к.е.н., Мельник С.І., Сідлецький А.В.

Львівський державний університет внутрішніх справ

Фінансовий контроль за легалізацією («відмиванням») доходів отриманих злочинним шляхом

Одним зі способів порушення фінансового законодавства, є «відмивання коштів». Під даним поняттям ми розуміємо операції, в процесі яких приховуються походження, призначення грошових платежів. «Відмивання грошей» – це конверсія, або «очищення» майна, яка бере початок від серйозного злочину з метою приховання джерела його походження. Слід зазначити, що процес відмивання «брудних» грошей несе загрозу для загальноекономічного розвитку держав, які відмовляються від жорсткого контролю за цим видом міжнародної злочинної діяльності.

Для протидії відмиванню брудних грошей у 1989 році згідно з рішенням «великої сімки» була створена FATF (FATF – англ. абревіатура Financial Action Task Force on Money Laudering). Сьогодні до неї входять 31 країна і дві міжнародні організації.

FATF – це міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів з боротьби щодо відмивання грошей. FATF відслідковує процеси імплементації таких заходів, вивчає способи і техніку відмивання грошей, розробляє превентивні та запобіжні заходи, сприяє загальносвітовій боротьбі з відмиванням грошей. Виконуючи зазначені функції, FATF плідно співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, діяльність яких також спрямована на протидію відмиванню «брудних» грошей.

З кожним днем злочинці вигадують та створюють нові методи та способи для того щоб обійти фінансове законодавство. На перешкоді цьому в Україні передбачені законодавством суб’єкти фінансового моніторингу: Національний банк України, Міністерство  юстиції України,  Міністерство транспорту та зв’язку України,  Міністерство  економічного розвитку і торгівлі України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [1]. Центральним органом державної влади в Україні, який має на меті реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є Державна служба фінансового моніторингу Держфінмоніторинг України. Указом Президента України № 466/2011 від 13 квітня 2011 року «Про Положення про Державну службу фінансового моніторингу в Україні» передбачено основні завдання даної структури, обсяг її повноважень та прав, способи і порядок співпраці України з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями з питань співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму [2].

У всьому світі проблему відмивання грошей пов’язують передусім з організованою злочинністю: наркокартелями, работорговцями, терористами, однак в Україні є своя специфіка. За даними Держфінмоніторингу найпоширеніші схеми відмивання коштів в Україні повязані з:

Ø       операціями по незаконному виведенню грошей за кордон та інвестування з офшорних зон;

Ø       операціями нерезидентів з цінними паперами;

Ø       операціями пов’язаними з оформленням вантажів за підробленими документами або на фіктивні фірми (псевдоекспорт);

Ø       операціями, які пов’язані зі страхуванням та перестрахуванням;

Ø       операціями, які  проведені з використанням загублених або підроблених паспортів;

Ø       операціями, які пов’язані з приватизацією.

Також простим способом легалізувати гроші є витратити їх від імені клієнтів – фізичних осіб у власній мережі громадського харчування, торговому центрі, кінотеатрі і так далі. Одна з найскладніших, але вигідних для злочинців і небезпечних для держбюджету схем – легалізація грошей, яка супроводжується незаконним відшкодуванням ПДВ. Її суть в тому, що експортер отримує «брудні» гроші від імпортера-нерезидента (зазвичай він знаходиться в офшорній зоні), а потім відправляє їх назад нібито за надану послугу чи товар. Природно, не відразу, а після того, як ці гроші пройдуть через мережу фіктивних підприємств. Один з посередників зникає, не переводячи до бюджету ПДВ, отриманий від продавця. Але решта учасників схеми вимагають у держави повернення ПДВ.

Таким чином з кожним днем якість злочинності прогресує і потрібно використовувати нові методи та засоби для перешкоджання і унеможливлювання легалізації (відмиванню) доходів отриманих злочинним шляхом. Необхідною умовою цього є міжнародний досвід та міжнародне співробітництво, як з відповідними органами інших держав, так і з міжнародними організаціями задля виконання спільних завдань.

 

Література.

1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму: Закон України від 28.11.2002р. № 249-IV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – (Законодавча база).

2. Про Положення Про державну службу фінансового моніторингу України: Закон України від 13.04.2011р. № 466/2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. – (Законодавча база).