К.е.н., доцент Кудирко О. М., Черепчук М. І.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

УДОСКОНАЛЕННЯ ЯКОСТІ АУДИТОРСЬКИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Розвиток аудиторської діяльності потребує вирішення питань, пов'язаних із підвищенням її якісного рівня, що значною мірою дозволить зміцнити престиж цієї професії і ступінь довіри до інформації, наданої аудиторами, з боку всіх зацікавлених користувачів та суспільства загалом. Адже більшість суб’єктів господарювання звертаються до аудиторських фірм, які за допомогою аудиторських перевірок виявляють правильність господарювання підприємства. Ці питання набули актуальності у зв'язку з тим, що лише в разі якісного виконання аудиторських перевірок користувачі інформації будуть упевнені в реальності перевіреної фінансової звітності, а отже, створюватимуться умови зниження їх інформаційного ризику при прийнятті рішень. Саме така стратегія розвитку вітчизняного аудиту здатна забезпечити його реальну затребуваність суспільством.

Дослідженням проблем аудиту сьогодні займаються багато науковців, зокрема значна частка всіх досліджень присвячена методології аудиту та практичним питанням перевірки окремих об’єктів. Однак, слід зазначити, що саме з цих питань розглядаються проблем підвищення якості аудиторських послуг. Серед останніх досліджень даного питання слід виділити праці Шалімова Н.С.,  який в своїх працях досліджує правові гарантії забезпечення якості аудиторських послуг в Україні, Макєєвої О., яка у дослідженнях приділяє увагу питанням організації забезпечення якості аудиту, Єременко Д.В., який також розглядає питання забезпечення гарантій аудиту, однак зі сторони можливості удосконалення системи контролю якості аудиторських послуг. Крім даних науковців вагомий внесок у дослідження якості аудиторських послуг здійснили такі вітчизняні та зарубіжні дослідники, як Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Палій В.Ф., Соколов Я.В. та інші.

Провідною концепцією формування системи контролю якості аудиторських послуг є незалежність органів контролю, що базується на принципах компетентності, відповідальності, конфіденційності та суспільної корисності [3].

Важливим моментом є дослідження й узагальнення визначень терміну «якість аудиторських послуг» як категорія, яка, на нашу думку, потребує розширення кількості елементів контролю якості відповідно до максимального числа її критеріїв. При цьому доцільно різноманітні критерії поділити на дві групи:

- внутрішні – які залежать від аудитора й аудиторської фірми (професіоналізм, чесність, компетентність, ділова репутація, рейтинг, досвід роботи тощо);

- зовнішні – які не залежать від аудитора і аудиторської фірми (суперечність законодавчих актів, фіскальна політика держави, кримінальність та корумпованість деяких державних гілок влади, форс-мажорні обставини тощо) [1].

На думку Н. М. Проскуріна, за існуючих програм перевірки якості, оцінку проводять контролери на підставі свого професійного судження, що передбачає суб’єктивність такої оцінки, виводячи на перший план програму його підготовки. Згідно цього автор пропонує удосконалення якості аудиторської діяльності представити у вигляді послідовних етапів і розділити всі критерії якості аудиторської діяльності за шістьма напрямами: критерії якості забезпечення трудовими ресурсами; критерії якості забезпечення застосовувальними; критерії якості організації аудиту; критерії якості контролю над виконавцями під час аудиту; критерії якості результатів, виявлення труднощів, помилок і їх причин [4].

Єременко Д.В визначає, що забезпечення якості аудиторських послуг можливе насамперед через запровадження нормативних базових вимог та внутрішніх регламентів щодо формування системи управління якістю в аудиторських фірмах. Удосконалення базових регламентів необхідно здійснювати, зважаючи на вимоги міжнародних стандартів та, зокрема, директив Європейського союзу. Так, в країнах ЄС стали більшу увагу звертати на контроль якості аудиторських послуг з боку державних органів та з боку громадськості (громадський нагляд). Система громадського нагляду повинна спостерігати за:

- видачею дозволів і реєстрацією аудиторів та аудиторських фірм для проведення обов’язкового аудиту;

- прийняттям стандартів з етики внутрішнього контролю якості аудиту, а також постійним підвищенням кваліфікації, системою забезпечення якості, професійних розслідувань [2].

Проаналізувавши вище сказане можна виділити наступні вимоги до удосконалення якості роботи аудиторської фірми:

1) професійні вимоги (персонал фірми має дотримуватися принципів незалежності, чесності, об`єктивності, конфіденційності, норм професійної поведінки);

2) досвід і компетентність (аудиторська фірма повинна мати співробітників, які володіють технічними стандартами, професійною компетентністю, необхідною для належного виконання своїх обов`язків);

3) доручення завдань (співробітникам фірми доручається така робота, для виконання якої вони мають відповідну підготовку і професіоналізм);

4) делегування повноважень (необхідно належним чином організовувати роботу, здійснювати контроль за її виконанням на всіх рівнях у відповідності зі стандартами якості);

5) консультування (у разі необхідності потрібно консультуватися із спеціалістами з різних галузей знань);

6) залучення і збереження клієнтів (потрібно постійно проводити оцінку і аналіз потенційних та наявних клієнтів. При залученні нових клієнтів і продовженні співробітництва з ними слід виходити із міркувань забезпечення належності фірми, її можливостей надання послуг належним чином та чесності керівництва клієнта);

7) моніторинг (необхідно постійно контролювати адекватність і ефективність політики та процедур контролю якості аудиторських послуг. Суть політики і процедур якості роботи потрібно довести до відома персоналу фірми з метою її дотримання на практиці).

Для досягнення високого рівня якості аудиторських послуг, що є визначальним фактором успішного розвитку вітчизняного аудиту, недостатньо визначити основні напрями поліпшення, необхідно забезпечити їх практичну реалізацію, в першу чергу, шляхом удосконалення українського законодавства з питань регулювання аудиторської діяльності, яке б визначило конкретні методи та процедури контролю якості аудиту в Україні, а також безпосередніх виконавців такого контролю [3].

Отже, щоб наблизитися до рівня країн ЄС у сфері якості підготовки спеціалістів в області аудиту, необхідно удосконалити систему контролю та моніторингу на двох рівнях підготовки фахівців, тобто зі сторони АПУ та вузів, адже саме від цього і буде залежати рівень якості аудиторських послуг. Також необхідно удосконалювати нормативну базу, враховуючи всі аспекти аудиторської сфери діяльності в країні, спираючись на вимоги міжнародних стандартів і саме тоді Україна зможе вийти на міжнародну арену надання якісних аудиторських послуг.

Література:

1. Драч В. І. Наступний крок: забезпечення якості аудиторських послуг. / В. І. Драч. // Аудитор України. – 2011. – 5/6. – С.60 – 61.

2. Єременко Д.В. Якість аудиторських послуг в Україні // Облік і фінанси АПК. – 2010. - № 2. – С. 94-96.

3. Макеєва О. Що чекає український аудит в аспекті контролю якості аудиторських послуг. / О. Макеєва. // Контроль. – 2009. – №3. – С.22 – 28.
4. Проскуріна Н. М., Коваленко В. П. Наукові засади оцінювання якості аудиторських послуг. / Н. М. Проскуріна, В. П. Коваленко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №20. – С.27 – 29.