Экономические науки. 2.Внешнеэкономическая деятельность.

 

Німіжан Н.Д.,наук. кер.: Раца О.Б.

Буковинський державний фінансово-економічний університет,

Україна,  м.Чернівці

 

РОЛЬ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ:ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

 

     У статті розглянуто економічну сутність інвестицій, надходження інвестиційних ресурсів та важливість залучення в Україну. Проаналізовано проблему їхнього залучення,а також чинники, які впливають на іноземних інвестицій.

       Постановка проблеми. Проблема інвестиційного забезпечення є однією з найскладніших для України. Як свідчить вітчизняний досвід, державних коштів та коштів вітчизняних підприємців бракує для подальшого швидкого та ефективного економічного розвитку нашої держави. Тому необхідним є залучення іноземних інвестицій, які мають певні переваги перед вітчизняними інвестиціями та державним фінансуванням. Вони полягають у тому, що, по-перше, іноземні інвестиції – це додатковий капітал, залучений у країну для виробництва товарів і послуг, реалізації певних програм, а по-друге – це надходження в державу нових технологій та застосування нових

методів управління.

    Аналіз останніх досліджень та публікацій. На сьогоднішній день питаннями, які стосуються вирішення проблем залучення іноземних інвестицій в економіку України, займаються і досліджують багато науковців. Зокрема:  Балануца О.О., Бондар І.Р., Панфілова Т., Беліма М., Губський Б, Гуткевич С., Дука А.П.,Діденко Л., Кізина Г., КулікО., Палінська І., Созонова І., Соснюк О., Фомін С. ,Фоміна К. та інші.

    Актуальність теми. З посиленням тенденцій до глобалізації та інтернаціоналізації Україна, яка стала на шлях інтеграції у світове господарство, прагне створити відкриту економічну систему. Щоб подолати інерційний, застарілий індустріальний етап розвитку і вийти на світові ринки необхідні значні капітальні вкладення, але ситуація ускладнюється тим, що проблема інвестування вирішується в умовах світової економічної кризи, коли попит на інвестиції значно перевищує їх пропозицію. Тому при практично повній відсутності власних засобів велике значення мають іноземні інвестиції в економіку України. Однак за оцінками внутрішніх й іноземних суб’єктів інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим для залучення капіталу в економіку країни. Впродовж останніх років суттєво зростає роль іноземних інвестицій у економічному розвитку держав світу. Для України, як і для будь-якої молодої держави, котра має наміри стабілізувати свою економіку та поступово завоювати гідне місце на світовій арені, досить актуальною є проблема залучення іноземних інвестицій.   

      Метою статті є вивчення проблеми залучення та використання іноземного інвестування в економіці України.

      Виклад основного матеріалу.  Згідно із Законом України  " Про інвестиційну діяльність " інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, внаслідок якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

     Термін "інвестиції" прийшов в українську економіку в період її переходу

від адміністративних до ринкових відносин, тобто наприкінці 80-х років ХХст. З кожним роком інвестиціям у нашій країні приділяється дедалі більше уваги, але досі науковці не дійшли згоди у визначенні терміна "інвестиції" [3, c. 156].

     Існує багато видів інвестицій. Серед них одне з важливих місць на су-часному етапі розвитку України належить іноземним інвестиціям. Відповідно

до Закону України "Про режим іноземного інвестування", іноземні інвести-

ції – це цінності, які вкладають іноземні інвестори в об'єкти інвестиційної ді-

яльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції класифікують за певними ознаками. На жаль, науковці при-

діляють увагу класифікації загалом, але ніхто не наводить чіткої узагальненої

класифікації саме іноземних інвестицій. Більшість з них іноземні інвестиції

поділяють лише на прямі та портфельні. Під прямими інвестиціями в Україну

розуміють вкладення капіталу, які забезпечують контроль інвестора над ук-

раїнськими підприємствами, під портфельними – вкладення капіталу в акції

вітчизняних підприємств, у цінні папери міжнародних кредитних організацій

та державні цінні папери. Різниця між прямими та портфельними інвестиці-

ями полягає в тому, що прямі інвестиції мають виробниче призначення, ха-

рактеризуються своєю довготерміновістю і здатністю забезпечити інвестору

контроль над підприємством, а портфельні пов'язані з метою лише отримати

прибуток від інвестицій у формі відсотків, дивідендів тощо [2, c. 23].

     Залучення іноземних інвестицій впродовж багатьох років є пріоритетним напрямом розвитку економіки України, який в умовах постекономічної кризи потребує особливої уваги з боку держави. На сьогоднішній день, ситуація яка склалась з інвестиційною привабливістю України, воліла би бути кращою. На жаль, в нашому випадку, існує дуже багато причин, які кардинально стримують іноземних інвесторів і притік іноземних інвестицій. До таких причин можна віднести, насамперед, недосконале законодавство та політичну нестабільність в країні.

     У 2010р. в економіку України іноземними інвесторами вкладено 5986,0 млн.дол. США прямих інвестицій: із країн ЄС надійшло 4605,8 млн.дол. (76,9% загального обсягу), із країн СНД – 849,2 млн.дол. (14,2%), з інших країн світу – 531,0 млн.дол. (8,9%). У той же час капітал нерезидентів зменшився на 809,7 млн.дол.  Інвестування здійснювалось переважно у вигляді грошових внесків, які становили 5684,8 млн.дол. (95,0% вкладеного обсягу).  Приріст сукупного обсягу іноземного капіталу в економіці країни, з урахуванням його переоцінки, утрат, курсової різниці тощо, за 2010р. становив 4655,0 млн.дол.  Зросли обсяги капіталу з Кіпру на 909,3 млн.дол., Російської Федерації – на 836,4 млн.дол., Нідерландів – на 753,3 млн.дол., Франції – на 736,3 млн.дол., Німеччини – на 475,0 млн.дол. і Швеції – на 454,1 млн.дол. Зазначені країни забезпечили майже 90% приросту іноземного капіталу в Україні. За рахунок продажу капіталу нерезидентам інших країн і вилучення інвестицій зменшились обсяги капіталу інвесторів зі Сполучених Штатів Америки на 116,7 млн.дол. та Ізраїлю – на 12,8 млн.дол., капітал інвесторів з Норвегії та Ісландії зменшився на 71,3 млн.дол. та на 29,3 млн.дол. відповідно за рахунок продажу капіталу нерезидентам інших країн [4].

    Приріст іноземного капіталу спостерігався на підприємствах, що здійснюють фінансову діяльність, у сумі 2628,5 млн.дол., операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг і надання послуг, – 485,6 млн.дол., торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, – 447,9 млн.дол., а також на підприємствах промисловості – 766,2 млн.дол.

     Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, унесених в Україну, на 1 січня 2011р. склав 44708,0 млн.дол., що на 11,6% більше обсягів інвестицій на початок 2010р., та в розрахунку на одну особу становив 978,5 дол.

     Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн інвесторів, на які припадає більше 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 9914,6 млн.дол., Німеччина – 7076,9 млн.дол., Нідерланди – 4707,8 млн.дол., Російська Федерація – 3402,8 млн.дол., Австрія – 2658,2 млн.дол., Франція – 2367,1 млн.дол., Сполучене Королівство – 2298,8 млн.дол., Швеція – 1729,9 млн.дол., Віргінські Острови, Британські – 1460,8 млн.дол. та Сполучені Штати Америки – 1192,4 млн.дол [3].

     Сума кредитів і позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів, на 1 січня 2011р. становила 5899,3 млн.дол. Найбільше їх надійшло з Кіпру – 2243,5 млн.дол., Нідерландів – 666,3 млн.дол., Німеччини – 642,3 млн.дол., Сполученого Королівства – 306,2 млн.дол., Австрії – 209,1 млн.дол. та Франції – 179,8 млн.дол.

 Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, ураховуючи позичковий капітал, на 1 січня 2011р. становив 50607,3 млн.дол.

     Як бачимо, сума, на перший погляд досить велика, але її не достатньо для того, щоб «механізм» економіки запрацював на повну силу. Якщо влада докладе максимум зусиль і приглушить корупцію, що дасть змогу використовувати інвестиції за призначенням, за поставленими цілями, дуже скоро ми зможемо вивести країну на передові щаблі і поповнимо ряди економічно-розвинутих країн.

      Отже, за надійністю інвестування згідно різних оцінок, Україна займає 143 місце серед 170 країн світу. Тому в першу чергу постає питання про створення сприятливого інвестиційного клімату для вітчизняних та іноземних інвесторів [6, 61].

     Для покращання інвестиційного клімату необхідні:

 • зрівнювання у правах іноземних фірм і національних підприємств, розширення податкових пільг тощо;

 • створення та ефективне використання вільних економічних зон;

 • інвестиціям у провідні галузі промисловості;

 • розвиток системи страхування іноземних фірм;

 • визначення пріоритетів інвестування;

 • підтримка і заохочення з боку держави фірм та підприємств, котрі сприяють інвестиціям в українську економіку;

 • розширення міжнародної співпраці в галузі сприяння капіталовкладенням та гарантування інвестицій;

 • активна роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;

 • створення умов для активізації вітчизняного бізнесу;

 • поглиблення ринкових реформ [5, 28].

    Залучаючи іноземні інвестиції, Україна розраховує на такі наслідки:

• зменшення дефіциту платіжного балансу. Цю функцію ефективніше виконують портфельні інвестиції як більш динамічні;

•  компенсацію загального дефіциту фінансових ресурсів для розвитку еконо-

міки та фінансування структурної перебудови;

•  збільшення внутрішнього впливу, створення нових експортно-орієнтованих

виробництв;

•  збільшення внутрішнього попиту на товари виробничого призначення;

•  запровадження нових технологій виробництва;

•  пришвидшення розвитку слаборозвинених територій;

•  зменшення потреби в імпорті [1, c. 74].

     Висновок.  На сучасному рівні економічного розвитку, на наш погляд,

держава повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати еконо-

мічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важе-

лів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвести-

ційними процесами, яка працювала б з іноземними інвесторами, сприяла за-

лученню капіталу тощо. Ця система повинна мати необхідну інформацію про

підприємства і проекти, які потребують інвестицій, про інвесторів, про про-

ведення міжнародних тендерів; повинна забезпечувати співпрацю інвести-

ційних фондів, компаній зі страховими, аудиторськими, фондовими біржами.

Але для того, щоб така система ефективно функціонувала, необхідно створи-

ти відповідну законодавчу базу, здійснювати ефективну амортизаційну полі-

тику, вигідну для обох сторін кредитну та податкову політику, визначити

певні умови користування природними ресурсами.

 

                                          

 

Література:

1. Балануца О.О. Роль іноземного інвестування в економіці України /         О.О. Балануца //Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 10. – С.73-76.                                                                                                                                                2. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україні / І.В.Драган // Фондовий ринок. – 2010. – № 4. – С. 22-27.                                             3. Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності : навч. посібн. / А.П. Дука. – К.: Вид-во "Каравела", 2007. – 236 с.                                                                            4. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.ukrstat.gov.ua.                                                                                                                        5. Беліма М. Регіональний розвиток України та прямі іноземні інвестиції / М. Беліма // Економіка. Фінанси. Право. – 2008. – № 12. – С. 29-32.                                                                6. Фоміна К. Особливості інвестування в Україну. «Правовий тиждень» - щотижнева інформаційно-правова газета. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://www.legalweekly.com.ua.