Економічні науки/1. Банки і банківська система

Чернявський І.Б.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ»,

аспірант  кафедри банківської справи

Аналіз методик визначення ефективності функціонування філій банків

 

Стратегія агресивної експансії в регіони, пік якої припав на 2006 рік, передбачає появу значної кількості філій та відділень банків. Таке швидке нарощення регіональної мережі поставило під сумнів якість послуг, що надаються банками та, відповідно, ефективність діяльності відокремлених структурних підрозділів. Світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. довела неспроможність вітчизняних банків адекватно реагувати на надзвичайні умови, а також забезпечувати необхідний рівень прибутковості та ефективності діяльності. Таким чином, питання забезпечення ефективності діяльності банку в цілому та його структурних підрозділів зокрема є першочерговим завданням, що постало перед банками на шляху подолання наслідків кризи.

Аналіз науково-методичної літератури з питань підходів до оцінки ефективності функціонування філій банку дозволяє стверджувати про розподіл всіх методик на дві великі групи: параметричні та непараметричні (рис. 1) [1]. Параметричні методи базуються на економетричній оцінці (метод стохастичної межі «Stochastic Frontier Approach», метод без специфікації розподілу «Distribution Free Approach», метод широкої межі «Thick Frontier Approach») [2]. Відмінність непараметричних методів полягає у тому, що їх розрахунок не вимагає специфікації точної функціональної залежності та базується на оцінці частини лінійної межі ефективності. Дані методи дозволяють визначити:

-     межу ефективності, еталонні банки;

-     бали ефективності для кожної філії, які означають відмінності у функціонуванні від визначеної межі;

-     значення (орієнтири) для неефективних філій.


0Рисунок 1 – Методи оцінки ефективності функціонування регіональних підрозділів банку з розгалуженою мережею філій

 


Перевагами непараметричних методів, що обумовлює їх широке застосування на практиці, є:

-     відносна простота застосування;

-     відсутність необхідності порівнювати сукупність різних показників, надаючи змінним значення вагових коефіцієнтів;

-     отримані результати є агрегованою оцінкою рівня ефективності для кожного об’єкта.

Основним недоліком непараметричних методів є те, що при їх використанні неможливо розрізнити випадкові коливання й, як наслідок, всі відхилення від максимуму є свідченням неефективності.

Варто зазначити, що на практиці для оцінки ефективності філій банків параметричні методики застосовуються значно рідше за непараметричні й найбільш коректним визнається використання методу Аналізу середовища функціонування (Data Envelopment Analysis – DEA). При застосуванні даного методу відносно філій банків не виникає складнощів з похибками змін даних щодо наявності у відділеннях електронної системи звітності [2, 3].

Сутність методу DEA полягає у багатовимірності, тобто передбачається дослідження об’єкта з великою кількістю вхідних та вихідних даних та аналіз його діяльності у навколишньому середовищі. В даному випадку ефективність визначається як  частка від відношення суми всіх вхідних параметрів до суми всіх вихідних. Після визначення ефективностей здійснюється порівняння спостережень за допомогою методу лінійного програмування, що включає в себе здатність використання як вартісних, так і натуральних величин. Визначення оптимізаційної задачі полягає у побудові межі ефективності у багатомірному просторі змінних, що характеризують об’єкти, та визначенню відносної ефективності цих об’єктів [2]. Основним недоліком даного методу є його чутливість до випадкових відхилень від межі ефективності, а також результат використання методу – відносна ефективність.

Таким чином, вибір банками методик оцінки ефективності функціонування філій здійснюється з огляду на напрямок діяльності та мету, яку необхідно досягти провівши аналіз. Популярність непараметричних методів пояснюється їх доступністю, а також в деякій мірі універсальністю. Використання методу Аналізу середовища функціонування на сьогоднішній день є найбільш прийнятним, з огляду на можливість ідентифікації та застосовування для аналізу великого масиву інформації, співставності отриманих результатів за однією з філій з іншими регіональними підрозділами.

Література:

1.   Алескеров, Ф., Белоусова, В. Эффективное развитие филиальной сети коммерческого банка [Электронный ресурс] / Ф. Алескеров, В. Белоусова // ГУ Высшая школа экономики, 2007. – Режим доступа : http://d1.hse.ru/data/282/665/1234/Макарова%20В%20-%20Эффективн ое%20разв.doc

2.   Кочагин, О., Жуков, А. Оценка эффективности региональных подразделений многофилиального банка [Электронный ресурс] / О. Корчагин, А. Жуков // Банкаускі Веснік, 2010. – №19 (492). – С. 29-34. – Режим доступа : http://www.nbrb.by/bv/narch/492/6.pdf

3.   Giokas. D. Bank branch operating efficiency: a comparative application of DEA and the log-linear model. Omega. – 1991. - № 19(6). - 549-557