Экономические науки\5.Управление трудовыми ресурсами.

асист. Чорна Н.Ю., Зозуля Є.О..

Київський національний торговельно-економічний університет

Вінницький торговельно-економічний інститут,Україна

Проблеми економічної активності молоді в сучаснІй УКраїні

Становлення національного ринку праці є невід'ємною складовою переходу України до ринкової економіки. Наукове дослідження конкурентоспроможності на ринку праці окремих соціальних груп необхідне для формування державної політики зайнятості та соціального захисту населення.

Необхідність аналізу положення молоді на українському ринку праці обумовлене двома важливими обставинами. По-перше, молоді люди складають приблизно 35% працездатного населення України, по-друге, молодь - це майбутнє країни, і від стартових умов їх діяльності залежить майбутній розвиток. Молодь сьогодні в багато чому визначає політичні, економічні та соціальні структури суспільства, тому залучення молоді до розвитку економіки та інших галузей суспільного виробництва - це шлях до забезпечення гідного існування не лише окремої людини, а й усієї держави. Для України такий шлях є важливим стратегічним параметром, оскільки він може забезпечити її економічне зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення проблеми працевлаштування молоді та її економічної активності в Україні, відображено у працях О. Амоші, В. Васильченко, Л. Лісогор. Також у своїх статтях досліджували молодіжний ринок праці такі науковці, як С. Бандур, Д. Богиня, О. Богуцький, І. Бушмарін. - Т. Заяць, А. Колот, Г. Купалова, Е. Лебединська, О. Макарова, І. Петрова, О. Яременко та інші.

Метою дослідження є розгляд проблем, які стосуються зайнятості та працевлаштування молоді, і її місце на ринку праці України, та визначення основних напрямів формування та регулювання механізмів цього ринку на основі ситуації в країні, що склалася сьогодні.

Матеріали спеціальних досліджень свідчать про те, що молодь має досить великі та суттєві переваги порівняно з іншими віковими категоріями працездатного населення. У молодих людей найбільш тривалий період майбутньої працездатності, кращі показники фізичного здоров’я та витривалості, порівняно високий загальноосвітній рівень, найбільша професійна та міграційна мобільність і т. ін. Водночас, молоді люди більше за інші вікові групи страждають через відсутність роботи. В Україні молодіжне безробіття вважають одним із найактуальніших питань соціально-економічної політики держави, оскільки молодіжні проблеми суттєво впливають на майбутнє економіки та державне становлення України[1].

Проблеми соціального захисту безробітної молоді не цілком відрегульовані на законодавчому рівні, що відчутно впливає на її матеріальне становище та соціальну поведінку.

Останнім часом наявна тенденція до збільшення кількості безробітної молоді, у якої безробіття триває понад рік, і, як наслідок, у неї виникають патерналістські настрої, руйнуються професійні навички. До того ж молоді люди розраховують на допомогу держави, батьків, що також знижує мотивацію до праці.

Демографічну структуру ринку праці України утворюють більше ніж на третину молоді люди, а саме безробітна молодь таких груп, як:

- випускники загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і вищих навчальних закладів;

- звільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва;

- військовослужбовці, звільнені зі строкової служби у Збройних силах;

- жінки, які перебували у відпустці з догляду за дітьми, домогосподарки;

- інші категорії (звільнені у зв'язку з плинністю кадрів, школярі 9-10 класів, молодь, незайнята більше одного року, та ін.).

Найбільш позитивна ситуація склалась у Чернівецькій, Одеській, Черкаській, Полтавській, Харківській областях, АР Крим і м. Києві, оскільки в них було зафіксовано мінімальну кількість безробітної молоді.

Помірну кількість безробітної молоді зафіксовано в Закарпатській, Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Сумській областях.

Середню кількість безробітної молоді зафіксовано у Львівській, Тернопільській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Дніпропетровській та Луганській областях.

Гірша ситуація склалася у Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Донецькій областях, оскільки в цих регіонах було зафіксовано максимальну кількість безробітної молоді.

Труднощі щодо працевлаштування спонукають молодь займатися нерегламентованою, а то й тіньовою діяльністю [4]. Така діяльність серед молодого покоління призводить до знецінення робочої сили, вивезення за кордон національних ресурсів, зменшення надходжень до бюджету тощо. В свою чергу молодь, втрачає мотивацію до праці, зміна структури ціннісних орієнтацій призводить до зниження формування престижності легальної зайнятості.

Процеси адаптації молоді до ринкових умов об'єктивно змушують молодих людей брати участь у підприємництві, різних формах дрібного бізнесу. Проте сучасна економічна база підприємництва досить вузька, що, на наш погляд, пов'язано з економічною ситуацією в країні, браком необхідних економічних знань, зі складністю організаційних питань під час створення підприємств, відсутністю стартового капіталу, надійних зв'язків у сфері бізнесу, несприятливими умовами оподаткування тощо.[3]

Ринкові відносини в умовах правової демократичної держави об'єктивно створюють для молоді найбільші перспективи щодо вільного вибору професії, місця проживання, характеру та місця праці.

Водночас варто наголосити, що широке коло як загальних, так і специфічних проблем (мотиви трудової діяльності, вибору професії (місця роботи), мотиви пошуку роботи і т. ін.) та пов'язаних з ними питань формування мотиваційної поведінки безробітної молоді має залишатись об'єктом постійних наукових досліджень.

На основі цих проблем варто активізувати певні чинники, які сприяли б розширенню можливостей молоді для реалізації своїх планів, тобто проявити себе як особистість.

На наш розсуд, потрібно вжити заходи, які забезпечили б ширшу обізнаність молодих людей у різних професіях і врешті спрямувати людину в "правильне русло". У цьому аспекті значну роль відіграє запровадження державних програм підтримки молоді, на Вінниччині була прийнята цільова соціальну програма «Молодь Вінниччини», метою програми є розширення можливостей розвитку потенціалу молоді як значної частини людського ресурсу Вінниччини для її активної участі у всіх сферах життя області, стимулюючи цим самим творчу активність. Варто також активно залучати засоби масової інформації та інтернет-ресурси, які сьогодні є основними комунікативними засобами. Це забезпечить вищий рівень поінформованості та допоможе людині визначити напрямок, в якому вона прагне надалі працювати і реалізовувати себе, при цьому користь буде не лише для неї, а й для розвитку країни.

Література

1. Буда Т. Регулювання зайнятості молоді як соціально-економічна проблема / Т. Буда // Психологія і суспільство. - 2009. - № 3. - С. 129.

2. Вальтова Д.М. Проблеми молодіжного безробіття в сучасній Україні / Д.М. Вальтова // Вісник Дон ДУЕТ. - 2007. - № 2. - С. 139.

3. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості : навч. посібн. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - С. 252.

4. Городяненко В. Г. Соціологія. Підручник. / В.Г. Городяненко. - К.:Академія, 2010. - 365с.