Економічні науки/3 Фінансові відносини

к.е.н. О.М. Кудирко, В.В. Сич, А.Є. Громова

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Досягнення цільової функції підприємства вимагає постійного пошуку та ідентифікації факторів створення вартості та методів її підвищення. Ні в кого не викликає сумнівів роль інновацій в створенні конкурентних переваг підприємства і досягнення таким чином збільшення його ринкової вартості. Але останнім часом можливості по створенню нових технологій та продуктів і утримання за рахунок цього конкурентної позиції на ринку все менші. Тому впровадження інноваційних технологій та інструментів управління розглядається в сучасних умовах як один з основних факторів підвищення ефективності бізнесу, збільшення його ринкової вартості.

Слід зазначити відсутність фундаментальних праць в цьому напрямі, в яких системно сформульовано теоретичну базу та методологію фінансового планування, відсутність єдиного підходу щодо визначення сутності фінансового планування та його об’єкту в контексті сучасних умов функціонування підприємств.

Реалізація процесів розвитку на підприємстві вимагає адекватного фінансового забезпечення, що потребує впровадження сучасних методів управління фінансовим забезпеченням розвитку, важливою компонентою якого є фінансове планування.

В сучасній літературі відсутній єдиний підхід серед авторів щодо визначення сутності фінансового планування. Так, зокрема, Бланк І.О. визначає фінансове планування як процес розроблення системи фінансових планів і планових показників по забезпеченню розвитку підприємства фінансовими ресурсами і підвищенню ефективності його фінансової діяльності в плановому періоді [1].

Схожої думки дотримуються Семенов Г.А., Бугай В.З., визначаючи фінансове планування як процес систематичної підготовки управлінських рішень, які прямо чи опосередковано впливають на обсяги фінансових ресурсів, узгодження джерел формування та напрямів використання згідно виробничим планам, а також величину показників діяльності підприємства в плановому періоді, які забезпечують рішення задач найбільш раціональним способом. Данні підходи не мають протиріч. Автори визначають фінансові ресурси в якості об’єкта фінансового планування, наголошують на забезпечувальній функції фінансового планування щодо інших видів діяльності та розвитку підприємства в цілому та необхідності забезпечення ефективності або раціональності діяльності.

Ліхачова О.М. визначає фінансове планування як процес аналізу фінансової і інвестиційної політики, прогнозування їх результатів і впливу на економічне середовище комерційної організації і прийняття рішень про допустимий рівень ризику і вибір остаточних варіантів фінансових планів [3]. Автор, на відміну від попередніх підходів, дещо розширює розуміння об’єкту фінансового планування, визначаючи його як сукупність трьох компонентів: фінансових ресурсів, фінансових відносин та вартісних пропорцій.

Крамаренко Г.О. під фінансовим плануванням розуміє науковий процес обґрунтування на певний період руху фінансових ресурсів підприємства та відповідних фінансових відносин [2]. В цілому, можна погодитись з таким підходом, але відзначити його досить узагальнений характер, що потребує уточнень.

Соломатін А.Н. визначає фінансове планування як заключний етап розробки бізнес-плану, в якому відображаються всі доходи та їх використання за основними напрямами діяльності підприємства. Таке трактування змісту фінансового планування є досить вузьким, яке не відображає всіх його особливостей та аспектів, як безперервного процесу з одного боку, та обмежене розуміння об’єкту фінансового планування – з іншого.

Салига Н.Я., Дацій С.Г. визначають фінансове планування як процес розробки системи фінансових планів за окремими аспектами фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію фінансової стратегії підприємства в майбутньому періоді. Схожої думки дотримується Шелудько В.М.. В зазначених підходах заслуговує позитивної оцінки орієнтація на стратегічний аспект фінансового планування,так як в сучасних умовах він є ключовим в перебігу його організації, який доповнюється та підтримується тактичним та оперативним рівнями фінансового планування.

Тарасюк Г.М. трактує фінансове планування як процес визначення обсягів фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності, а також джерел його поповнення [5]. Даний підхід віддзеркалює лише одну з особливостей фінансового планування – фінансове забезпечення господарської діяльності, але не відображає його змісту повною мірою.

Марцин В.С. визначає фінансове планування як процес забезпечення стійкості орієнтації в одержанні оптимальних доходів на самофінансування виробничо-технічної діяльності для досягнення внутрішньої збалансованості і динамічної рівноваги, спрямованої на забезпечення рентабельності виробничої діяльності [4]. Даний підхід до визначення сутності фінансового планування окреслює задачі організації на підприємстві.

Аналізуючи ці підходи можна зазначити, що визначення змісту фінансового планування випливає з усвідомлення сутності планування в його загальному розумінні та об’єкту фінансового планування, який саме і визначає його особливості як окремого функціонального напряму планування на підприємстві.

Отже, під фінансовим плануванням можна зрозуміти процес обґрунтування цілей, управлінських рішень щодо їх реалізації по формуванню та розвитку фінансового потенціалу, адекватного потребам стратегічного розвитку підприємства, що знаходять відображення в системі фінансових планів і планових показників.

Висновок. Важливою складовою механізму фінансового забезпечення інноваційного розвитку є фінансове планування, в перебігу якого обґрунтовуються оптимальні пропорції в джерелах фінансування інноваційних процесів та їх результативності і вплив на ринкову вартість підприємства. В сучасних умовах доцільно розглядати фінансовий потенціал як об’єкт фінансового планування, що спрямовує процес цього планування на розвиток стратегічно необхідного рівня фінансового потенціалу, який є важливою передумовою інноваційного розвитку підприємства. Важливою задачею є обґрунтування ефективних моделей фінансового планування, адекватних сучасним умовам і потребам розвитку підприємств, що і буде предметом подальшого дослідження автора.

Література:

1. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. В 2-х томах. Т.1./ И.А. Бланк. -3-е изд., перераб. и доп. –М.: ОМЕГА-Л, 2011. – 656 с.

2. Крамаренко Г.О. Фінансовий менеджмент. 2-ге вид.: Підручник / Г.О. Крамаренко, Є. Чорна — Київ: Центр учбової літератури, 2009. — 520 с.

3. Лихачева О.Н. Финансовое планирование на предприятии: учебно-практическое пособие / О.Н. Лихачева –М.: Проспект, 2004. -264 с.

4. Марцин В.С. Планування як основна складова процесу фінансової діяльності / В. С. Марцин // Фінанси України. — 2008. — № 4. — С. 23-31.

5. Тарасюк Г.М. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник 3-е вид. / Г.М. Тарасюк, Л.І. Шваб — К. Каравела, 2008, — 352 с.