Ярміш О.В.

Науковий керівник: Гейєр Е.С., к.е.н., доцент

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

 

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПО МІЖНАРОДНИМ І НАЦІОНАЛЬНИМ СТАНДАРТАМ

 

Сьогодні міжнародні стандарти фінансової звітності активно впливають на розвиток національної системи бухгалтерського обліку та звітності. Прийняття і використання МСФЗ забезпечує: зменшення ризику для кредиторів та інвесторів, зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів; поглиблення міжнародної кооперації в області бухгалтерського обліку.

Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без винятку розвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технологічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопичених знань приводить до суттєвих змін у характері діяльності підприємств та організацій, неухильного зростання нематеріальних активів.

Методологія та методика обліку нематеріальних активів підприємств стала предметом наукових досліджень таких українських вчених, як Н.А.Літвін, Н.М.Пірец, Я.П.Іщенко, А.Г.Швец, І.В.Карпаніна, Т . І.Тесленко, Т.В.Кондрашова, О.Л.Соболева, С.Ф.Голов, А.Н.Ліннік, В.Ф.Палій та багато інших.

Метою статті є дослідження сутності нематеріальних активів, а також порівняльний аналіз обліку нематеріальних активів за національними та міжнародними стандартами.

З точки зору бухгалтерського обліку національні та міжнародні стандарти бухгалтерського обліку по різному підходять до визначення нематеріальних активів. Згідно МСБО 38 «Нематеріальні активи» - це ресурси, які підприємство контролює в результаті минулих подій і від яких планує отримати економічні вигоди в майбутньому. МСБО 38 «Нематеріальні активи» вимагає дотримання таких основних ознак нематеріального активу, а саме: ідентифікація; підконтрольність компанії; отримання економічних вигод, відсутність фізичної форми [1].

Згідно з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» - немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва , торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Основними ознаками нематеріального активу є відсутність нематеріальної форми, ідентифікація, отримання в майбутньому економічної вигоди і достовірність визначення оцінки активу [2].

Між національними і міжнародними стандартами існують певні загальні ознаки:

•Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, в якому він придатний до використання за призначенням;

•При визначенні строку корисного використання необхідно враховувати терміни корисного використання подібних активів; правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання та інші фактори;

•У примітках до фінансової звітності та у фінансових звітах розкривається інформація про: вартості (первісної або переоціненої), за якою нематеріальні активи відображені в балансі; методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів; наявність та рух нематеріальних активів у звітному році [3, 4].

Розглянемо порівняльну характеристику підходів до обліку нематеріальних активів згідно П(С)БО 8 та МСБО 38 наведену в таблиці 1.

Таблиця 1 - Порівняльна характеристика обліку нематеріальних активів за міжнародними та національними стандартами

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»

МСБО 38 «Нематеріальні активи»

Групи нематеріальних активів

Облік ведеться щодо кожного об'єкта за групами.

Не визначається.

Оцінка нематеріальних активів при обміні

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу.

Собівартістю нового активу є балансова вартість переданогообмін) активу.

 

Первісна оцінка нематеріальних активів

Первісною вартістю є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п.11 П(С)БО 8.

Підприємство може вибрати початкове визнання, як нематеріальних активів, так і гранту за справедливою вартістю.

Переоцінка нематеріальних активів

Переоцінка може проводитися за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив.

Два підходи:

1-ий - після первісного визнання нематеріальний актив повинен враховуватися за собівартістю;

2-ий - після первісного визнання нематеріальний актив повинен враховуватися за переоціненою вартістю, яка є його справедливою вартістю на дату переоцінки.

Нарахування амортизації

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом.

Нарахування амортизації слід починати, коли цей актив є наочним для використання.

Розкриття інформації у звітності

У примітках до фінансової звітності розкривається інформація про:

1) первісну  та накопичену амортизацію нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності;

2) первісну (переоцінену) вартість та накопичену амортизацію переданих у заставу нематеріальних активів;

У фінансових звітах розкривається інформація про:

1) балансову вартість переоцінених  нематеріальних активів;

2) дату чинності переоцінки;

3) балансову вартість, яка була б включена у фінансові звіти, якби переоцінені нематеріальні активи відображалися згідно з базовим

П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»

МСБО 38 «Нематеріальні активи»

3) суму угод на придбання у майбутньому  нематеріальних активів;

4) загальну суму витрат на дослідження та розробки, включену до витрат звітного періоду.

підходом.

Таким чином, проведений порівняльний аналіз П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та МСБО 38 «Нематеріальні активи» свідчить, що існують певні розбіжності з обліку нематеріальних активів. Тому необхідно здійснити гармонізацію національних стандартів бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів.

Список літератури:

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» від 1 січня 1999 р. (зі змінами та доповненнями) // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://rada.com.ua/rus/ifrs/u38.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 ​​«Нематеріальні активи». Наказ Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року № 242 (зі змінами та доповненнями) // [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.nibu.factor.ua/info/instrbuh/psbu8.

3. Іщенко Я.П., Швець О.Г. Облік нематеріальних активів за міжнародним і національним стандартам / Я.П.Іщенко, А.Г.Швец / / Економічні науки / Облік і аудит. - 2010. - № 8.- с.170.

4. Тесленко Т.І. Класифікація та оцінка нематеріальних активів / Т.І.Тесленко // Сталий розвиток економіки. Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - С.193.