Студентка Алієва Е.С., науковий керівник к.е.н., доцент Османов К.М.

Кримський інженерно-педагогічний університет, Україна

Особливості інвестування харчової промисловості в Україні

Харчова промисловість є важливою галуззю національного господарства, від якої залежить добробут українського народу. На сьогоднішній день дана галузь економіки України значно відстає від аналогічних галузей високо розвинутих країн світу за рівнем інфраструктури, наявними виробничими потужностями, їх технічним і фізичним станом тощо. Саме тому ця тема є актуальною.

Метою даної роботи є дослідити особливості харчової промисловості в Україні.

Харчова промисловість України — один з найбільших реципієнтів інвестицій з боку інших країн. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків. Іноземні інвестори вже вклали кошти у розвиток тютюнової (120 млн. доларів) та кондитерської галузей. У системі харчової промисловості створено 20 спільних підприємств. Серед них — акціонерні товариства: "Дніпропетровський олійно-екстракційний завод", "Роси Буковини", "Крафт Якобс Сушард Україна" (Тростянецька шоколадна фабрика), "Реємтсма Київ-тютюнова фабрика", "Рейнолдс тобакко-Львів", "Цукринка-2" (на базі Коровинецького цукрового заводу), "Чумак" (на базі Каховської харчосмакової фабрики), "Бен'є Україна" (на базі Миколаївського молкомбінату).

Особливістю економічного розвитку періоду 2004-2012 років є демонстрація тенденцій стійкого зростання виробничого потенціалу в більшості галузей економіки України. Темпи такого зростання характеризуються різними кількісними та якісними показниками, аналіз яких дозволяє виявити як внутрішні пріоритети розвитку підприємств, так і прояв направленості зовнішнього впливу на досягнення ефективності їх діяльності. Галузями, які є технологічно залежними та такими, розвиток яких має виявляти паралельну динаміку є сільськогосподарське виробництво та харчова промисловість України. За період 2004-2012 років темп зростання обсягів сільськогосподарського виробництва становив 127,6%, а темп зростання чистого доходу в харчовій промисловості – 248,3% .

В цілому на початок 2012 року в харчовій промисловості України частка прямих іноземних інвестицій становила 10% від суми активів харчової промисловості України.

Ділові стосунки харчових підприємств України налагоджено з фірмами США, Англії', Італії, Австрії, Данії. Особливе місце належить німецьким фірмам:
- "ХІПП" — співпраця з підприємствами Закарпатської, Тернопільської областей, міст Києва та Ужгорода щодо створення спільних підприємств по виробництву продуктів дитячого харчування; "БАСФ" — щодо поставки пестицидів і гербіцидів в обмін на патоку;

- фірми "КРОНЕС", "ШТАЙНЕКЕР", "ЗЕНТУ", "ХУПП-МАНН" постійно співпрацюють з українськими пивоварами.

Фірма "ВІЛЬД" на умовах товарного лізингу подала допомогу Київському заводу безалкогольних напоїв "Росинка" в придбанні ліній розливу та фасування безалкогольних напоїв і мінеральної води. Фірма "КН8" поставила сучасне технологічне обладнання на 11 млн. марок, з них на 3 млн. марок по лізингу на 32 місяці Миргородському заводу мінеральних вод. Фірма "Вальтер-Рау" разом з Ужгородським маргариновим заводом створила спільне підприємство — німецька сторона вклала 1,5 млн. марок у придбання обладнання для виробництва наливного маргарину.

У харчовій промисловості розроблено бізнес-плани, які задовольняють вимоги ЮНІДО, визначено підприємства, найбільш привабливі для інвесторів. У травні цього року в рамках щорічних зборів ЄБРР проведено круглий стіл щодо презентації інвестиційних можливостей у харчову промисловість. Було представлено ЗО інвестиційних проектів. Це — початок великої творчої роботи, яку слід проводити для залучення інвестицій.

Як свідчить аналіз діяльності підприємств харчової промисловості, уповільнення та невпорядкованість інвестиційного та інноваційного процесів — головна причина сучасних кризових явищ у розвитку галузі, стримування активного реформування й забезпечення сталого її функціонування в перехідний період до розвиненої соціальне орієнтованої ринкової системи господарювання.

Стратегія формування ринку продовольства базується, насамперед, на врахуванні купівельної спроможності населення, а також на можливостях зміцнення вітчизняного сільськогосподарського виробництва, розвитку системи маркетингу, усілякого стимулювання експорту й обмеження імпорту продуктів, розширення державного регулювання ринкових відносин. Збалансованість попиту і пропонування забезпечить ощадливість, конкуренцію та захист споживачів і товаровиробників.

Основна надія покладається на державне втручання в економічні відносини, державну допомогу (дотації та субсидії).

Таким чином, для вирішення проблеми розвитку харчової промисловості України необхідні інвестиційні ресурси. Інвестиційний клімат в країні не можна назвати сприятливим, оскільки він характеризується нестабільністю законодавства, нерозвиненістю банківської системи та браком фінансових ресурсів.

Список використаних джерел:

1. Мінпром. Інформаційне агенство. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://minprom.ua/

2. Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності :Статистичний збірник / за ред. Л.М. Овденко. – К. : Державний комітет статистики України, 2011. – 68 с.

3. Статистична інформація Державного служби статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua