Экономические науки/1.Банки и банковская система

Сотнікова А.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ „Криворізький національний університет”

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ДОСТАТНОСТІ КАПІТАЛУ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

В системі головних економічних цінностей банків і банківської системи в цілому, які визначають потенціал і темпи їхнього ефективного економічного розвитку, важлива роль належить капіталу. Капітал дає можливості банку здійснювати розширення активних операцій і забезпечує достатній рівень конкурентоспроможності як узагальнюючого показника стійкості та дієздатності кожного банку зокрема та банківської системи в цілому.

У вітчизняній практиці виділяють таке поняття як «регулятивний капітал», який складається з основного та додаткового капіталу. Він є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості та стабільної діяльності банків.[5]

Банківські банкрутства зазвичай породжують "ефект доміно", причому не тільки в банківській галузі, але і серед партнерів і клієнтів банку. З огляду на сучасну ступінь міжнародної інтеграції банківського бізнесу, даний ефект може спричинити за собою і кризові явища у світовій економіці. Тому з 1988 року особливо пильну увагу міжнародне банківське співтовариство приділяє проблемам власного капіталу банку. Та ця тенденція зберігається й досі, тому більшість економістів вбачає перспективу у вивченні величини «достатності капіталу». Достатність капіталу – це здатність банку захищати кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, які може понести банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.[1]

У банківській практиці існують різні способи визначення достатності капіталу, але найбільш поширеним є метод визначення капіталу за міжнародними стандартами – Базельська угода про конвергенцію капіталу. «Міжнародна конвергенція щодо вимірювання та вимог до капіталу» або коротко «Базель I» вийшла в липні 1988 року і розроблена з метою встановлення мінімального рівня резервного капіталу для діючих у міжнародних масштабах банків. Також на сьогодні розроблені вимоги Базельського комітету з банківського нагляду про нові банківські стандарти капіталу і ліквідності («Базель II» та «Базель III»), які активно формують якісно нові підходи банківського нагляду і підвищують відповідальність банків за адекватність оцінок ризиків, які вони приймають на себе. Відповідно до Базельської угоди достатність капіталу банків в Україні регулюється НБУ за допомогою встановлення певних показників – нормативів капіталу.[2]

З метою забезпечення стабільної діяльності банків України, правління НБУ затвердило деякі зміни щодо достатності регулятивного капіталу на рівні не менше 120 млн. грн. та зобов'язало банки збільшити його до цього розміру до 1 січня 2012 р. Держкомстат прогнозував, що близько 40 банків не зможуть виконати цю вимогу. Натомість на 01.01.2012 р. кількість діючих банків (що мають ліцензію) не змінилась і склала 176. Усі діючі банки змогли подолати підвищення норми регулятивного капіталу, зберігши при цьому нормальну величину його адекватності (Н2), яка за даними НБУ по країні на 01.01.2012 р. складає 18,9%.[4]

Дуже цікавим фактом являється те, що НБУ для підвищення регулятивного капіталу заборонив нарощувати депозитні портфелі від населення, але дозволив включати в регулятивний капітал субординовані зобов'язання в сумі, що не перевищує розмір статутного капіталу. І впродовж липня 2010 р. по вересень 2011 р. банки наростили субординований борг майже на 800 млн. грн. За цей період субординовані кредити залучили приблизно 50 банків. Лідером по таким позикам став банк "Союз", який позичив 222 млн. грн. За дев'ять місяців (з 1 липня 2010 р. по 1 квітня 2011 р.) власники банків, які потребують додаткових капітальних вливань, направили в статутні фонди майже 1,3 млрд грн., при цьому за вказаний період статутні капітали збільшив 31 банк. А також це допомогло 12 банкам остаточно покинути "зону ризику". Лідерські позиції по капіталізації займають "Терра Банк", який збільшив статутний фонд на 200 млн. грн., "Ерде Банк", "Всеукраїнський банк розвитку (ВБР)" та ін.[3]

Таким чином, банки повинні володіти достатнім розміром капіталу для збереження платоспроможності, підвищення рівня надійності банку та проведення успішної банківської діяльності. А органи банківського нагляду з метою забезпечення стабільності банківської системи мають встановлювати для банківських установ мінімальні вимоги щодо достатності банківського капіталу, які повинні відображати ризики банківської діяльності, зважаючи на здатність власного капіталу мінімізувати можливі негативні наслідки впливу банківських ризиків.

Література:

1. Стойко О. Я. Банківські операції: [Підручник] / За ред. О. Я. Стойко. - К.: КУНЕС, 2002. – 258 с.

2. Довгань Ж.М. “Базель ІІІ” у забезпеченні фінансової стійкості банківської системи / Жанна Миколаївна Довгань // Вісник Університету банківської справи Національного банку України – 2011. – № 1 (10). – С. 224–229.

3. Показники діяльності банків / Офіційна сторінка Асоціації українських банків. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.aub.com.ua.

4. Статистика фінансового сектору / Національний банк України. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.

5. Яремчук О.В. Аналіз достатності власного капіталу банку / О.В. Яремчук, К.Л. Ларіонова // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. – 2011. – №1. [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua.