К.е.н., доц. Шевчук Л.П., Марценюк В.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аналіз останніх змін податку на доходи фізичних осіб в Україні

У зв’язку з трансформаційними процесами в політично-економічному середовищі України, податкове законодавство нашої держави характеризується частими трансформаційними процесами та неоднозначністю трактування цього законодавства. Через постійні зміни в податковій системі існує потреба у аналізі адміністрування нарахування та сплати податків, одним із яких є податок на доходи фізичних осіб, який останніми роками зазнав значних змін.

Питання з підвищення ефективності системи оподаткування доходів фізичних осіб розглянуто у працях таких науковців як: В. Вишневський, Ю. Іванов, А. Крисоватий, М. Кучерявенко та інших. Проте у зв’язку з постійною модифікацією цього податку існує потреба в його дослідженні та аналізі.

Метою дослідження є аналіз податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з останніми змінами у Податковому кодексі України.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 1 січня 2011 року регулюється розділом IV Податкового Кодексу України (далі – ПКУ). Проте важливо зазначити, що законопроектом №8217, внесеним до Податкового кодексу законом від 7 липня 2011 року № 3609-VI було внесено ряд змін до адміністрування податку на доходи фізичних осіб.

Зокрема, оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб змінилося наступне:

- звільнено від оподаткування інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами (тобто, дохід від продажу цінних паперів, емітованих Міністерством фінансів України, буде неоподатковуваним доходом);

- не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України;

- уточнено порядок визначення доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належить роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (тобто, компенсація вартості такого використання тепер буде оподатковуватись);

- встановлено обов’язок для кредитора повідомляти платника податку — боржника про анулювання боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення для самостійної сплати боржником податку з таких доходів (тобто, тільки наявність такого повідомлення є підставою для включення фізичною особою до річного оподатковуваного доходу та зазначення у річній податковій декларації суми такого анульованого боргу);

- конкретизовано, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім суми пенсій, також не включаються суми її індексації, нарахованої відповідно до закону;

- уточнено порядок звільнення від оподаткування доходу у вигляді вартості спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, якими роботодавець забезпечує платника податку відповідно до Закону України «Про охорону праці», спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. (Визначено, що порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту);

- передбачено не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження;

- спрощено процедуру прийняття рішень профспілками про надання своїм членам виплат чи відшкодувань у неоподатковуваному розмірі. А саме, такі виплати (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами) здійснюються за рішенням професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, а не рішенням прийнятим загальними зборами членів профспілки);

- доповнено перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, не оподатковуватимуться доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами цього розділу, а також інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку;

- уточнено порядок сплати податку нерезидентами з доходу у вигляді спадщини у разі успадкування права на вклад у банку;

- скасовано необхідність подання довідки про види діяльності, яка надавалась фізичною особою — підприємцем іншому суб’єкту господарювання з метою не утримання податку під час виплати доходу суб’єктом господарювання за надані послуги фізичною особою — підприємцем;

- уточнено перелік випадків, відповідно до яких обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається. Зокрема, з набранням чинності Законом № 4834 податкову декларацію подавати не потрібно, в тому числі якщо платник податку отримував доходи від двох і більше податкових агентів, отримував доходи у вигляді об'єктів спадщини з яких сплачено податок, доходи у вигляді відсотків (дисконту), доходи за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю, доходи у вигляді дивідендів тощо, крім випадків коли декларування таких доходів прямо передбачено відповідними нормами Кодексу.

Податок на доходи фізичних осіб відіграє досить важливу роль у наповненні дохідної частини бюджету України. Він посідає друге місце після ПДВ, за обсягами надходження: частка ПДВ у 2011 р. становила 33,5 % доходів Зведеного бюджету України, ПДФО – 15,6 %. За останні роки в Україні спостерігається позитивна тенденція надходжень від податку на доходи фізичних осіб, що чітко видно на табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка доходів населення і податку на доходи фізичних осіб в Україні

Показник	Роки
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Доходи населення, млрд. грн.	274,2	381,4	472,1	623,3	845,6	894,3	1101,2	1251,0
Абсолютні надходження податку, млрд. грн.	13,2	17,3	22,8	34,8	45,9	44,9	51,0	60,2
Ставка податку (базова), %	13	13	13	15	15	15	15	15(17)
Частка ПДФО у доходах населення, %	4,8	4,5	4,8	5,6	5,4	5,0	4,6	4,8

Дані таблиці 1 свідчать, що частка ПДФО у доходах населення є в три рази меншою від його базової ставки. Це пояснюється, по-перше, застосуванням податкової соціальної пільги, по-друге, наявністю у громадян доходів, які не відносяться до об’єктів оподаткування. Так за методологією розрахунків, яка використовується Державним комітетом статистики України, до доходів населення належать: заробітна плата, прибуток та змішаний дохід, дохід від власності, соціальні допомоги, інші поточні трансферти [2]. Об’єктом оподаткування ПДФО за базовою ставкою в цьому випадку є лише заробітна плата і прибуток та змішаний дохід. Доходи від власності оподатковуються за додатковими ставками для оподаткування окремих видів специфічних доходів. Соціальні допомоги та інші поточні трансферти взагалі не підлягають оподаткуванню.

Нещодавно до Верховної Ради України було внесено законопроект "Про внесення зміни до деяких законів України щодо операцій з іноземною валютою", який збільшує кількість об’єктів оподаткування ПДФО. Цей документ передбачає введення 15% податку на доходи фізичних осіб від зміни курсу валют. Нині Податковий кодекс виключає з розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу фізосіб доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності. Експерти називають найбільш складною проблемою при можливому введенні податку на доходи фізичних осіб від зміни курсу валют питання його адміністрування.

Висновки. Таким чином, опрацювавши останні нормативні джерела, які внесли ряд змін до податку на доходи фізичних осіб та співставивши їх з останніми статистичними даними, ми можемо спостерігати, що уряд України намагається збільшити питому вагу ПДФО у бюджеті держави. Також аналіз останніх змін, дає змогу уникати помилок при сплаті та нарахуванні податку на доходи фізичних осіб.

Література:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, зі змінами.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Сідельникова Л. Синергія та дієвість фіскального потенціалу податку на доходи фізичних осіб/ Л. Сідельникова// Економічний аналіз. – 2012. - №10. – Ч.2.