К.е.н., доц. Даценко Г.В., Паляниця А.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості методики внутрішнього контролю інвестиційної діяльності підприємства

У ринкових умовах господарювання фінансові інвестиції відіграють важливу роль для ефективності діяльності підприємства, оскільки саме вони сприяють розвитку підприємницької діяльності, є результатом утворення прибутку та досягнення соціального ефекту. Розвиток ринкових відносин вимагає створення ефективно функціонуючого ринку фінансових інвестицій для успішного внесення в економіку України та її розвитку. Система показників звітності не дозволяє отримати інформацію про фінансові вкладення в обсязі та вигляді, необхідному для аналізу та прогнозування ситуації, незважаючи на те, що найбільша питома вага активів професійного інвестора припадає саме на інвестиції у цінні папери. Тому виникає потреба в удосконаленні методики внутрішнього контролю фінансових інвестицій.

Вагомий внесок у розв'язання проблем організації внутрішнього контролю фінансових інвестицій зробили Білуха М. Т., Голов С.Ф., Єфіменко В. І. Даному питанню присвячені публікації таких авторів, як 0. А. Петрик, М. А. Городілов. О.В., Сторожук, А.Л. Шевчук. Проте, на даний момент дане питання залишається актуальним.

Метою написання статті є дослідження методичних прийомів та способів здійснення внутрішнього контролю інвестиційної діяльності, задля уникнення порушень норм законодавства і забезпечення ефективності функціонування підприємства.

Методологічні засади формування та обліку інформації про фінансові інвестиції, а також вимоги щодо її розкриття у фінансовій звітності визначено в П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Згідно з П(С)БО 12, фінансові інвестиції – довгострокові вкладення майнових, фінансових та інтелектуальних цінностей у об’єкти підприємницької діяльності.

Під внутрішнім контролем фінансових інвестицій слід розуміти процес виявлення відхилень, зловживань і безгосподарності у процесі господарської діяльності, а також усунення та попередження їх появи у майбутньому. Причому даний контроль організовується власником, а здійснюється здебільшого бухгалтерською службою, хоча на великих підприємствах можуть бути присутні цілі підрозділи (відділи) внутрішнього контролю. [1]

Кінцевої метою внутрішнього контролю має бути підвищення правильності відображення фінансових інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою усунення неправомірностей, їх причин і джерел. 

Потреба у внутрішньому контролі фінансових інвестицій виникає при визначенні ефективності інвестицій, а також при конфліктних ситуаціях у виконанні операцій з інвестиційної діяльності.

Завдання контролю інвестиційної діяльності полягає у сприянні найбільш раціональному використанню майнових, інтелектуальних цінностей при створенні і модернізації основних засобів, реалізації програм економічного і соціального розвитку.

Об’єктами контролю є інвестиції у майнових цінностях, ,,ноу-хау”, цінні папери, інвестиційні проекти, правопорушення в інвестиційній діяльності, що завдали матеріальної шкоди, яку визначають за даними бухгалтерського обліку.

Джерелами інформації при контролі фінансових інвестицій є: законодавства про інвестиційну діяльність, нормативна, договірна та проектно-кошторисна документація з обліку фінансових інвестицій, первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку, звітність. [2]

Основними етапами організації внутрішнього контролю інвестицій є:

- визначення об’єкта внутрішнього контролю;

- призначення суб’єкта контролю та його ознайомлення з правами та обов’язками;

- формування завдань контролера щодо інвестиційної діяльності

- вибір методики контролю фінансових інвестицій

- виявлення та усунення помилок, або надання рекомендацій по їх усуненню. [3]

Основними методичними прийомами, які доцільно використовувати, при здійсненні внутрішнього контролю фінансових інвестицій є: економічний аналіз, інформаційне моделювання, статистичні розрахунки, вибіркові та суцільні спостереження, контрольні заміри робіт, інвентаризація. Особливість методичних прийомів контролю полягає у застосуванні розрахунково-аналітичних прийомів, камеральних перевірок, для дослідження якості виконання планів капітальних вкладень, впровадження нової техніки, виявлення невикористаних резервів інвестицій.

Внутрішній контроль інвестиційної діяльності підприємств містить елементи внутрішньої експертизи проектів, що здійснюється інвестиційними менеджерами та керівниками проектів. Для підприємства більшою привабливістю володіє той інвестиційний проект, результат якого має довгострокові перспективи. Оцінюючи інвестиційний проект з позицій науково-технічних критеріїв, слід враховувати не тільки вірогідність технічного успіху, але і дію цього проекту на бюджет підприємства і діяльність його підрозділів. При вирішенні цього питання необхідно:

- обчислити очікувані грошові надходження від даного проекту, включаючи вартість активів на кінцеву дату;

- визначити ступінь ризику отримання прогнозованих грошових коштів;

- вибрати відповідний коефіцієнт дисконтування, званий також ціною (витратами) капіталу, при якій ці грошові кошти дисконтуються;

- дисконтувати і оцінити на основі поточної вартості очікувані потоки грошових коштів, щоб отримати розрахунок вартості активів організації;

- порівняти обчислену вартість з ціною проекту: якщо поточна вартість активів перевищує ціну проекту, то проект приймається. [4]

На нашу думку, важливу роль поряд із розрахунково-аналітичними прийомами займають документальні методичні прийоми, на які слід звернути увагу, оскільки саме вони можуть забезпечити правильність відображення та здійснення фінансових інвестицій, їх фактичну відповідність. Документальні методичні прийоми доцільно застосовувати при дослідженні операцій з кредитування та фінансування капітальних вкладень, придбання обладнання, модернізації і реконструкції діючих основних засобів.

Також, важливе значення в процесі контролю відіграє застосування такого методичного прийому, як зустрічна перевірка документів в установах банку, що фінансує капітальні вкладення, та перевірка документів підрядника, який виконує капітальні роботи, оскільки це дасть змогу уникнути порушення законодавства, здійснення крадіжок.

З метою раціонального проведення внутрішнього контролю важливе значення має її правильне документальне оформлення. Документальне оформлення процесу контролю складається з двох видів документації – робочої та підсумкової. Контролер зобов’язаний вести документацію, яка стосується прийнятих рішень за результатами проведеної перевірки, оскільки вона буде покладена в основу висновку перевірки (звіту контролера).

Отже, дотримання вищенаведених етапів та методів організації внутрішнього контролю амортизації на підприємстві дасть змогу підвищити правильність відображення фінансових інвестицій в бухгалтерському обліку, усунути неправомірності та зловживання та забезпечити постійне удосконалення внутрішнього контролю на підприємстві.

Література:

1. Дерій В.А. Контроль і ревізія інвестиційної діяльності /В.А. Дерій // Економіка: проблеми теорії і практики.  – 2009. - №12. – С.23-27

2. Єфіменко В.І., Гарасюта О.В. Особливості внутрішнього контролю використання фінансових інвестицій підприємства/ І.В. Єфіменко // Бухгалтерський облік і аудит. – 2011. – №10. – С. 148-154.

3. Шевчук О.В. Внутрішній контроль фінансових інвестицій: організаційний підхід/ О.В.Шевчук // Вісник ЖДТУ. – 2011. - №4. – С. 169-172.

4. Петрик О.А. Методика внутрішнього контролю інвестицій // Вісник ЖДТУ. – 2012. - №1. – С. 53-56.