Економонічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Студентка Лобанок О.О.

НТУУ «Київський політехнічний інститут», Україна

Венчурне інвестування інноваційних проектів

Активізація інноваційної діяльності являє собою одну з ключових проблем українськой економіки в сучасних умовах. З початку 90-х років XX століття спостерігаються поглиблення кризи інноваційної сфери, наростання технологічного відставання від розвинених країн, втрата науково-технічного потенціалу. Знижується навіть наявне незначна кількість підприємств, що виробляють складну, наукоємну, конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію. У структурі національної економіки переважають експортно-орієнтовані сировинні і видобувні галузі промисловості, окремі види переробних галузей, сфери послуг [1, c.201]. Разом з тим спостерігається постійне зниження темпів зростання обсягів продукції, що випускається високотехнологічними галузями, скорочення їх частки у валовому внутрішньому продукті. Результати новітніх наукових пошуків, отримані в останні роки, не знаходять практичного застосування в виробничій сфері [2, c.272]. Науково-технічні зв'язки між областями фундаментальної науки, прикладними дослідженнями і практикою порушені. Все це свідчить про наявність серйозних недоліків у діючих економічних механізмах стимулювання та забезпечення інноваційної діяльності в Україні.

Світовий досвід показує, що одним з найбільш ефективних варіантів вирішення даної проблеми є розвиток системи венчурного інвестування, яке є унікальним механізмом, що дозволяє сконцентрувати обмежені фінансові ресурси на найбільш перспективних інноваційних проектах, забезпечити швидке повернення коштів за рахунок ефективної комерціалізації розробок [3, c.254]. Нові інституціональні структури, що формуються в рамках розвитку венчурно-інноваційної системи, здатні забезпечити плідний симбіоз нових наукових знань, фінансових технологій і методів управління [4, c.449].

Об'єктом дослідження є венчурне інвестування інноваційних проектів.

Предметом дослідження є сукупність організаційно-економічних і управлінських відносин, що виникають у процесі венчурного інвестування інноваційних проектів.

Мета полягає у дослідженні особливостей венчурного інвестування інноваційних проектів.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що основні теоретичні положення й висновки можуть бути використані для вдосконалення управління венчурної інвестиційної діяльністю, а також в якості бази при розробці методологічних основ управління венчурним інвестуванням інноваційних проектів.

На основі проведеного дослідження можливостей активізації інноваційної діяльності російських підприємств шляхом стимулювання венчурного інвестування були зроблені наступні висновки.

У ході дослідження було визначено:

1. Неможливість ігнорування загальносвітових тенденцій в області розвитку технологій внаслідок незворотних змін у перевагах покупців.

2. Серед бар'єрів активізації інноваційної діяльності підприємств чинник браку фінансових коштів і брак ефективних каналів комерціалізації технологій відіграє основну роль. Встановлено необхідність реалізації таких економічних механізмів, які, з одного боку, сприяли б впровадженню у виробництво новітніх досягнень НТП, а з іншого - дозволяли б звести до мінімуму фінансовий ризик окремих інвесторів.

3. При різноманітті потенційних джерел на практиці використовуються лише деякі, причому зі значними обмеженнями. Одним з перспективних механізмів забезпечення пропорційності темпу і рівня вилучення доходів з урахуванням затратності та ризиковості відповідних наукомістких розробок є механізм венчурного інвестування. Саме він дозволяє сконцентрувати обмежені фінансові ресурси на найбільш перспективних, професійно відібраних на ранніх стадіях проектах, і забезпечити ефективне повернення коштів за рахунок швидкої комерціалізації розробок.

4. Визначено такі переважаючі тенденції сучасного етапу розвитку українського ринку венчурних інвестицій, як спрямованість венчурної активності інвесторів на менш ризикові проекти з коротким терміном окупності; пріоритетне фінансування більш пізніх етапів розвитку компанії; орієнтація венчурного інвестування на традиційні галузі економіки; концентрація венчурних інвестицій в столичних регіонах [5, c.138].

5. Отримання кількісних даних про вартість пропонованих в опціонах можливостей дозволяє точніше спрогнозувати долю довгострокових фінансових вкладень і в цілому підвищити ефективність управління венчурними інвестиціями.

Необхідно відзначити, що включення молодих інноваційних підприємств у механізм венчурного інвестування здатне значно посилити їх позиції в освоєнні і випуску інноваційної продукції, що має істотне значення для створення вітчизняної конкурентоспроможної науково-технічної та технологічної бази, що формує перспективу загального зростання економіки України.

Література:

1. Яковец Ю. В. Стратегия инновационно-научного прорыва / Ю. В. Яковец. М.: МФК, 2003. - 201 с.

2. Ягудин С. Ю. Венчурное предпринимательство. Франчайзинг / С. Ю. Ягудин. М. : Изд. Центр ЕАОИ, 2008. - 272 с.

3. Шараев Ю. В. Теория экономического роста : учеб. пособие для вузов / Ю. В. Шараев. М. : Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. - 254 с.

4. Фатхутдинов Р. А. Инновационный менеджмент : учеб. для вузов 5-е изд. / P.A. Фатхутдинов. - СПб. : Питер, 2006. - 449 с.

5. Обзор рынка прямых и венчурных инвестиций за 2009 год. / А. И. Никконен и др.. Спб. : «Феникс», 2010. - 138 с.