Досвід зарубіжних країнах свідчить, що умов надання експортних кредитів залежить від наявності у позичальника страхового полісу, виданого організацію зі страхування експортних кредитів.