Студентка Курочкіна К.І.

Керівник к.е.н., доц. Панкова М.М.

Донецький національний університет, Україна

Проблеми формування облікової політики підприємства в Україні

Актуальність теми. На сучасному етапі формування ринкових відносин в Україні дедалі виразнішими стають притаманні ринку характерні риси – конкурентоспроможність виробництва, оперативність, своєчасність і ризик прийнятих рішень. Досвід країн з розвиненими ринковими відносинами свідчить про те, що важливою складовою загального механізму управління господарською діяльністю підприємств є вміло сформована облікова політика.

Аналіз наукових досліджень. Проблеми формування облікової політики підприємств розглядаються у працях багатьох відомих науковців: Ф.Ф. Бутинця, Б. І. Валуєва, С. Ф. Голова, М. Я. Дем’яненка, О. В. Лишиленка, В. В. Сопка, М. Г.Чумаченка тощо.

Метою роботи є виявлення основних проблем, які можуть виникати при формуванні облікової політики.

Виклад основного матеріалу. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації. Однак це не означає, що підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

Визначення облікової політики подано на рис.1.

Рис.1. Визначення облікової політики

Тобто, можна сказати, що облікова політика підприємства - це реалізація підприємством методів бухгалтерського обліку, з метою виконання фінансово-господарських цілей підприємства на основі принципів бухгалтерського обліку, враховуючи діюче законодавство.

До найважливіших проблем формування облікової політики підприємства можна віднести:

1. Плутанину при розробці облікової політики породжує її законодавче визначення, подане у ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Жодним нормативним документом (окрім П(С)БО 1, де згадуються принципи оцінки статей звітності, через які має розкриватися облікова політика) не конкретизовано сутність зазначених принципів, методів і процедур облікової політики.

2. В Україні не існує єдиного нормативного документа, яким би було врегульовано зміст облікової політики, порядок її оформлення, затвердження та внесення змін. Міністерством фінансів України було видано лист «Про облікову політику», але серйозних методичних рекомендацій, окрім загальних положень та неповного переліку елементів облікової політики для стандартів, чинних на момент видання згаданого листа, він не містить. В той же час, окремі аспекти питання зміни облікової політики висвітлені в: Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», але їх положення узгоджуються не повною мірою .

3. Єдиним нормативним обліковим документом, в якому міститься згадка про облікові оцінки та розкривається механізм їх зміни, є П(С)БО 6. Але прикладів оцінок стандарт не містить, що погіршує його практичну значущість.

4. Відсутня чітка спрямованість поглядів вчених щодо змісту облікової політики, необхідного ступеня деталізації її положень, організаційних моментів.

5. З огляду на відсутність вимоги документальної фіксації облікової політики підприємства, що ним фактично застосовується, відсутності чіткої визначеності змісту даного документа, на практиці існує формальний підхід до розробки або взагалі відсутній документ щодо облікової політики.

В міжнародній практиці для нормативного регулювання питань обрання та застосування облікової політики, відображення внесених до неї змін та розкриття такої інформації у фінансовій звітності передбачено використання окремого стандарту – МСБО 8. Аналогічно практику доцільно впровадити і в Україні.

Висновки. Визначення облікової політики підприємства вимагає досконалого оволодіння як нормативно-правовими документами, котрі регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, так і опанування специфічних технологічних особливостей діяльності конкретного підприємства, для якого розробляється облікова політика. Тільки на основі поєднання зазначених основних методологічних вимог з конкретизованою методикою відображення господарських операцій на підприємстві, яка повною мірою пристосована до специфіки його діяльності, можна сподіватися на розробку обґрунтованої облікової політики.

Список використаних джерел:

1. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець. – Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – 640 с.

2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 p. № 966-XIV із змінами та доповненнями.

3. Лист Міністерства фінансів України «Про облікову політику» від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р., № 87.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затв. наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 р. № 137.