«Экономика Учет и аудит»

Динисюк М. Гринь О.

Науковий керівник Руда О.Л.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ЯК ФАКТОР ЗНИЖЕННЯ АУДИТОРСЬКИХ РИЗИКІВ

Сучасний аудиторський підхід ґрунтується на оцінці ризику, розраховуючи який, аудитор чи аудиторська компанія має можливість обрати оптимальну схему проведення аудиторських процедур і тим самим скоротити затрати в часі та коштах на проведення аудиторської перевірки. Аудиторській діяльності як виду підприємницької діяльності притаманний ризик, який має багато проявів і справляє значний вплив на результати фінансово-господарської діяльності. Разом із тим, способи розрахунку аудиторського ризику та засоби його зниження - тема, яка не отримала належного розвитку передусім через те, що в практиці аудиторської діяльності широко застосовується інтуїтивна оцінка ризику, яка має високий рівень суб'єктивності.

Сьогодні аудит фінансової звітності виконує важливу функцію відносно достовірності та реалістичності інформації для користувачів, на основі якої вони зможуть прийняти правильне управлінське рішення. Завдяки аудиту фінансової звітності забезпечується суттєве зменшення ризиків, пов'язаних із прийняттям рішень, підвищується довіра до підприємства з боку партнерів, відображається позитивний імідж підприємства. Для підвищення якості аудиту фінансової звітності, перш за все, необхідно постійно підвищувати кваліфікацію аудитора, по-друге, створювати ефективні системи внутрішнього контролю на підприємствах, а також здійснювати нагляд та контроль за роботою на всіх рівнях. При проведенні перевірки аудитор несе відповідальність за свою думку про фінансову звітність клієнта. Висновок про звітність складається на основі професійного судження аудитора щодо отриманих під час перевірки доказів. Тому, при збиранні доказів аудитор повинен бути ретельним (тобто повинен спланувати свою роботу так, щоб усі суттєві аспекти, які можуть вплинути на рішення користувачів фінансової звітності, були перевірені), а при оцінці доказів - об'єктивним. Ризик того, що аудитор складе неправильну думку про фінансову звітність у тих випадках, коли вона містить суттєві викривлення, які можуть вплинути на рішення користувачів фінансової звітності, називається аудиторським ризиком. Ризик проведення аудиторської перевірки – це ризик аудитора, пов'язаний із підготовкою неправильного висновку за фінансовими звітами. Згідно з МСА 315 "Розуміння суб'єкта і його оточення і оцінка ризиків істотного спотворення" внутрішній контроль є процесом, який формують і в який задіюють осіб, наділених керівними повноваженнями, та інший персонал, щоб забезпечити упевненість щодо надійності бухгалтерської (фінансової) звітності й результативності операцій і відповідності їх чинним законам і нормам. Мета внутрішнього контролю виявлення бізнес-ризиків, які загрожують досягненню цілей економічного суб'єкта, і запобігання їм. Таким чином, формування внутрішнього контролю спрямоване на створення можливості для керівників економічного суб'єкта знижувати з його допомогою бізнес-ризики й готувати надійну бухгалтерську (фінансову) звітність, що відповідає чинним законам та іншим нормативним актам. У процесі аудиту економічного суб'єкта аудиторові необхідно постійно аналізувати існуючу систему внутрішнього контролю. Одночасно із цим, МСА 315 вимагає пов'язувати аналіз системи внутрішнього контролю з оцінкою аудиторського ризику й аудиторські процедури по оцінених ризиках. З уведенням МСА 315 зазнала зміни й класифікація складових частин системи внутрішнього контролю.

Під час розгляду засобів внутрішнього контролю, що запобігають ризикам суттєвого викривлення, аудиторам рекомендується використовувати процедуру, що включає такі етапи:

1) виявлення ризиків суттєвого викривлення (РСВ);

2) розгляд характеру діючих щодо РСВ засобів контролю;

3) розгляд застосування засобу контролю;

4) документування застосування відповідних засобів контролю.

Отже, аудиторський ризик являє собою вірогідність прийняття неправильного рішення аудиторською організацією, тобто ризик того, що аудитор не зможе достовірно оцінити фінансову звітність організації. Важливим фактором зниження такого ризику є оцінка аудитором системи внутрішнього контролю організації, що включає оцінку ризиків неналежного керівництва нею та неналежного ведення бухгалтерської (фінансової) звітності. Перспективою подальших досліджень є розробка методики кількісного і якісного визначення найбільш вагомих факторів, що впливають на величину аудиторського ризику та дають можливість його прогнозувати, управляти нам та визначати стратегію проведення аудиту.

Список використаних джерел:

1. Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг : видання 2010 року, частина 1 ; [пер. з англ. Ольховікова О. Л., Селезньов О. В., Зєніна О. О., Бендер С. Г.]. - К., 2010.

2. Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні, затв. рішенням АПУ від 27.09.2007 р. № 182/

3 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/ doc/?code=vr2_3230-07.

3. Адамс Р. Основы аудита / Р. Адамс ; [пер. Ю. А. Ариненко]. - М. : Аудит : Изд. об-ние "ЮНИТИ", 1995. - 398 с.

4. Азарская М. А. Оценка риска средств контроля в ходе аудита / М. А. Азарская, Л. Н. Растамханова // Экономические науки. - 2007. - № 12. - С. 369-372.