Экономические науки/3. Финансовые отношения

Лимар О.Ф., Сузанська З.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Вдосконалення бюджетної політики України в умовах виходу з кризи та забезпечення стійких темпів економічного зростання

Міжбюджетні відносини в Україні знаходяться у процесі розвитку і цей розвиток спрямований на пошук оптимальної схеми для вирішення завдань, пов’язаних з соціально-економічним розвитком регіонів та держави в цілому, а також фінансового забезпечення розвитку та укріплення місцевого самоврядування.

Кризові явища у бюджетній системі України можна пов’язати із загальною соціально-економічною кризою суспільства, що супроводжується зменшенням обсягів виробництва, труднощами з реалізацією створеного продукту внаслідок падіння сукупного попиту, погіршення фінансового стану підприємств.

Проблеми пов’язані з наповненням та використанням державного бюджету досліджено у працях багатьох вітчизняних науковців, зокрема І. В. Алексєєва, О. М. Анісомової, Є. О. Балацького, С. О. Булгакової, О. Д. Василика, І. В. Запатріної, Л. М. Іванової, О. В. Кальмук, С. Ю. Курської, І. В. Луніної, М. П. Мельника, П. В. Мельника, Л. І. Новосельської, Ц. Г. Огонь, В. М. Опаріна, В. І. Островецького, Ю. В. Пасічника, Л. Д. Сафонової, І. Я. Чугунова, С. І. Юрія.

Бюджетна політика є складовою економічної політики держави та фінансової політики. Основа бюджетної політики є розроблення напрямів використання бюджету відповідно до засад соціально-економічного розвитку суспільства. Практична реалізація бюджетної політики полягає у сукупності заходів довгострокового та короткострокового характеру, які здійснює держава через бюджетну систему.

Бюджетна політика є системою заходів і дій органів влади в галузі управління бюджетним процесом на основі концепції розвитку бюджетних відносин у складі загальної економічної політики, спрямованої на реалізацію поставлених завдань і цілей з економічного та соціального розвитку. Вона має сприяти державній підтримці зростання економіки, створенню умов для залучення інвестицій, проведення протекціоністської політики відносно вітчизняних товаровиробників. Стратегічною метою бюджетної політики є забезпечення фінансової і соціальної стабільності в країні [1, c.217].

Зміст бюджетної політики держави полягає у розробленні науково обґрунтованої концепції розвитку бюджету як важливого інструменту регулювання соціально-економічних процесів; визначенні основних напрямів мобілізації й використання бюджетних ресурсів на перспективу і поточний період, при цьому виходять із шляхів досягнення поставлених цілей, передбачених економічною політикою, враховуються зовнішні і внутрішні чинники, можливості зростання бюджетних ресурсів; здійсненні практичних дій, спрямованих на досягнення поставленої мети [2, с. 269].

Основною метою бюджетної політики є досягнення оптимальності у розподілі валового внутрішнього продукту між галузями економіки, регіонами держави та соціальними групами населення. Економічно обґрунтована бюджетна політика служить базою для забезпечення фінансовими ресурсами зростання економіки, удосконалення її структури, створення належних умов для розвитку підприємницької діяльності суб’єктів господарювання.

Виходячи з актуальних викликів, що стоять перед Україною, пріоритетними напрямами в середньостроковій перспективі у бюджетній сфері мають стати:

- продовження реформ в системі державних фінансів;

- підвищення ефективності бюджетної політики та перегляд її окремих пріоритетів;

- впровадження стимулюючих заходів, спрямованих на пожвавлення економічної діяльності.

Реалізація зазначених напрямів створить передумови для забезпечення сталого економічного зростання України, підвищення рівня соціального захисту громадян та покращення якості надання держаних послуг.

Основні напрями бюджетної політики на 2013 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», враховують прогнозні і програмні документи економічного та соціального розвитку держави.

З метою проведення послідовної державної бюджетної політики в 2010-2014 роки була розроблена і прийнята програма економічних реформ, яка передбачає такі етапи:

1. І етап (до кінця 2010 р.): прийняття Закону про держзакупівлі, що визначить конкурентні процедури держзакупівель та унеможливить корупційну практику в цій сфері; зміна Бюджетного кодексу, що створить законодавче підґрунтя застосування програмно-цільового методу й середньострокового планування в бюджетному процесі; закріплення процедури оцінювання проектів як необхідної умови їх включення до бюджету; введення обмежень на спрямування витрат надпланових доходів і доходів від приватизації; розробка й прийняття Закону про державний борг; Закону про основні принципи надання інвестиційних субвенцій; створення порядку, законодавчих засад оцінювання інвестиційних проектів (включно з аналізом потенційних вигід і втрат); запровадження Державного реєстру інвестиційних проектів та їх моніторинг;

оптимізація кількості державних цільових і бюджетних програм; розробка й прийняття Закону про Фонд майбутніх поколінь;

2. ІІ етап (до кінця 2012 р.): розробка й прийняття Закону про державну допомогу реальному сектору (2011 р.); затвердження стратегії управління державним боргом на середньострокову перспективу; поліпшення звітності, фінансового менеджменту й управління на рівні держпідприємств.

3. ІІІ етап (до кінця 2014 р.): застосування програмно-цільового методу й середньострокового планування в бюджетному процесі; запровадження комплексної інтегрованої системи управління державними фінансами, що застосовується до бюджетів всіх рівнів, позабюджетних фондів, ресурсів держпідприємств; запровадження внутрішнього аудиту згідно із стандартами ЄС [3, с.8].

Відповідно до даної програми Кабінет міністрів України схвалив законопроект «Про Державний бюджет на 2013 рік». Прийнятий бюджет визначається, як абсолютно реалістичний, всі фінансові показники оптимально збалансовані, нарощування надходжень до бюджету у першу чергу планується за рахунок зростання економіки на рівні 4,5%. Як планується номінальний ВВП в 2013 році очікується на рівні 1,687 трильйона гривень; прогноз інфляції запланований на рівні 5,9%, а дефіцит держбюджету закладено в розмірі 1,65% до ВВП [4].

Доходи державного бюджету повинні збільшитись порівняно з планом на 2012 рік на 6,4% до 394,6 млрд. грн., що плюсом до нинішнього року складає 23,8 млрд. грн. Видатки з наданням кредитів збільшуються на 6,3% до 434,6 млрд. грн., що більше, ніж у цьому році на 25,6 млрд. грн. [5].

За даними сайту Міністерства фінансів України, дохідна частина проекту бюджету на 2013 рік розроблена з урахуванням:

- розширення джерел доходів бюджету за рахунок введення в дію з 1 січня 2013 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (спеціальний фонд місцевих бюджетів);

- зарахування у повному обсязі до загального фонду 11 доходів бюджету на загальну суму 1,6 млрд. грн. відповідно до пункт 4 розділу I Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 12.01.2012 №4318-VI;

- зниження ставки податку на прибуток з 21% до 19%, а для суб'єктів індустрії програмної продукції – до 5%, зменшить податкове навантаження на платників податків та сприятиме детінізації економіки;

- застосування пільг, зокрема продовження: звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу та суб’єктів господарювання водо теплопостачання та водовідведення в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами; дії галузевих пільг по сплаті податку на прибуток для підприємств легкої, суднобудівної та літакобудівної промисловості, підприємств з надання готельних послуг, підприємств машинобудування для агропромислового комплексу та інших; дії норми щодо звільнення від оподаткування операцій з постачання зерна, що матиме вплив на зменшення декларування ПДВ до відшкодування; дії норми щодо звільнення від сплати земельного податку суб'єктів космічної діяльності, літакобудування, суднобудівної промисловості та кінематографії (виробників національних фільмів) [6].

Заради стимулювання розвитку вітчизняної економіки, Уряд України вибрав політику підвищення соціальних стандартів у 2013 році та зниження ставок податків. Відповідно у 2013 році планується зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працюючих осіб на 8,7%. Також, держбюджетом – 2013 рік передбачено підвищення субвенції з державного бюджету місцевим на 8,1 млрд. грн. до 39 млрд. грн. на допомогу мало захищеним громадянам.

Крім того, в бюджетні закладено продовження політики збільшення фінансування освітньої та медичної галузей. Зокрема, державним бюджетом 2013 року передбачено майже 63 млрд. грн. на освіту та 59,8 млрд. грн. – на охорону здоров’я.

Також у 2013 році Уряд планує надати державні гарантії на загальну суму 16,9 млрд. грн., що відповідає не більше 1% ВВП, на підтримку інноваційних та інвестиційних проектів, зокрема на розвиток експортного потенціалу національної економіки [4].

Бюджетна реформа сприяла подоланню низки важливих проблем бюджетної системи, підвищенню ефективності її функціонування та запровадила нові потенційно досить ефективні бюджетні механізми економічної політики, що відображено в бюджеті на 2013 рік. Проте питання пов’язані з соціальною, науково-технічною сферою, медициною залишаються проблемними. Хоча фінансування на дані проблемні галузі зростає, але це суттєво не покращує ситуацію, так як фінансування не вистачає для вирішення всіх проблем.

Отже, реалізація бюджетної політики України у 2013 році спрямована на забезпечення сталого розвитку економіки, підвищення стандартів життя і добробуту громадян, сприяння розвитку конкурентоспроможної економіки, забезпечення фінансової стабільності держави та здійснення заходів із зменшення залежності економіки від іноземної валюти, посилення реалізації програм підтримки національного товаровиробника, ефективний захист внутрішнього ринку країни та підтримка експорту. Проте динаміка зростання економіки України очікується відносно високою. Тому держава повинна врахувати можливі ризики та розробити програму антикризових заходів, що дозволить в разі необхідності внести оперативні зміни, задіяти додаткові важелі стабілізації ситуації, що забезпечить локалізацію потенційних проблем в системі державних фінансів та недопущення продукування ними негативних макроекономічних тенденцій.

Література:

1. Євтушенко Н. Вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни/ Н. Євтушенко// Економічний вісник: зб. наук. пр. учених та аспірантів.- Переяслав-Хм., 2009.- Вип. 13.- С.216-221.

2. Короленко С.М. Основні напрями бюджетної політики України / С.М. Короленко // Збірник наукових праць [Вісник «Криворізького національного університету»]. - Випуск 30. - Кривий Ріг, 2012. – С.269-273.

3. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки/ Комітет з економічних реформ при Президентові України. – К.: Мін-во економіки, 2010. - 87 с.

4. Формування місцевих бюджетів: проблеми та перспективи [Електронний ресурс] / Гвазава Н.Г. - Режим доступу: www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-2/doc/5/04.pdf

5. www.kmu.gov.ua - Єдиний урядовий портал Виконавчих органів влади

6. www.minfin.gov.ua - Міністерство фінансів України