Усаченко І.С., Потапова Н.А

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Віртуальні системи продажу

Придбання товарів через інтернет-магазини – досить часте явище в нашому сучасному житті. І не дивно – більш зручного способу зробити покупку в умовах постійної зайнятості просто не придумаєш. Зрозуміло, такий бізнес приносить чималу вигоду і своїм власникам. Особливо якщо віртуальним продавцям вдасться уникнути головного болю з урахуванням своїх операцій.

Сучасні електронні та віртуальні технології призвели до стрімкого розвитку такого виду діяльності, як торгівля через інтернет. Потрібно сказати, що цей вид бізнесу є зручним і вигідним як для продавців, так і для покупців. Інтернет-продавців він приваблює можливістю значного скорочення витрат, адже торгувати у Всесвітній мережі можна, навіть не маючи звичайної торгової площі, достатньо створити лише віртуальну майданчик (інтернет-магазин), яка по суті являє собою сайт в інтернеті, зареєструвати домен (назва сайту) та укласти договір з провайдером. Крім того, у продавця відпадає необхідність у придбанні дорогого торгового обладнання, наймання персоналу і так далі.

Аналогічно ситуація складається і для покупців. По-перше, ціни на товари, що продаються по інтернету, значно нижче магазинних завдяки мінімуму витрат на їх продаж. По-друге, для того щоб купити необхідну річ, покупцеві не треба навіть виходити з дому – достатньо зайти на сайт і оформити замовлення. Тим більше що комп'ютерна техніка та інтернет сьогодні є практично в кожній родині.

Продаж товару через інтернет-магазин відбувається на підставі роздрібного договору купівлі-продажу, що укладається між продавцем товару і покупцем. Нагадаємо, що відповідно до пункту 2 статті 432 Цивільного кодексу укладання подібних угод відбувається шляхом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї зі сторін і її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною. Причому пропозиції, що містять всі істотні умови договору, які можуть бути прийняті кожним, хто відгукнеться, визнаються публічної офертою (ст. 437 ЦК). Аналогічна норма міститься і в пункті 1 статті 494 Цивільного кодексу, відповідно до якої пропозиція товару в його рекламі, каталогах і описах товарів, звернених до невизначеного кола осіб, визнається публічною офертою, якщо вона містить усі істотні умови договору роздрібної купівлі-продажу.

Таким чином, інформація про товар, розміщена на сайті продавця, що містить всі істотні умови договору роздрібної купівлі-продажу, визнається публічною офертою. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір з будь-якою особою, що висловив намір придбати товар, запропонований в його описі. Обов'язки продавця по передачі товару покупцеві виникають з моменту отримання ним відповідного повідомлення покупця про намір укласти договір на купівлю товару (акцепту).

На сайті продавець повинен розмістити інформацію про основні споживчі властивості запропонованого товару, місце його виготовлення, ціну та умови придбання, доставку товару, спосіб оплати і так далі. Причому в обов'язковому порядку потрібно зазначення терміну, протягом якого діє пропозиція про продаж даного товару.

Акцептом покупця визнається заявка, в якій потенційний покупець товару повинен вказати наступне:

найменування та адресу продавця;

своє прізвище, ім'я та по батькові (чи іншої особи, який є одержувачем товару);

адресу, за якою товар повинен бути доставлений;

найменування товару, артикул, марка, різновид, кількість предметів, що входять у комплект придбаного товару, ціна товару;

вид послуги (при наданні), час її виконання і вартість;

зобов'язання покупця.

Пунктом 20 Правил продажу визначено, що договір вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцеві касового або товарного чека чи іншого документа, що підтверджує оплату товару, або з моменту отримання продавцем повідомлення про намір покупця придбати товар. При оплаті замовлення покупцем у безготівковій формі або продажі товарів у кредит (за винятком оплати з використанням банківських платіжних карт) продавець зобов'язаний підтвердити передачу товару шляхом складання накладної або акту приймання-здачі товару.

Особливості віртуальної торгівлі безпосередньо пов'язані з використовуваною формою оплати товарів. Адже, як вже було сказано, розрахунки покупців з інтернет-магазинами можуть здійснюватися не тільки готівкою, а й «електронними» грошима.

Зауважимо, що вибір способу оплати товару, що купується через інтернет, належить продавцю товару. При цьому можуть використовуватися такі варіанти:

оплата готівкою кур'єру;

оплата за допомогою банківської карти;

оплата з використанням електронної платіжної системи.

Якщо оплата проводиться готівкою, то при реалізації товару продавець зобов'язаний використовувати контрольно-касову техніку (далі – ККТ). Таку вимогу встановлено статтею 2 Закону від 22 травня 2003 р. № 54-ФЗ «Про застосування контрольно-касової техніки при здійсненні готівкових грошових розрахунків і (або) розрахунків з використанням платіжних карт». Причому при продажу чек ККТ видається на руки покупцю разом з проданим товаром. Однак, як вже було зазначено, при віртуальної торгівлі товар, як правило, продається з умовою про його доставку покупцю, а у кур'єра не завжди є в наявності ККТ з автономним живленням. У цьому випадку чек слід вибивати на ККТ заздалегідь і разом з товаром вручати кур'єру. Причому якщо замовник відмовився від покупки (на практиці такі випадки не рідкість), а продажі товару на аналогічну суму в цей день не намічається, то продавцю доведеться оформляти повернення. Для того щоб проводити розрахунки зі своїми покупцями за допомогою банківських карт, віртуального продавцю доведеться зареєструватися в системі електронних платежів і отримати особистий код. Крім цього необхідно укласти з обслуговуючим банком договір інтернет-еквайрінгу, на підставі якого кредитна організація відкриває продавцю спеціальний рахунок, куди надходять кошти від покупців. Щодня банк направляє продавцю інформацію про надходження грошей на даний рахунок, висилаючи по електронній пошті виписку про проведені за день операціях. Після отримання виписки, що підтверджує, що покупець оплатив замовлений товар, продавець доставляє його покупцеві. Зрозуміло, послуги банку не безкоштовні: за переказ грошових коштів продавець повинен буде сплатити комісію. Розрахунки за допомогою платіжних систем, зареєстрованих в інтернеті, мають на увазі використання так званого «електронного гаманця». Для того щоб використовувати дану систему оплати, продавець повинен зареєструватися в обраній платіжної електронній системі, заповнивши спеціальну заявку, розміщену на сайті адміністратора системи, і укласти посередницький договір з агентством, яке в подальшому буде здійснювати переведення електронних грошей. Після реєстрації продавець розміщує на своєму сайті інформацію для покупців, через яку систему слід проводити розрахунки за товар.

Покупець, який бажає придбати товар, реєструється в платіжній системі, зазначеної на сайті продавця. Далі він вносить гроші в банк, який перераховує необхідну суму на рахунок гарантійного агентства електронних платежів. Ці кошти акумулюються агентством у «електронному гаманці» покупця. Після оформлення замовлення гроші з «електронного гаманця» покупця переводяться в «електронний гаманець» магазину. Гарантійне агентство за свої послуги з переказу грошей також стягує комісійну винагороду.

Література:

1. Цивільний кодекс України від 10.01.2003 р № 435- IV.

2. Закони України.