Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Романчук А.Л.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Внутрішня управлінська звітність: сутність та принципи складання

Внутрішня управлінська звітність – системоутворюючий елемент управлінського обліку. Як правило, звітність є заключним етапом будь-якої системи обліку, завершальною стадією облікового процесу. Виділення окремої підсистеми обліку – управлінський облік – передбачає формування та складання управлінської звітності. Проте даний вид звітності не може бути співставлений із фінансовою чи податковою, а є лише їх доповненням.

Розробка показників управлінської звітності посідає важливе місце в управлінському обліку, оскільки вони формують інформаційну базу для розробки оперативних та стратегічних рішень керівництва підприємством.

На думку А.Ю. Буніної, необхідність складання внутрішньої управлінської звітності обумовлена рядом факторів:

· посиленням відповідальності у підвищенні результативності підрозділів підприємства;

· необхідність збалансування між плановими та фактичними даними;

· виявленням внутрішньовиробничих відхилень та резервів зростання виробництва (або інших видів діяльності);

· сприяння повноті та правильності ведення управлінського обліку;

· виявлення реального фінансового стану підприємства і розробка заходів щодо усунення негативних відхилень [2, c.71].

Управлінська звітність вітчизняних підприємств, як правило, складається на основі МСФЗ, GAAP або національних положень стандартів обліку. Головними відмінностями між фінансовою та управлінською звітністю є ступінь деталізації, способи групування даних і рівень точності інформації [1, с.2]. Кожне підприємство, розробляючи управлінську звітність, орієнтується перш за все на свої потреби в управлінській інформації. З одного боку, не маючи всієї інформації, керівник підприємства не зможе приймати виважені рішення, а з іншого боку, якщо інформації занадто багато, то менеджеру важче виділити найважливіші дані, як здійснюють найвагоміший вплив на розвиток підприємства.

Як показує практика, найчастіше внутрішня управлінська звітність формується в розрізі центрів (сфер) відповідальності. При цьому така звітність потребує індивідуального підходу до її складання на кожному конкретному підприємстві. Проте можна сформувати загальноприйняті правила, яких слід дотримуватися під час визначення її складу (рис.1).

За словами М.А. Вахрушиної, для оцінки діяльності окремих центрів (сфер) відповідальності застосовують різні форми звітності. Наприклад, для центрів доходів доцільно у формі звітності вказати показники, які б дозволяли контролювати та обліковувати обсяг продажів, націнку за товарними групами і каналами збуту, розмір дебіторської заборгованості, валовий прибуток тощо. А у формі звітності центрів витрат відобразити вартість використаних матеріалів, майнових активів [3, с.14].

Доцільно відмітити, що факт ведення обліку і складання управлінської звітності за центрами (сферами) відповідальності дисциплінує і підвищує відповідальність менеджерів. Найбільш значимим є те, що інформація управлінської звітності необхідна для оцінки діяльності центрів (сфер) відповідальності менеджерам вищих рівнів, виявлення недоліків та позитивних моментів у їх розвитку і прийняття управлінських рішень.

Поруч із переліченими перевагами, внутрішня управлінська звітність на сьогоднішній день містить ряд недоліків:

· інформація узагальнюється головним чином для контролю обсягу продаж або визначення витрат і не пов’язана з потребами окремих управлінців, діяльність яких приносить дохід або потребує витрат;

· інформація, узагальнена у звітності, адресується не тим особам;

· у звітності представлена конкретна інформація по загальним питанням, що ускладнює прийняття рішень за конкретними напрямками;

· у звітності переважає надлишкова інформація.

Рис.1. Основні положення щодо складання внутрішньої управлінської звітності

Розглянуті проблемні аспекти управлінської звітності потребують безпосередньої участі управлінців і всього трудового колективу у розробці системи оціночних показників, які містяться у звітності.

Литература:

1. Адамов Н.А. Учет по центрам финансовой отчетности / Н.А. Адамов, И.П. Еремин // Финансовая газета. – 2008. - №2. – С.2.

2. Бунина А.Ю. Внутришняя управленческая отчетность как основа оценки деятельности центров ответственности. / А.Ю. Бунина. // Вестник ВГАУ. – 2010. - №3 – С.71-73

3. Вахрушина М.А. Внутрихозяйственный учет и отчетность. Сегментарный учет и отчетность. / М.А. Бахрушина. – М.: АКДИ, 200. – 192с.