Роль іноземних інвестицій у розвитку економіки Ураїни

Проблема інвестування досить гостро стоїть у більшості країн світу, для України вона також є надзвичайно актуальною. За умови гострої нестачі власних економічних ресурсів, у першу чергу, фінансових, необхідних для відновлення національного виробництва, стабільного економічного розвитку країни, проведення структурної перебудови та розв’язання проблем інтеграції України в світові економічні системи, важливого значення набувають питання залучення зовнішніх джерел фінансування.

Актуальність дослідження полягає у тому, що проблеми інвестування економіки завжди була у центрі уваги економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності, визначають процес економічного зростання загалом.

Мета даної статті полягає у визначенні місця та ролі іноземних інвестицій у розвитку держави, а саме здійснення аналізу процесу іноземного інвестування в Україну на сучасному етапі, дослідження основних тенденцій що склалися, проблем, які заважають нашій державі вийти на той рівень у залученні іноземного капіталу, який би дозволив вирішити соціально-економічні завдання, що стоять перед українською економікою, забезпечити її структурну перебудову.

Питанням дослідження процесів іноземного інвестування присвячено праці таких зарубіжних та вітчизняних вчених: А.Ю. Андріанов, І.О. Бланк, А.Д. Вовчак, Б. Грем, В.В Козлюк, Т.В. Майорова, Р.М. Моторин, А.А. Пересада, Дж. Стігліц, І. Созонова, О. Соснюк, С. Фомін та інші [4; c.50].

Іноземні інвестиції для економіки країни мають велике значення, оскільки вони є джерелом капіталовкладень, причому у формі сучасних засобів виробництва, залучають вітчизняних підприємців до передового господарського досвіду, сприяють поширенню інновацій, збільшення продуктивності праці та підвищенню добробуту населення.

Відповідно до Закону України “Про режим іноземного інвестування”, іноземна інвестиційна діяльність розглядається як послідовна, цілеспрямована діяльність, що полягає в капіталізації об’єктів власності, у формуванні та використанні інвестиційних ресурсів, регулюванні процесів інвестування і міжнародного руху інвестицій та інвестиційних товарів, створенні відповідного інвестиційного клімату і має на меті отримання прибутку або певного соціального ефекту. Для активізації притоку іноземних інвестицій в Україну важливим є здійснення таких заходів:

- створення стабільного законодавства;

- створення сприятливого інноваційного клімату;

- сприяння залученню прямого іноземного капіталу в сферу матеріального виробництва;

- створення сприятливих умов для розвитку спільних підприємств;

- створення спільних підприємств, за так званою, китайською схемою, яка передбачає з самого початку володіння контрольним пакетом акцій підприємства українською стороною, згодом, через 5-7 років, українськими мають бути 75% акцій, і ще через 10-12 років спільне підприємство повністю стає українським;

- розробка та прийняття законодавчої бази щодо страхування ризиків спільних підприємств [1].

Іноземні інвестиції нерівномірно розподіляються по регіонах України. Найбільш привабливими для іноземних інвестицій виявились місто: Київ – 2684,1 млн дол. (3768 підприємств і 32,1 % обсягу іноземного капіталу), Дніпропетровська – 778,6 млн дол. (640 і 9,3 %), Київська – 511,5 млн. (331 і 6,1 і Одеська – 507,3 млн дол. (648 і 6,1) області. Прямі іноземні інвестиції надійшли з 116 країн світу і вкладені у 10542 підприємства України. Основними формами залучення іноземних інвестицій є грошові внески, які становили 1195 млн дол. (61,9 % вкладеного обсягу), внески у вигляді рухомого чи нерухомого майна - 566,7 млн дол. (29,4) [2; c.65].

Нестабільність економічної та політичної ситуації в країні звичайно впливає на рівень довіри до неї іноземних інвесторів, що відбивається на обсягах залучення прямих іноземних інвестицій в економіку, приріст яких у 2009 році дещо сповільнився (рис.1).

251658240

Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в економіку України

За оцінками експертів Українсько-Європейського консультативного Центру, із 6 груп чинників, що визначають інвестиційний клімат (політичні, правові, економічні, соціальні, екологічні, геополітичні), високу оцінку в Україні мають лише соціальні (професійна підготовка та кваліфікація українського персоналу) та географічне розташування країни. Привабливим для іноземних інвесторів є також місткий внутрішній ринок споживання, потужний науково-технічний потенціал. Інші чинники мають або низьку позитивну (політичні), або негативну оцінку. На інвестиційну привабливість України та її окремих регіонів для іноземних інвесторів негативно впливає також її імідж як країни з високим рівнем корумпованості [4;c.55].

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну на 01.01.2012, склав 49 362,3 млн. дол. США, в т.ч. з країн-членів Європейського Союзу – 39 411,2 млн. дол. США, що становить 79,8 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в українську економіку.

Найбільший приріст прямих іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС за період з 01.01.2011 по 01.01.2012 року становить:

США, Кіпру – 2600,6 млн. дол.

США, Австрія - 691,7 млн. дол.

США, Німеччина - 303,4 млн. дол.

Нам потрібно створити сприятливий інвестиційний клімат, який би полягав не тільки в залученні визначеного обсягу іноземних інвестицій, але й у конкретних умовах їхнього застосування. У цьому розумінні розвиток національної економіки України має визначені особливості, а саме:

- деіндустріалізація країни – скорочення виробництва продукції важкої промисловості до рівня національних потреб і потреб експорту її продукції;

- упровадження нових технологій і створення пріоритетних сфер як основи інформаційного суспільства неминуче пов’язано з залученням іноземного капіталу;

- чималих інвестицій вимагає реконструкція аграрного сектора країни і підвищення його продуктивності;

- чималих засобів вимагає часткова реанімація минулої і створення нової моделі соціальної політики в країні, де також можуть бути використані іноземні інвестиції [3; c.141].

Негативним фактом є збереження тенденції інвестування у проекти, що приносять швидкий прибуток. Оскільки головним мотивом здійснення інвестиційної діяльності, в тому числі іноземної, є отримання прибутку, іноземні інвестори не поспішають вкладати гроші у розвиток української економіки, її реорганізацію, вдосконалення управлінських процесів. Крім того, ризик ведення бізнесу залишається досить високим через політичну та економічну нестабільність. Тому інвестор прагне якомога швидше вивести свій прибуток з країни.

Крім того, не можна скидати з рахунку такі важливі для іноземних інвестицій фактори, як використання дешевої робочої сили, дешевої сировини, сприятливої для їх економічної ситуації в прагненні збільшити прибуток від капіталу, що вивозиться, вільне стримування розвитку тих галузей національної економіки, що могли б розвиватися більш успішно при наявності власних інвестиційних ресурсів.

Дуже мала частка прибутку повторно інвестується в основний капітал. Саме тому значний приріст іноземних інвестицій в Україні не обіцяє масових позитивних зрушень у національній економіці. Адже лише 10 % іноземних інвестицій вкладено в оборотні кошти підприємств або купівлю обладнання. Решта прямих іноземних інвестицій вкладено у галузі економіки зі швидким оборотом капіталу: фінанси, нерухомість, торгівля. Таку ситуацію можна пояснити, зокрема, тим, що іноземні інвестори все ще розглядають Україну як країну, де можна швидко заробити гроші. Тому торгівля, операції з нерухомістю та надання послуг юридичним особам залишаються для них основними із найпривабливіших секторів, що для України є негативним, оскільки призводить до диспропорцій у розвитку сфери послуг та реального виробництва (куди у зв’язку з більшим терміном окупності інвестори вкладати свої фінансові ресурси не бажають) [5; c.11].

Іноземні інвестиції відіграють значну роль в економічному розвитку будь-якої держави незалежно від рівня її економічного розвитку та сприяють економічному зростанню приймаючої економіки на основі ефективнішого використання національних ресурсів.

Отже, проаналізувавши динаміку прямих іноземних інвестицій в Україну, ми бачимо, що їх обсяг з кожним роком зростає, водночас наша держава спрямовує прямі іноземні інвестиції в економіку інших держав, а це означає, що йде відплив капіталу.

В Україні спостерігається несприятливий інвестиційний клімат, який спричинений соціально-політичною і макроекономічною нестабільністю. Тому нам потрібно вжити ряд заходів, щоб його поліпшити. Це, насамперед вдосконалення законодавчої бази, створення системи гарантій стабільності для забезпечення довгострокового фінансування інвестиційних проектів, стимулювання процес формування інвестиційних умов для інноваційного розвитку, забезпечення зростання обсягів капіталовкладень у сферу впровадження інноваційних технологій та ін.

Список використаних джерел:

1. Закон України «Про режим іноземного інвестування».

2. Ткаченко Ю. Динаміка прямих інвестицій в Україну в контексті світових тенденцій / Ю. Ткаченко // Ринок цінних паперів України. - 2012. - №3-4. - С.61-66.

3. Сидорова А. В. Дослідження узгодженості інтересів суб'єктів іноземного інвестування: кількісне оцінювання / А. В. Сидорова, А. В. Анісімова // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - №4. - С.139-146.

4. Сидорова А. Кількісна оцінка узгодженності інтересів суб'єктів іноземного інвестування / А. Сидорова, Г. Анісімова // Економіка України. - 2012. - №3. - С.49-59.

5. Місяць Т. Динаміка та характерні особливості інвестиційного співробітництва України та ЄС у контексті економічної кризи / Т. Місяць // Журнал європейської економіки. - 2011. - №1. - С.3-14.