Коханчук Т.О.

Східноєвропейський університет економіки і менеджменту, Україна

«Проблеми мотивації праці персоналу на підприємствах»

Мотивація - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають працівника до активних дій та призводять до досягнення власних цілей та цілей організації. Трудова мотивація є однією з найбільш актуальних проблем, що мають місце у процесі трансформації економіки та формування нового якісного стану зайнятості, притаманного ринковим відносинам [1, с.440].

Успішна підприємницька діяльність компанії залежить не лише від технічного оснащення організації, наявності сучасних технологій, чітко поставленої системи контролю якості продукції, а й від кваліфікації співробітників підприємства, ефективного управління персоналом. Саме тому мотивація стає дедалі важливішою проблемою, на розв’язання якої потребуються великі зусилля керівників, психологів, соціологів. Також слід зауважити, що сучасний стан діяльності підприємств України не вражає найкращими показниками, однією з причин таких показників є низька мотивація самого персоналу, задіяного у виробництві.

Відсутність належних стимулів до праці, неможливість досягнути поставлених цілей законними методами, нереалізовані мрії про підвищення рівня життя зумовлюють виникнення незадоволення людини своєю роботою та своїм становищем у суспільстві. Нехтування мотиваційним фактором у сфері праці призводить до зниження показників продуктивності праці, якості продукції, трудової дисципліни на кожному конкретному підприємстві і до кризи в господарській системі в цілому. Тому, лише дієвий мотиваційний механізм, що відповідає сучасним умовам та є гнучким до швидких економічних змін, забезпечить ефективне використання трудових ресурсів [4, c. 75].

Основним і найбільш важливим стимулом мотивації працівників завжди була заробітна плата, але на сьогодні через невиконання заробітною платою стимулюючої функції та відсутність реальних можливостей поліпшення соціально-економічного стану працівників, важливу роль для зайнятих у виробництві відіграють мотиваційні основи менеджменту підприємств.

На підприємствах рідко здійснюється процес мотивації на основі індивідуального підходу до винагородження, яке є основою дієвості будь-якої моделі мотивації як матеріальної, так і моральної. Більшість керівників надають перевагу використанню моральної моделі мотивації, а працівники навпаки – матеріальній моделі, оскільки вбачають в ній єдине джерело задоволення власних потреб.

Не досконалими є методи мотивації на підприємствах, оскільки не використовуються або дуже рідко використовуються такі економічні методи як оплата навчання, виплати за раціональне використання робочого часу. Якщо розглядати економічні методи, то рідко надають пільги на користування житлом, транспортом, пільгове харчування, винагорода вільним часом. Тільки провідні підприємства країни чи галузі використовують такий метод нематеріальної мотивації, як участь робітників у прийнятті рішень [5, c.80].

Відсутність або недостатня увага до запровадження ефективного менеджменту та ігнорування проблем мотивації праці мають серйозні негативні наслідки. Вони полягають у падінні рівня та якості життя, погіршують відношення до праці як однієї з найвищих людських цінностей, знижують якість трудового потенціалу, загострюють ситуацію на ринку праці.

Істинні спонукання, які змушують віддавати роботі максимум зусиль, визначити важко. Для того, щоб зрозуміти, як стимулювати людину, необхідно узнати, що є цінним для неї в роботі, які фактори впливають на висоту досягнень, які вона ставить перед собою, а також що впливає на інтенсивність зусиль, які вона докладає для виконання поставлених завдань.

Ефективна програма мотивації – це одночасно і мета, досягнення якої дасть змогу більш повно розкрити потенціал кожного співробітника, і засіб для досягнення цілей організації [3, c.155].

Системи мотивації, які необхідно розробляти, повинні: по-перше, бути багатофакторними; по-друге, мати конкретну спрямованість на групу працівників або на окремого працівника; по-третє, постійно удосконалюватися та доповнюватися; по-четверте, бути значимими для організації. Реалізація цієї системи дасть можливість враховувати такі фактори мотивації праці персоналу, які на даному етапі розвитку організації займають пріоритетне місце, забезпечують індивідуальний підхід до працівників, що вкрай важливо для творчого ставлення до праці та розвитку інноваційних процесів [2, c.320].

Звичайно, мотивація праці не є основним завданням керівництва організації. Але працівники, які вдало мотивовані на якісне виконання роботи та готові працювати з повною віддачею є саме тим інструментом, що за правильного використання призведе не лише до зростання продуктивності праці, а й до появи нових можливостей.

Список використаної літератури:

1. Виханский О.С., Наумов А.І. "Менеджмент". Підручник, М.: Видавництво: Економіст, 2004, 528с.

2. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор,2004. – 432 с.

3. Кибанов А.Я. Основы управления персоналом : учебник / А.Я. Кибанов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ИНФРА-М, 2007. – 356c.

4. Крушельницька О.В., Мельничук Д.П. Управління персоналом: Навчальний посібник. – К., Кондор. – 2003. – 296с.

5. Побережна Г. Мотивація як складова ефективного управління персоналом організації.// Економіка АПК. – 2000, № 1. С. 78-83.