Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Сольвар Л.С.

Наук. Керівник Сисюк Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми міжнародної міграції робочої сили для України та шляхи їх вирішення

У сучасних умовах глобалізації та бурхливого розвитку соціально-економічних явищ спостерігається значна демократизація суспільства, ринкова трансформація економіки, створення принципово нового мотиваційного i правового простору трудової діяльності. В результаті цих змін, у всьому світі змінилося ставлення до головної продуктивної сили суспільства - людської праці.

Домінуючою тенденцією у міжнародних відносинах є міграція робочої сили. Рух людських ресурсів, зумовлений різними чинниками, набуває все більшого поширення у світі, й зокрема в Україні. За роки незалежності в нашій країні надзвичайно активізувалися процеси міжнародної трудової міграції, тобто переміщення працездатного населення з одних країн в інші терміном більше як на один рік, пов'язане зі зміною місця проживання та роботи.

Проблема міграції є надзвичайно актуальною, а отже потребує детальнішого дослідження задля оптимального ії вирішення. Цим займаються такі автори, як Бабахіна А. В., Шелепницький П. І., Комарницький І.Ф., Антохов А. А., Джаман В. О., Макуха С., Позняк О. В., Цапенко І., Гнібіденко І., Мельник М., Гайдуцький А. П. та багато інших науковців. Метою цієї роботи є дослідження процесів міграції робочої сили, зокрема інтелектуальної міграції, як складової міжнародної міграції трудових ресурсів, i можливих способів подолання i попередження негативних наслідків, до яких вона може призвести[1].

Міжнародна міграція робочої сили на початку ХХІ століття стала важливою складовою глобалізаційних процесів в світовій економіці. Вона впливає на економічні процеси в кожній країні та її регіонах. Здійснюється вона, в першу чергу, з економічних причин. Саме економічні чинники породжують інтенсивні міграційні рухи робочої сили на європейському континенті.

Україна приєдналася до Європейської конвенції з прав i основних свобод людини. Це означає, що кожен громадянин має право виїхати з рідної країни за кордон як з метою туризму, так i працевлаштування[3].

Тепер постає проблема захисту наших співвітчизників за кордоном. Адже навіть легальні трудові мігранти є малозахищеними, тому переважна більшість мігрантів перебуває під впливом постійного емоційного та психологічного стресу. Це пояснюється тим, що вони бояться бути обманутими, викритими та депортованими в Україну без бажаного заробітку. 3а словами О. А. Вишневської, мігранти знають i усвідомлюють, що найпоширенішою причиною депортації є порушення візового режиму в країні перебування та працевлаштування без відповідного дозволу. Саме тому ці люди намагаються будь-якими способами уникати зустрічей з консульськими службами і звертаються до дипломатичних представництв лише при наявності крайньої ситуації. Але, щоб запобігти цим процесам, потрібно, насамперед, визначити їх причини.

До головних причин трудової міграції з України можна віднести:

1. Соціально-економічна нестабільність (низький рівень життя, безробіття) та етнічні проблеми.

2. Нерівномірність процесу нагромадження капіталу в окремих країнах.

3. Істотна різниця між оплатою однорідної за кількісними i якісними показниками праці в різних країнах, а, отже, міграція відбувається у сторону тієї країни, для якої характерний вищий рівень заробітної плати.

4. В провідних індустріальних державах зосереджуються великі науково-дослідницькі центри, нагромадження новітніх технологій, конструкцій. А значна маса населення України не має відповідних засобів для самореалізації i намагається знайти вирішення шляхом еміграції[2].

Основними заходами, спрямованими на посилення позитивних та ліквідацію негативних ефектів участі України у міжнародному обміні людським капіталом є:

– оцінка масштабів втрат людського капіталу і динаміки їх змін;

– усвідомлення вартісних характеристик людського капіталу в доповненні до суто гуманітарних;

– активізація обміну даним капіталом на молодіжному рівні завдяки створенню спільних міжнародних навчальних закладів;

– підтримка кадровими агенціями випускників таких закладів.

Важливо передбачити i запобігти негативному впливові, викликаним процесом міграції. Оскільки Україна втрачає кваліфіковані кадри, молоду трудову силу, то цілком можливою є перспектива не прогресивного, а регресивного розвитку. Це матиме тяжкі наслідки, адже Україна ще не встигла повністю становитися як самостійна, демократична, економічно-розвинена країна, i цей спад призведе до втрати можливості виправити ситуацію.

Надзвичайно серйозно постає питання щодо вирішення цієї проблеми. Тому, важливим є створення робочих місць, задля ефективного спрямування i використання інтелектуального капіталу. Адже в Україні достатньо високого рівня набула освіта, що забезпечує випуск великої кількості спеціалістів різних галузей.

Література:

1.Тілікіна В. Концептуальні підходи до дослідження мобільності робочої сили / Н. В. Тілікіна // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 11. - С. 185- 193.

2.Звірід В. Кількісні методи аналізу впливу трудової міграції на соціально-економічний розвиток регіону / Н. В. Звірід // Статистика України. - 2010. - № 4. - С. 48-52.

3.Карпачова І. Світова проблема міграції висококваліфікованої робочої сили та відтік інтелекту з України / Н.І. Карпачова // Безпека життєдіяльності. - 2011. - № 10. - С. 15 – 20.