Економічні науки/ 2. Зовнішньоекономічна діяльність

К.е.н. Рибакова Т.О.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Проблеми управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств в умовах інноваційно-інвестиційної економіки

Сучасні процеси глобалізації зумовлюють посилення тенденцій щодо відкритості економік країн світу. На тлі зростаючої глобальної конкуренції одним з чинників сталого розвитку національного господарства є кількісні та якісні параметри функціонування його інноваційно-інвестиційної сфери, адже забезпечені інвестиційними ресурсами структурні реформи з модернізації промислового виробництва є дієвим інструментом підвищення рівня конкурентоспроможності економіки держави. Означені тенденції справляють величезний вплив на економіку України, яка характеризується значним ступенем експортоорієнтованості національного виробництва.

Подальша інтеграція України до системи світового господарства створює умови для зміцнення її зовнішньоекономічних зв’язків і передбачає проведення державою економічної політики щодо нарощування обсягів зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств та забезпечення її якісного розвитку. Тому проблема управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств в умовах інноваційно-інвестиційної економіки, які є ключовою ланкою української національної економіки, є надзвичайно актуальною.

Дослідженню проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств приділено певну увагу вітчизняних та закордонних вчених. Але наукових праць в цій галузі вкрай мало, до того ж значна їх кількість втратили актуальність в зв’язку з дуже високим ступенем мінливості зовнішнього економічного середовища, зокрема міжнародного. Низка теоретичних і науково-практичних питань, пов’язаних з особливостями здійснення промисловими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності в умовах інноваційно-інвестиційної економіки, залишаються все ще мало вивченими і неповністю вирішеними. Так, на сьогодні недостатньо визначеними є концептуальні засади управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств та відсутнє теоретико-методологічне підґрунтя управління нею в умовах інноваційно-інвестиційної економіки. Це обумовлює необхідність проведення подальших досліджень з метою пошуку нових підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств.

Проблеми інноваційно-інвестиційної економіки в умовах глобалізацій них викликів досліджуються на світовому рівні в провідних країнах з розвиненою ринковою економікою. В Україні цей напрям дослідження є принципово новим. Так, сьогодні до 75% вітчизняного наукового потенціалу використовується для підтримки вже досягнутого науково-технічного рівня економіки, лише незначна частина орієнтована на цілі оновлення на сучасному рівні наукових знань [1].

Складнощі функціонування підприємств в умовах інноваційно-інвестиційної економіки з високим рівнем міжнародної конкуренції потребують перегляду існуючих підходів до управління зовнішньоекономічною діяльністю, розробки нових концепцій її здійснення на засадах інноваційного розвитку. В звʼязку з цим виникає необхідність формування нових принципів, підходів та методів щодо управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств, а також визначення її концептуальних особливостей в умовах інноваційно-інвестиційної економіки.

Найбільш актуальними напрямами дослідження проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств в зазначених умовах варто вважати наступні: дослідження основних напрямів державної підтримки інноваційного розвитку і структурних перетворень промисловості України; виявлення нових тенденцій і перспектив розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств; визначення особливостей зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в умовах інноваційно-інвестиційної економіки; побудова принципово нових концепцій управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств, адекватної до умов інноваційно-інвестиційної економіки; визначення стратегічних напрямів розвитку промислових підприємств; розробка методичного інструментарію вибору стратегії зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств; удосконалення методичного інструментарію оцінки ефективності зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств; формування напрямів стратегічних змін з інноваційного розвитку зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств.

Таким чином, умови інноваційно-інвестиційної економіки, створені завдяки процесам глобалізації, безумовно сприяють активізації зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств. В той же самий час для вітчизняних підприємств ці умови є принципово новими в аспекті формування й використання науково-технічного і виробничо-технологічного потенціалів, забезпечення конкурентоспроможності промислової продукції на світовому ринку. Відтак дослідження проблем управління зовнішньоекономічною діяльністю промислових підприємств в нових умовах, створених глобальним конкурентним середовищем, сприятиме посиленню їх конкурентних позицій та покращенню міжнародного іміджу України в сучасному світі.

Література:

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів [Електронний ресурс]. ‒ Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/control/uk/doccatalog/list?currDir=48718.