Солдатова Ірина

Львівський національний університет імені Івана Франка

Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні

Серед чинників належного розвитку економіки сучасної держави заслуговує на увагу впровадження ефективних норм незалежного фінансового контролю, до якого відносять аудит, як основну складову аудиторської діяльності.

Аудит є обов’язковою частиною функціонування ринкової економіки кожної країни. Відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність», аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів [1].

Аудит в Україні фактично відбувся як професія й окремий вид інтелектуального бізнесу. Подальший його розвиток обумовлений ринковим спрямуванням економіки країни, необхідністю незалежного об’єктивного контролю господарської діяльності підприємств і професійного підтвердження достовірності їх фінансової звітності в інтересах власників, користувачів та зацікавлених сторін [2, с.20].

Проблеми успішного розвитку ринку аудиторських послуг є предметом особливої уваги економічної науки. У вітчизняній літературі приділяється значна увага розвитку аудиту в Україні. Основною причиною цього є стрімкий розвиток світової економіки, необхідність гнучкого пристосування до змін, їх детального дослідження та контролю.

Вагомий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів щодо вдосконалення аудиторського контролю в цілому внесли такі вчені-економісти: М.Т.Білуха, Б.Ф. Усач, Т.А Калінська, Л.М.Одінцов, А.О.Титаренко, М.В.Швець та інші вчені. Однак, попри їх вагому участь в цьому, проблема вдосконалення аудиторського контролю актуальна і надалі.

Метою даної роботи є дослідження сучасного стану, висвітлення проблем та перспектив розвитку аудиту в Україні.

Аудиторські послуги на даний час більш диверсифіковані, на даному етапі в основному, надаються такі види аудиторських послуг: аудит (фінансовий, операційний, перевірки на відповідність), супутні аудиторські послуги (оглядові експрес-перевірки, операційні перевірки, компіляція), консалтингові послуги. Ринок аудиторських послуг в Україні розширюється та диференціюється за напрямами та інтересами замовників.

Зараз в державі деякі із аудиторських фірм (аудиторів) практично не займаються аудитом, а провадять діяльність у вигляді консалтингових та інших послуг. В той час як світові тенденції розвитку аудиторських послуг надають інформацію щодо зменшення аудиторськими фірмами обсягів надання консалтингових послуг. В Україні існують регіони, де обсяги надання послуг аудиторськими фірмами займає близько 30%. Це перш за все Вінниця, Херсон, Чернігів, Миколаїв, Запоріжжя і Луганськ. Практично у всіх випадках основна причина таких даних – це диверсифікація, значна мета утримати замовника різноманітністю послуг, що надаються, шукаючи альтернативні джерела доходів [3, с.221].

Український аудит є саморегульованою діяльністю. Офіційним регулятором вітчизняного аудиту є Аудиторська палата України, яка створюється і функціонує як незалежний самостійний орган та юридична особа, що базується на засадах самоврядування і керується в своїй діяльності статутом. Повноваження Аудиторської палати України поширюються на такі важливі сфери аудиторської діяльності [1]:

- сертифікація осіб, що мають намір займатися аудиторською діяльністю професійно ;

- затверджує програми підготовки аудиторів, а також норми і стандарти аудиту;

- веде реєстр аудиторських фірм та аудиторів ;

- здійснює заходи із гарантування незалежності аудиторів, при проведенні ними аудиторських робіт та послуг;

- забезпечує належну організацію контролю за якістю аудиторських робіт;

- урегульовує взаємовідносини між аудиторами та в разі потреби застосовує до них санкції.

До проблемних питань аудиту можна віднести [3, с.218]:

- недостатність належного досвіду аудиторської діяльності;

- відсутність нормативного забезпечення аудиту – аудиторських стандартів, що забезпечили б єдині норми якості аудиту;

- відсутність методичних рекомендацій щодо проведення аудиту;

- невелика кількість професіональних осіб, а звідси і неналежний ринок аудиторських послуг;

- відсутність типових форм документів з аудиту (договорів, висновків тощо);

- комп’ютеризація аудиту тощо.

Отже, можна зробити висновок, що наша держава має порівняно незначний досвід регулювання аудиторської діяльності, існує безліч проблемних дискусійних питань, які потребують якнайшвидшого вирішення, проте незважаючи на ці недоліки наша країна має потужний потенціал та перспективи успішного просування незалежної аудиторської діяльності.

Для вирішення вище згадуваних проблем варто навести деякі шляхи їх подолання та перспективи розвитку аудиту в Україні [3, с.222 ]:

1) «детінізація» економіки України, відповідно зі зменшенням обсягів «тіньового» бізнесу значення аудиту зростатиме;

2) розробка механізму ціноутворення на аудит та аудиторські послуги шляхом вивчення міжнародного досвіду з цього питання;

3) підвищення престижу аудиторської професії, надання впевненості у відповідності ціни якості роботи аудитора;

4) розробка внутрішньо-фірмових методик аудиту, робочої документації;

5) розробка типових методик аудиторської перевірки у розрізі галузей їх функціонування;

6) скасування штучно вмонтованих елементів закордонної теорії та практики, які не тільки не мають обґрунтованого змісту, але й суперечать реальним потребам обліковців-практиків;

7) удосконалення навчальних планів підготовки обліковців у вищих навчальних закладах, адаптувати їх знання до потреб практики реального життя.

Аудиторська діяльність в Україні розвиваються досить швидкими темпами, хоча і існують деякі перешкоди на цьому шляху. Більш детальне дослідження цих проблем може стати пріоритетним для визначення певних напрямів вдосконалення аудиторської діяльності з огляду на перспективи розвитку ринкової економіки і відносин власності в Україні, а їх розв’язання сприятиме подальшому впровадженню аудиторської професії в господарську практику і формуванню у громадськості впевненості у високій компетентності аудиторів.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. №3125 – XII: зі змінами та доповненнями / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://zakon.rada.gov.ua.

2. Калінська Т.А. Сучасний стан і проблеми вітчизняного аудиту // Калінська Т.А. // Науково-виробничий журнал. – 2010. – № 3. – С.20-22.

3. Усач Б. Проблеми розвитку аудиту в Україні // Регіональна економіка . – 2007. – № 4. – С. 217-222.

4. Одінцов Л.М., Титаренко А.О., Швець М.В. Система фінансового контролю і розвиток аудиторства в Україні // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету. – 2009. – №1, С.47-54.